Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, May. 21, 2019

До 410-річчя від дня народження гетьмана Виговського

Автор:

|

Грудень 12, 2018

|

Рубрика:

До 410-річчя від дня народження гетьмана Виговського

Іван Виговський — український військовий, політичний і громадський діяч. Гетьман Війська Запорізького, голова козацької держави у Наддніпрянській Україні (1657-1659). Він народився 1608 року на Овруччині в українській шляхетній родині, що поєднала свою долю з козацтвом. Здобув хорошу освіту, вчився у Київській академії, знався на військовій і дипломатичній службі. Свою кар’єру розпочав 1648-го козацьким писарем Переяславського полку. Працював у київському та луцькому судах, був намісником луцького старости. Згодом вступив до кварцяного війська Речі Посполитої, в якому став ротмістром. Брав участь у битві під Жовтими водами на боці урядових військ. У ході битви потрапив до татарського полону, але його викупив гетьман Богдан Хмельницький. Після переходу на бік повстанців працював особистим писарем гетьмана, а 1650 року отримав посаду військового генерального писаря.
Сформував і очолив козацький уряд при гетьмані — Генеральну військову канцелярію. Брав участь у воєнних операціях при Пилявцях (1648), під Збаражем і Зборовом (1649), Берестечком (1651), Батогом (1652), Жванцем (1653), Охматовом і Львовом (1655). Займався розробкою і був присутнім при укладанні Зборівського, Білоцерківського та Переяславського договорів.
У квітні 1657 року став регентом при Юрієві Хмельницькому, а 26 липня того ж року був обраний на Чигиринській раді новим гетьманом до часу повноліття Юрія. 26 жовтня був переобраний гетьманом на загальновійськовій раді в Корсуні. Коли Виговському вручили гетьманську булаву, він сказав: «Ця булава буде добрим нагородою, лихим карою. В запорозькому війську має бути лад і послух». Тих слів дотримувався повсякчас.
Та в нього виник конфлікт зі Запорозькою Січчю та Полтавським полком, який переродився у заколот під проводом Мартина Пушкаря й Якова Барабаша. Виговський гостро виступив проти заколотників. 31 травня 1658 року розбив своїх супротивників і жорстоко покарав полтавську старшину, однак не зміг спинити подальші виступи опозиції, що поклали початок Руїні.
Заколотники побігли до Московщини за допомогою. Щоб рятувати Українську державу, гетьман уклав союз із Швецією та Кримом. Тоді московські бояри масово виступили проти Виговського. Вони боялися, що Україна стане суверенною державою і тут їм у ній не буде місця. Проти Виговського поширювали неправдиві чутки, мовляв, гетьман не українець, а поляк. Пропаганда справила неґативний вплив на популярність видатного і талановитого гетьмана, до неї, на даль, прислухалися й декотрі козаки.
Відтак Іван Виговський був змушений запропонувати союз Польща, яка погодилася допомогти гетьману звільнитися від московського ярма. Угоду уклади в Гадячі, за нею козацька Україна перетворювалася на Велике Князівство Руське — третю складову Речі Посполитої. Поляки погодилися, щоб Україна була окремою державою, як Литва, але щоб визнавала владу короля. Поляки запевняли, що не будуть більше задавати українцям тих кривд, які вони чинили раніше.
1659-го українські війська з польськими союзниками за допомогою кримського хана Мехмеда IV вщент розтрощили московські загони під Конотопом. Московські війська кинулися переслідувати ворога, забувши про обережність, і наштовхнулися на основні сили українців. Розгром був блискучий і такий грандіозний, що рештки московського війська заледве втекли з України. Загалом москалів під Конотопом побили 40 тис. і захопили в полон понад 15 тис. «Цвіт московської кінноти, що здійснив успішні походи 1654-го та 1655-го, згинув в один день; полонених дісталося переможцям 5 тис.; нещасних вивели на відкрите місце і різали, як баранів: так домовились між собою союзники хан кримський і гетьман Війська Запорозького! Ніколи вже після цього московський цар не мав зможе вивести в поле такого сильного ополчення. В жалобному одязі вийшов Олексій Михайлович до народу, і жах напав на Москву. Після здобуття стількох міст, після взяття столиці литовської царствуючий град затрясся за власну безпеку: у серпні люди всіх чинів за государевим указом поспішали на земляні роботи для укріплення Москви», — писав московський історик ХІХ ст. Сергій Соловйов.
На Московщину напав такий страх, що цар московський готувався втікати за Волгу. На жаль, ця перемога не принесла добра і користі Україні. Народ запам’ятав поляків не як приятелів, але як підступних і засліплених еґоїстів, котрі заради особистої наживи і користі готові у сприятливий для них момент зрадити Україну. Польська поміч Іванові Виговському дуже зашкодила. Поляки стали за своєю традицією нищити Україну, що викликало загальне невдоволення. В цій складній ситуації гетьман передає владу Юрієві Хмельницькому (синові Богдана), щоб решту свого життя провести на Волині та Галичині.
1660-го він ще брав участь у Чуднівській кампанії у складі війська Речі Посполитої. 1662 року вступив до Львівського братства. 1663-го, після зречення Юрія Хмельницького, намагався повернути собі гетьманство, але програв Павлові Тетері. Його стратили у ніч з на 17 (27) березня 1664 року неподалік від села Вільховець.

Ярослав Стех

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...