Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Oct. 15, 2018

До 100-річчя від дня народження Василя Сухомлинського

Автор:

|

Вересень 27, 2018

|

Рубрика:

До 100-річчя від дня народження Василя Сухомлинського

До плеяди яскравих освітян України належить визначний діяч Василь Олександрович Сухомлинський. Він народився в бідній селянській сім’ї 28 вересня 1918-го і с. Омельник (тепер — Онуфріївського району Кіровоградської області). Там минули його дитинство й юність. Як і решта селянських дітей, вчився в рідному селі, 1933 року закінчив семирічку. Влітку 1933-го мати провела молодшого сина до Кременчука. В 17 років він став учителем заочної школи неподалік від рідного села. Перевівся до Полтавського педагогічного інституту заочником і закінчив його 1938 року. Після цього Сухомлинський повертається в рідні йому сторони і працює викладачем української мови та літератури в Онуфріївській середній школі. У 1941-го добровольцем зголосився на фронт. У січні 1942 року молодшого політрука Сухомлинського важко поранили у битві під Ржевом. У військовому шпиталі не змогли вийняти з нього осколок снаряду і той залишився в грудях назавжди.
Після довгого лікування у шпиталі в селищі Ува, що в Удмуртії, чоловік хотів повертатися на фронт, але здоров’я не дозволяло. Тому з червня 1942-го став працювати директором сільської середньої школи, де пропрацював до березня 1944 року. Опісля працював на завідувачем районного відділу народної освіти. Проте вже в 1947-го попросив перевести його назад до школи.
1948 року Василь стає директором Павлиської середньої школи і працював там 23 років аж до кінця своїх днів. 1948-го це була пересічна школа, до того ж ще й майже зруйнована за роки війни. Докладаючи значних зусиль, педагог зробив її відомою на весь світ.
На думку педагога, найяскравішим результатом виховання є те, що людина має думати сама про себе та задумуватися над запитанням: що є у мене доброго, а що ще погане? Сухомлинський вказував на необхідність єдиних уявлень у батьків щодо виховання своїх дітей. Він на яскравих прикладах демонстрував і доводив найпереконливіші виховні методи.
Серед найтиповіших учений вказував на вади в сімейному вихованні, що полягають у тому, що дитину не вчать працювати і цінувати. «Люди з кам’яним серцем частіше виростають саме в таких сім’ях, де батьки віддають дітям усе й не вимагають від них нічого». Сухомлинський ставив важливе завдання батькам: закласти основи пізнавальної діяльності та навчальної праці у дітей ще у дошкільному віці. Також надав практичні поради: розвивати в дітей спостережливість, здобувати вміння орієнтуватися в різноманітних ситуаціях, належно мислити, міркувати, фантазувати, навчити дитину самостійного життя, приймати конкретні рішення, виявляти сильну волю, при одночасному критицизмі.
У вихованні дітей треба дуже обережно вдаватися до застосування покарань. Бо якщо вони занадто часті або несправедливі, це огрубляє душу дитини. Діти в сім’ї — це не лише слухняні виконавці волі батьків і старших, вони рівноправні члени сім’ї, активні учасники всіх сімейних справ, можуть чинити взаємний позитивний вплив на сім’ю, поведінку батьків і старших. Вони не повинні відчувати своєї нерівності, неповноцінності, приниженої гідності. «Учитель, який не вміє і не бажає проникати в глибину педагогічних фактів, перетворюється у ремісника», — вважав Сухомлинський. Більше 20 років праці в школі стали найпліднішим періодом його науково-практичної та літературно-публіцистичної діяльності. Звичайну сільську школу він перетворив у справжню педагогічну лабораторію.
1955-го Сухомлинський захистив кандидатську дисертацію на тему «Директор школи — керівник навчально-виховного процесу». Його перша невелика монографія — «Виховання колективізму у школярів». Наприкінці 1950-х рр. виходять «Педагогічний колектив середньої школи» й інші праці. Твори В. Сухомлинського видані 53-ма мовами світу, загальним накладом майже 15 млн примірників. Віддаючи належне трудовому вихованню в школі, виступав проти ранньої праці (з 15-х років життя), передбаченої «Законом про зміцнення зв’язку школи з життям».
2 вересня 1970 року Василь Олександрович Сухомлинський помирає, але його внесок у життя та його твори залишаться назавжди. Перед смертю Сухомлинський закінчив роботу «Проблеми виховання всесторонньо розвинутої особи». 1974-го за книгу «Серце віддаю дітям» він був удостоєний Державної премії УРСР. Нагороджений орденом Леніна та багатьма медалями. 1989 року була створена Міжнародна асоціація прихильників Сухомлинського у Марбурзі, а 1990-го — Українська асоціація Василя Сухомлинського, яка систематично проводить Всеукраїнські педагогічні читання, присвячені вивченню і впровадженню у широку педагогічну практику творчої спадщини видатного педагога.
За ініціативи Української асоціації Василя Сухомлинського з 1993 року проводять щорічні Всеукраїнські педагогічні читання. Враховуючи визначний внесок В. Сухомлинського в українську та світову педагогічну науку, Верховна Рада постановила оголосити 2003/2004 навчальний рік в Україні роком Василя Сухомлинського.
25 вересня 2003-го відбулися урочисті збори в Київському міському будинку вчителя, присвячені 85-літтю від дня народження великого педагога-гуманіста та другі Міжнародні І десяті Всеукраїнські педагогічні читання «Василь Сухомлинський у діалозі із сучасністю: особистість учителя». Важливим засобом поширення ідей В. Сухомлинського є проведення Всеукраїнських конкурсів студентських робіт за його спадщиною.
Ідеї Сухомлинського активно впроваджують в життя Павлиська середня школа ім. В. Сухомлинського, Український колеж ім. В. Сухомлинського м. Києва, Олександрійське педагогічне училище Кіровоградської області ім. В. Сухомлинського, Миколаївський державний педагогічний університет ім. В. Сухомлинського, дитячий навчальний заклад ім. В. Сухомлинського, Державна науково-педагогічна бібліотека України ім. Сухомлинського та цілий ряд середніх шкіл. 100-річчя з дня народження видатного українського педагога-гуманіста відзначать на загальнодержавному рівні.

Ярослав Стех

About Author

Meest-Online

Loading...