Новини для українців всього свту

Saturday, Aug. 24, 2019

До 100-річчя Миколи Кривоноса («Хмари») — леґендарного командира УПА

Автор:

|

Квітень 07, 2016

|

Рубрика:

До 100-річчя Миколи Кривоноса («Хмари») — леґендарного командира УПА
Бійці УПА

Бійці УПА

Здавалося, що 1944 рік принесе очікувану волю. Завершиться жорстока війна між двома реакційними системами — нацистською Німеччиною та комуністичною Росією — і настане мир. Один ворог тікав із нашої землі, але другий уже займав його місце. Цей новий ворог цинічно називався визволителем. А на своїх штиках ніс дикий терор, такий же болючий, як і терор нацистів. Найкращі з найкращих підпільні діячі ОУН вже з 1942-го, передбачаючи розвій подій, стали організувати збройне підпілля УПА, щоб захистити народ від варварів і вести боротьбу за незалежність України. На першому етапі було вишколено повстанців для партизанської боротьби. Перші бойові загони УПА боролися проти німецьких нацистів, гартуючи свій бойовий дух. Водночас керівництво підпілля вело ідеологічну працю з населенням, пояснюючи, що гітлерівська навала та московська орда — однакові в своїй злочинності. З однаковим болем гинули українці як у Гестапо, як і в НКВД. Ще в пам’яті народу жили масові вбивства, тюрми, терор, грабіж, і заслання в Сибір невинних людей під час першого вторгнення московських окупантів на нашу землю.
Із розвитком подій лави УПА неустанно заповнювалися добровольцями, котрі хотіли захищати свій народ. Треба було цю молодь організувати, вишколити, озброїти та навчити воювати. Серед численного активу ОУН до виховної організаторської і виховної праці приєднався Микола Кривоніс («Хмара»), котрий народився 1916 року в с. Жуківці Зборівського району в селянській національно свідомій родині.
Після закінчення сільської школи він працював на господарстві й уже з молодих років займався культурно-освітньою працею. Микола був одним із найперших засновників читальні «Просвіти» в селі. З повною посвятою працював, доповнюючи свої знання, і мобілізував до цього своїх односельчан. Заснував театральний гурток, який ставив п’єси, організував освітні доповіді та різні курси на тему історії й літератури. 1938-го Миколу мобілізували до польської армії, але під час польсько-німецької війни він одразу ж повернувся до села, вступив вряди в ОУН і почав активно займатися політичною діяльністю. Своєю солідною та чесною працею здобув авторитет і вибився на чільне місце в окрузі, виконуючи обов’язки станичного.
Під час німецької окупації займався виховною роботою серед місцевої молоді. Він — співзасновник товариств «Сокіл», «Пласт» і «Просвіта» на Зборівщині. У 1942-1943 рр. організував перші кущові боївки на Зборівщині; заготовляв зброю, військову форму, медикаменти, взуття, харчі для новосформованих відділів УПА, організував одномісячні курси санітарок тощо.
Йому активно допомагали національно свідомі односельчани. Серед них — Микола Бенедига, майбутній героїчний вояк УПА, і Мирон Бенедига, котрий проявив незвичайну мужність у боротьбі за волю України, загинув він під час шестигодинного бою з переважаючими большевицькими військами в лісі біля села Гукалівці Золочівського району. З Миколою Кривоносом плідно співпрацював також Йосиф Бенедига, котрий активно діяв на культурно-освітній ниві, а згодом — й у визвольних змаганнях. За німецької окупації Мирон вступив до допоміжної поліції, але скоро її покинув і відійшов до відділу УПА. Тут пройшов старшинський вишкіл і був призначений на посаду чотового. Серед своїх стрільців був він товариський, любив порядок і дисципліну. Учасник великих рейдів та героїчних боїв із німецькими та більшовицькими окупантами. 24 вересня 1944 року, повертаючись із відпустки до своєї частини, потрапив на ворожу засідку біля села Звижець, де був важко ранений. Опинився у безвихідному становищі, і підірвав себе гранатою.
Дуже плідно «Хмара» співпрацював із майбутнім полковиком УПА Омеляном Польовим «Остапом» із Ярчівця Зборівського району, котрого згодом більше 25 років утримували в катівнях НКВД. Кривоніс був широко відомий під псевдом «Хмара» і популярний через свою мужню та патріотичну, жертвенну працю. З другим приходом більшовиків 1944-го його призначили на посаду районового референта. Тоді він організував свою боївку, з якою діяв на теренах Зборівщини, провів ряд боїв із більшими та меншими групами більшовиків. Як добрий знавець воєнної тактики, «Хмара» часто виходив переможцем із найприкріших ситуацій, не втративши жодного стрільця.
Крім цього, він займався господарськими справами в підпіллі зі забезпечення продуктами харчування й іншими речами, потрібними в підпіллі. Боївка «Хмари» була пострахом для ворогів і нею пишалися наші селяни та молодь.
7 квітня 1944 року під час ліквідації «станиці яструбків» у селі Присівці загинув легендарний командир боївки від ворожої кулі. Ця сумна звістка рознеслася серед навколишніх сіл, його жаліли усі, навіть діти плакали за ним. З великою шаною та гідністю схиляємо і ми наші голови перед усіма тими, кого тут згадали з нагоди 100-річчя уродин Миколи Кривоноса та вічна слава героям, котрі своє життя віддали Україні!

Ярослав Стех

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...