Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Apr. 21, 2019

До 100-річчя від дня смерті Михайла Туган-Барановського

Автор:

|

Лютий 06, 2019

|

Рубрика:

До 100-річчя від дня смерті Михайла Туган-Барановського

Визначний український економіст Михайло Іванович Туган-Барановський народився 25 (8) січня 1865 року в селі Солонім Куп’янського повіту Харківської губернії у заможній дворянській родині. Навчався у Московській, Київській і Харківській ґімназіях. 1884-го вступив на фізико-математичний факультет Харківського університету, водночас продовжуючи поглиблено вивчати суспільні науки. 1888 року здобув ступінь кандидата фізико-математичних наук, а 1890-го закінчив і юридичний факультет цього ж університету.
З 1893 року Туган-Барановський працює столоначальником у Департаменті торгівлі та мануфактур Міністерства фінансів і пише свою першу наукову працю «Промышленные кризисы современной Англии, их причины и влияние на народную жизнь». За цю роботу 1894-го в Московському університеті йому присвоїли ступінь магістра політекономії. А у січні 1895 року Туган-Барановського призначили приват-доцентом Петербурзького університету, в стінах якого розпочалась блискуча викладацька та наукова діяльність українця.
1898-го вчений захистив у Московському університеті докторську дисертацію «Русская фабрика в прошлом и настоящем». 1901 року за соціалістичні погляди його відсторонили від викладацької діяльності та вислали до Полтавської губернії, де він проводив активну громадську діяльність. В цей період науковець опублікував у журналі «Мир божий» статтю «Земский учитель в Лохвицком уезде», в якій підіймав питання соціально-економічних і культурних потреб українського селянства.
У своїх наукових працях Туган-Барановський звертається до комплексного переосмислення проблем філософії, соціології та права. Про широке коло його наукових інтересів свідчать опубліковані у 1904-го статті «Что такое общественный класс?», «Борьба классов как главнейшее содержание истории», «Психические факторы общественного развития», «Крушение капиталистического строя как научная проблема».
1905 року вчений вийшов до Полтавського земського зібрання з пропозицією про встановлення першого в Україні пам’ятника Тарасу Шевченку у Полтаві та розпочав збирати кошти для цієї мети, яку вдалося реалізувати аж 1926-го.
1905 року вчений повертається до Петербурзького університету на посаду приват-доцента. Тоді ж бере участь у редагуванні першої української енциклопедії «Украинский народ в его прошлом и настоящем», перший том якої побачив світ у Петербурзі 1914-го, а другий — 1916 року. Видатна праця вченого «Основы политической экономии» виходить у Санкт-Петербурзі 1909-го. Саме за цим фундаментальним підручником до 1917 року майже вся Росія здобувала економічні знання. Книга була відзначена Великою премією Імператорської Академії наук, а її автора визнали одним із найкращих фахівців з політичної економії.
Світову славу Туган-Барановському принесли дослідження з теорії ринку й економічних криз. Він дослідив і показав не лише закономірність виникнення криз, але й шляхи їхнього подолання завдяки активізації інвестиційної та соціальної політики.
У центрі економічного життя українського економіста був ідеал соціальної справедливості. Він вважав, що капіталізм треба наповнити соціальним змістом. В «Основах політичної економії» він доводив необхідність саме соціального, а не політичного орієнтиру економічного розвитку, виступав за посиленням соціальної політики через гармонізацію різних прошарків суспільства. За кілька десятків років на це звернув увагу Стокгольмську школа економіки. Зараз шведська модель економічного розвитку відома своїми успіхами у всьому світі. А українець пояснював, як поєднати соціальну рівність із виробничою ефективністю та чому в суспільстві паралельно з нагромадженням багатства зростає бідність. Учений застерігав від безконтрольної з боку держави ринкової стихії.
У рік більшовицького перевороту Туган-Барановський виступав проти націоналізації землі, упевнений, що це стало б грізним передвісником наступної загибелі інших класів суспільства. Він став професором відродженого 1917 року за його участю Київського українського державного університету, де на посаді декана юридичного факультету викладав курс політичної економії та грошового обігу. Також учений виконував обов’язки секретаря фінансів Української центральної ради у Києві.
Багато уваги присвятив кооперації, завдяки дослідженню якої він увійшов до числа найвидатніших теоретиків кооперативного руху у Східній Європі. Його концепції стали підґрунтям розробленої Дж. М. Кейнсом теорії прогнозування ринкової кон’юнктури, а також проведенні ефективної економічної політики.
Представник «легального марксизму» був одним із найяскравіших представників ліберального руху в Україні. Брав участь у заснуванні українських економічних установ. Головна праця — «Промислові кризи в сучасній Англії, їхні причини і близький вплив на народне життя». Книгу тричі перевидавали з різними доповненнями, її дуже позитивно сприйняли наукові кола в усій Європі.
Наукова спадщина Туган-Барановського становить близько 140 праць, які охоплюють майже всі галузі економічної науки. Найбільше значення має його теорія періодичних криз, вивченню яких він присвятив низку праць, що з’явилися і в перекладах німецькою та французькою мовами та здобули науковцю світове ім’я. На основі його концепції кон’юнктурних циклів у Франції діяв постійний комітет для передбачення промислових криз. Менш популярна його дуалістична теорія вартості, яка базується на критиці теорій Давида та Карла Маркса.
До заслуг ученого належить, його активна участь у створенні Української академії наук (УАН) та її соціально-економічного відділу, він розробив законопроект про національну Академію, структуру та програму наукових досліджень. Науковець увійшов до першого основного складу УАН, його обрали академіком за спеціальністю «теоретична економія».
Відомий австрійський і американський економіст, соціолог та історик економічної думки Йозеф Алоїз Шумпетер (1883-1950) назвав його найкращим слов’янським економістом. Останніми книгами, написаними Туган-Барановським і виданими в Україні українською мовою 1919-го були «Кооперація, її природа та мета» та «Політична економія: курс популярний».
М. Туган-Барановський — вчений світового виміру, залишив яскравий слід в історії вітчизняної та зарубіжної економічної науки. Він співпрацював із Михайлом Грушевським й іншими українськими ученими над підготовкою енциклопедичного довідника «Український народ його минуле і майбутнє» (1914-1916), був автором Декларації УНР «Економічна політика».
Видатний економіст відстоював створення власної української валюти; опублікував статтю про усамостійнення українського кооперативного руху, редагував журнал «Українська кооперація»; очолював Українське товариство економістів, брав участь у створенні УАН і в заснуванні Українського державного університету в Києві. Очолював створений за його ініціативи 5 грудня 1918 року Інститут з вивчення економічної кон’юнктури та народного господарства, який пропрацював до 1922-го. Він же став фундатором Демографічного інституту, який із 1 січня 1919 року очолив М. Птуха.
28 (15) листопада 1918-го наказом гетьмана Павла Скоропадського Туган-Барановського затвердили на посаді голови відділу соціальних наук. Він — дійсний член Всеукраїнської академії наук (1918), голова соціально-економічного відділення (1919). Видатний учений раптово помер від серцевого нападу 22 січня 1919 року біля станції Затишшя Тираспольського повіту Херсонської губернії. Був похоронений в Одесі.

Ярослав Стех

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...