Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Dec. 11, 2018

До 100-річчя від дня народження Михайла Гуменюка

Автор:

|

Листопад 28, 2018

|

Рубрика:

До 100-річчя від дня народження Михайла Гуменюка

Михайло Прокопович Гуменюк (псевдонім — Михайло Рейський) народився 5 грудня 1918 року в селі Рея (тепер — Бердичівського району на Житомирщині). 1939-го закінчив Житомирський учительський інститут і став працювати вчителем української мови та літератури у сільській школі. Йому довелося пройти шляхами Другої світової війни, служив в Радянській армії, був партизаном Першого молдавського з’єднання партизанських бригад, полковим сапером-інструктором, мав бойові нагороди. Після війни працював бібліотечним інспектором Львівської бібліотеки, потім займав посади від старшого бібліографа до завідувача бібліографічним відділом цієї бібліотеки.
1952 року екстерном закінчив філологічний факультет Львівського університету ім. І. Франка. Коло наукових зацікавлень бібліографа тоді значно розширилося. Саме в той час радянські органи проводили ідеологічні чистки, не лише витискали, але й часто ув’язнювали всіх, хто виявляв українську національну свідомість. Гуменюка переслідували, не зважаючи навіть на його заслуги в Другій світовій війні. А він був закоханий в українську літературу і для нього українська книжка була найціннішим скарбом. Він дуже часто на сторінках львівської періодики виступав із статтями, нарисами, рецензіями, присвяченими творчості Тараса Шевченка, Івана Франка, Бориса Грінченка, Ольги Кобилянської, Марка Черемшини, Михайла Яцківа, Ірини Вільде, Дмитра Павличка, Кузьми Пелехатого, Ярослава Кондри, писав рецензії, заохочуючи до праці молодих літераторів України.
З його іменем нерозривно пов’язаний розвиток бібліотечної справи в Україні в 1950-1980-х pp. Його діяльність була різноманітною — від зберігання старовинних книг, до популяризації найцінніших творів українського письменства. Він є автором і співавтором понад 170 публікацій: статей-досліджень про видатних діячів — фундаторів української бібліографії, історію вітчизняних періодичних видань, національної бібліографії, літературознавчих і публіцистичних студій, рецензій на художні твори.
Михайло Прокопович вважав пріоритетним завданням створення українського бібліографічного репертуару, розробляв його теоретичні й організаційні засади. Він вивчав діяльність перших бібліографічних товариств в Україні, досліджував часописи «Бібліологічні вісті», «Друг», «Житє і слово», «Жовтень», «Народ», «Світ».
Значну увагу приділяв літературознавчій персональній бібліографії. В його доробку — бібліографічні посібники «Письменники радянського Львова» (1960), «М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький» (1962), розповіді про Леоніда Глібова, Павла Грабовського, Петра Козланюка, Івана Котляревського, Леся Мартовича, Івана Тобілевича, Степана Тудора, Марка Черемшину, Івана Франка, Ярослава Галана. Він упорядник краєзнавчих щорічників «Соціалістична Львівщина» (1953, 1954, 1956), «Радянські Карпати» (1978).
Найважливіший науковий доробок М. Гуменюка — ґрунтовне історико-бібліографічне дослідження «Українські бібліографи ХІХ — початку ХХ століття» (1969). Це — перша в Україні монографія з історії української дожовтневої бібліографії. Попри підтримку з боку академіка Максима Рильського, котрий рекомендував цю працю до друку 1963-го, з ідеологічних причин її вихід блокували. Логічним і хронологічним продовженням цієї праці став збірник «Біля джерел української радянської бібліографії» (опублікований посмертно 1991-го).
Михайло Прокопович був членом редколегій усіх тематичних збірників статей, виданих Львівською науковою бібліотекою ім. В. Стефаника в 1972-1980 рр. Він автор, або співавтор численних статей про українські часописи та бібліографів, вміщених в «Українській літературній енциклопедії», енциклопедичному словнику «Книговедение». Співпрацював із журналами «Архіви України», «Вітчизна», «Жовтень», «Радянське літературознавство», «Советская библиография», «Соціалістична культура» та ін. Помер учений 17 лютого 1988 року у Львові і похований на Личаківському цвинтарі.

Ярослав Стех

About Author

Meest-Online

Loading...