Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Dec. 18, 2017

До 30-річчя від дня смерті Уласа Самчука

Автор:

|

Листопад 30, 2017

|

Рубрика:

До 30-річчя від дня смерті Уласа Самчука

Українці — справді унікальна нація! Часто скаржимося на те, що немає в нас визначних особистостей, що наша доля якась складна. А знайдімо другий такий народ у світі, подібний до нашого, в якого був би такий велетень-пророк, як Тарас Шевченко. Це велика гордість всіх нас, яка надихає до оптимізму. Та не лише він один, у нас є інші жертвенні шевченки, котрі відзначені незвиклим талантом і безмежним героїзмом. Ці люди часто жили біля нас, досі живуть поруч із нами, і ми часто їх не помічаємо. Такою унікальною людиною був і
Улас Олексійович Самчук (справжнє прізвище — Данильчук).
Він народився 20 лютого 1905 року в селі Дермань на Рівненщині в селянській сім’ї. Про свій рідний куток письменник згадує: «Дермань для мене — центр центрів на планеті. І не тільки тому, що десь там і колись там я народився… Але також тому, що це справді «село, неначе писанка», з його древнім Троїцьким монастирем, Свято-Феодорівською учительською семінарією, садами, парками, гаями, яругами, пречудовими переказами та легендами».
Згодом, перебуваючи на еміґрації, автор нерідко буде ностальгувати за своїм хутором Запоріжжя, де було так гарно та спокійно, де закладалися перші підвалини його інтелігентної особистості. Та вже у восьмирічному віці малий Улас із родиною переїжджає до Тилявки, поблизу Шумська, адже там можна було дешевше придбати земельний пай і прогодувати сім’ю. У тому ж Кременецькому повіті 1921-го майбутній письменник вступає до Крем’янецької української мішаної приватної гімназії ім. Стешенка. Юний Улас горів бажанням навчатися, адже розумів, що без відповідної освіти він не зможе осмислити певні філософські категорії, йому ніколи не збагнути світової політики, яка згодом заполонила все свідоме життя автора.
Саме в гімназії Самчук відчув, який жорстокий світ. Цей період прозаїк згадує в романі «Юність Василя Шеремети» (1947): «Хто прийде у ці нерівні стіни від української ріллі і українського плуга, той винесе звідсіль велику тугу, велику ненависть, велике прагнення будь-що-будь встояти, не впасти, не піддатися, а пройти світ з тавром вигнанця гордо, зі свобідним думанням у свобідній душі». Гімназія хоча й була українською і там навчалися переважно діти селян, але протекція була польська, а полякам було невигідно мати «під боком» освічених європейських українців з їхніми постійними самостійницькими амбіціями. Вони на українській землі переводили парцеляції та заселяли польських колоністів. Замикали україномовні школи, щоб діти не пізнавали своєї історичної правди.
1925 року ще до закінчення гімназії Уласа рекрутували до польського війська, але з певних ідейних міркувань він дезертирує. Виїжджає до Німеччини, де важкою фізичною працею заробляє собі на хліб, паралельно навчаючись у Бреславському університеті. Так незвичайно починається європейський шлях життя письменника. 1929-го він перебирається до Праги, де знайомиться з Олександром Олесем, Оленою Телігою, Олегом Ольжичем, Олексою Стефановичем та іншими талановитими митцями і патріотами України. «У житті кожної людини, — зазначав Самчук, — є час і місце, що творять вісь її буття. У моєму житті таким місцем була Прага». Саме там Самчук визрів як письменник, тут оформилися його творчі ілюзії, фата-морґани. Тут майбутній письменник пізнав людей однорідного мислення, з якими судилося йому ділити долю та недолю життя.
Під впливом «одномислення» Самчук разом із друзями закріпив свій світогляд та національну ідею визволення України з оков польсько-російської окупації. «Я не належав до породи пристрасних політиків, але силою фактів був втягнутий у цю атмосферу молодих людей, котрим усе здавалося можливим», — писав він.
Захопившись літературною працею, письменник плідно співпрацював із українськими часописами. Тривалий час він присвятив роботі над епопеєю «Волинь». Її перша книга під назвою «Куди тече та річка» вийшла 1934 року, наступні частини — «Війна і революція», «Батько і син» — упродовж 1935-1937 рр. Водночас письменник створив ще два романи — «Кулак» (1932) і «Марія» (1934). Під час війни Самчук нелегально переїхав в Україну, спочатку до Львова, потім до Рівного, де працював редактором газети «Волинь».
За статтю «Так було і так буде», пронизану ідеєю українського патріотизму, його заарештували нацисти. Після виходу з в’язниці продовжив письменницьку та журналістську діяльність. 1943 року виїхав до Німеччини, а після закінчення війни опинився в таборах переміщених осіб. Письменника обрали головою Мистецького українського руху (МУР) — організації українських митців в еміґрації. Тоді вийшли друком його новий роман «Юність Василя Перемети» (1947) та перша частина роману-епопеї під назвою «Морозів хутір» (1948). Наступні томи цієї епопеї побачили світ значно пізніше: «Темноту» (1957) було надруковано у США, а «Втечу під себе» (1982) — у Канаді. Із 1947 року Самчук жив у Торонто. 1954 року виступив одним зі засновників Об’єднання українських письменників «Слово». З’явилися й нові романи — «Чого не гоїть вогонь» (1959), «На твердій землі» (1967), «Слідами піонерів» (1980).
Талановитий прозаїк прожив довге і напружене життя. Значну частину свого життя провів із дружиною в зручному шестикімнатному власному будиночку. Як згадує Світлана Кузьменко, добра приятелька родини Самчуків, коли письменник занедужав, подружжя переїхало в апартаменти багатоквартирному будинку в Торонто. Зараз там живе п. Гурко — поетеса, мати відомого композитора в діаспорі Романа Гурко.
Останні роки життя провів письменник у Домі для старших людей ім. Франка у Торонто. Саме там останні свої роки проживала й його дружина — Тетяна Федорівна, котра померла на кілька років пізніше свого чоловіка. Вона подарувала 50 тис. CAD на музей Уласа Самчука, який розмістився у тому ж таки Домі.
Помер «Гомер із Волині» 9 липня 1987-го в Торонто, так і не дочекавшись здобуття Україною такої омріяної незалежності, для якої жив і працював. Поховали Самчука на цвинтарі Св. Володимира в місті Оквілл, біля Торонто.

Ярослав Стех

About Author

Meest-Online

Loading...