Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Mar. 21, 2019

До 140-річчя від дня народження Антіна Манастирського

Автор:

|

Грудень 26, 2018

|

Рубрика:

До 140-річчя від дня народження Антіна Манастирського

Антін Манастирський народився 2 листопада 1878 року в селі Завалові Підгаєцького району на Тернопільщині в сім’ї дрібного поштового службовця. У цьому мальовничому селі промайнули дитячі роки майбутнього художника, котрого виховували у атмосфері духовності та любові до рідного краю. Освіту Антон здобував у школі Станіславова, Львівській художньо-промисловій школі, а згодом — у 1895-1899 рр. — у Краківській академії красних мистецтв.
1900-го Товариство для розвою руської штуки, членом якого був Антін Манастирський, допомогло йому виставити свої перші живописні твори — спершу у Львові, а згодом у Кракові й інших містах. Мистець значну увагу приділяв постатям минулого й унікальній архітектурі, зокрема церквам ХVII-XVIII ст. У 1910-1920 рр. здобув популярність листівками на українську тематику. До кращих живописних робіт мистця належать «Портрет матері», «Портрет тестя», «Портрет Т. Г. Шевченка», «Автопортрет», «Запорожець», «Паламар», «Дідусь із Смерекова», «На водопої», «На могилі», «Ой під гаєм, гаєм», «Прощавайте, товариші», «Вчора і сьогодні», «Розвідники. З великим трепетом художник ілюстрував «Милу книжечку» (1925) Іванни Блажкевич.
На увагу заслуговує значний доробок Манастирського в галузі церковного мистецтва, а також цінні роботи присвячені портретам козацьким полководцям. Художник писав: «Все життя я мріяв, щоб думи мої, які я втілював у своїх картинах, були близькі і зрозумілі народові».
У своїх поетичних картинах за мотивами народних пісень Антон зумів свій намір реалізувати. У творчій спадщині художника є ряд картин, безпосередньо пов’язаних із народною пісенною творчістю, — «Ой під гаєм, гаєм», «Ой одна, я одна», «Ой там, під горою», «Засвіт встали козаченьки», «Ой ходила дівчина бережком».
Використання мотивів народних пісень у художній творчості визначає індивідуальну манеру мистецького мислення Манастирського. У його композиціях виражені витончена пластичність, художній ритм, поетичність, які в мистецтві створюються не копіюванням пісенно-поетичних образів, а перетворенням їх у нову художню цілісність, що збагачує усі покревні галузі мистецтва.
В цьому сила і безсмертність та унікальне значення мистецтва української пісні. Осмислюючи загально мистецтво художника, до найкращих творів у портретному жанрі можна віднести полотна понад 2 тис. робіт припадає на спадщину цього митця. Сьогодні вони зберігаються у музеях Львова, Києва, Полтави, Дніпропетровська, Миколаєва, у приватних колекціях. Коли заходить мова про кращих митців, тоді дослідники зараховують Антона до числа кращих художників і неодмінно називають його заслуженого діяча українського мистецтва. Довелося йому жити і творити, коли загально були утиски на діячів української культури. Все ж діяльність Антона Манастирського була високо оцінена українською та світовою критикою. 1953 року йому присвоїли звання заслуженого діяча мистецтв, а 1957-го — народного художника України.
Антін Манастирський твердив, що мистець від своїх творів має відчувати насолоду. Він помер 15 травня 1969 року у Львові. Похований у родинній усипальниці на Личаківському цвинтарі, поле 5.

Ярослав Стех

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...