Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 24, 2017

До 120-ліття громадсько-політичного діяча Івана Світа

Автор:

|

Жовтень 19, 2017

|

Рубрика:

До 120-ліття громадсько-політичного діяча Івана Світа

Розповідати про громадсько-політичного діяча Івана Світа треба з української діаспори в Китаї. В цій країні зараз живе 50-100 тис. українців. Вони живуть, в основному, в містах Шанхай і Харбін. Зокрема, у Харбіні була українська церква, українське видавництво «Наклад Української видавничої спілки», клуб, школа й інші суспільні організації, виходила газета українською «Маньчжурський вісник». Українська мова стала не лише основою для спілкування українських еміґрантів із Російської імперії, а й підґрунтям, яке об’єднувало більшість українців у країнах Далекого Сходу.
Одним із найвідоміших із них був Іван Васильович Світ. Він народився 27 квітня 1897 року у Харківській губернії, походив із старої священичої родини. Виріс у Куп’янському повіті, де 1913-го закінчив школу, а 1915 року — Харківську семінарію. Навчався на фізико-математичном0у факультеті Харківського університету. В березні 1918-го через Сибір виїхав до Далекого Сходу, звідки планував дістатися до Америки, але восени 1919 року розпочав журналістську діяльність у Сибірській телеграфній агенції та співпрацював із англійським часописом «Ехо», що виходила у Владивостоці. Став кореспондент газет «Далекая окраина» (1920), «Вечерняя газета» (1921-1922). Був редактором-видавецем газети «Рассвет» (1920-1922), працював редактором журналу «Восход». Видав два числа журналу «Далекосхідні ринки» англійською. 1922 року дописував до тижневика сибірського обласницького руху «Полезные известия», яка публікувала статті на українські теми. Поширював через телеграфні агенції інформацію про Україну й українців. Очолював Українське далекосхідне прес-бюро при Українському революційному штабі у Владивостоці (1920) і працював в українській газеті «Щире слово». У жовтні 1922-го йому вдалося еміґрувати до Харбіну, де був обраний членом ревізійної комісії Українського далекосхідного крайового кооперативу «Чумак».
В Харбіні також активно долучився до життя місцевої української громади. Іван Світ став також членом ради, секретарем, а з 1934 року виконував обов’язки голови товариства «Просвіта». Водночас займався історичними дослідженнями, зібрав близько тисячі нотаток про українське життя на Далекому Сході. У 1903-1934 рр. працював над «Історією українського життя в Азії» й опрацював ґрунтовні статті з проблем Зеленої України та працював над тематикою пов’язаною з історією Китаю.
На цю тему 1937-го Іван Світ видав кілька брошур і кольорову мапу Зеленої України. Заснував невеличку філателістичну крамничку. На початку 1930-х рр. був членом Українського політичного центру, який підтримував уряд УНР в екзилі. У 1934-1935 рр. був членом управи місцевої Спілки українських еміґрантів, у 1933-1935 рр. — членом управи, а в лютому-червні 1935-го — секретарем Українського національного дому в Харбіні. Намагався популяризувати ідеї українського визвольного руху і зміцнювати українські позиції в Маньчжурії. Завдяки його зусиллям японська влада 1933 року повернула українцям будинок Українського національного дому.
Намагався налагодити співпрацю поневолених Москвою народів, підтримував контакти з керівниками місцевих національних колоній, насамперед — татарів і грузинів, 1935-го був почесним гостем ІІ курултаю татарів Східної Азії.
Після закінчення Другої світової війни багато українців еміґрували з Китаю у Канаду, США або Австралію. Іван Світ жив у Харбіні та Шанхаї під загрозою захоплення Шанхаю китайським комуністичним військом. 1949-го він організував евакуацію місцевих українців на Філіппіни. Сам виїхав одним із останніх, 29 квітня 1949 року, на Тайвань, а звідси наприкінці лютого 1951-го, через Японію до м. Джуно на Алясці, де прожив два роки. В листопаді 1952-го відбув поїздку через Канаду до Нью-Йорку, протягом якої виступав із доповідями у Ванкувері, Калґарі, Едмонтоні, Саскатуні, Ріджайні, Йорктоні, Брентоні, Вінніпезі, Торонто та Гамільтоні про українське громадське життя в Азії.
Пізніше осів у Нью-Йорку та Сієтлі. 1962 року став членом-кореспондентом Української вільної академії наук (УВАН) у Нью-Йорку, членом Українського історичного товариства та Союзу українських філателістів. Друкувався в українських виданнях США — «Наукові збірники УВАН», «Український історик», «Альманах УНСоюзу», «Свобода» тощо. Активно співпрацював із «Енциклопедією українознавства». Підготував монографію про життя та діяльність о. Гончаренка, рукопис дослідження «Дем’ян Многогрішний, гетьман України, на засланні в Сибіру, 1672-1701». Останні роки життя Іван Світ прожив у Нью-Йорку та Сієтлі, де й помер на 92-му році життя 8 березня 1989-го.

Ярослав Стех

About Author

Meest-Online

Loading...