Новини для українців всього свту

Tuesday, Dec. 10, 2019

Архітектор, котрий врятував культову святиню України

Автор:

|

Вересень 18, 2019

|

Рубрика:

Архітектор, котрий врятував культову святиню України
Олексій Повстенко

У вересні 1941 року німецькі війська все ближче підступали до української столиці. Вони були упевнені, що місто займуть, тож радянській війська відступаючи заміновували електростанції, поштамт, телеграф і, звісно, мости. Під приціл потрапили Успенський собор і Софія Київська. Остання таки вціліла, але лише завдяки везінню та наполегливості українського архітектора Олексія Повстенка.
Радянській владі було байдуже до збереження історичних пам’яток, вони хотіли влаштувати німцям «сюрприз». Усі міни були радіокеровані, тобто вибух мав пролунати у мить, коли нові господарі займуть Київ, і відповідно перекласти усю відповідальність на них.
Заклали міни й під Хрещатиком та Успенським собором. На черзі була Софія. Вантажівка в’їхала на подвір’я святині, солдати поспіхом почали розвантажувати вибухівку. Назустріч вийшов директор. На запитання, де тут підвали, той переконливо відповів, що у Софії їх нема, відповідно й вибухівку не сховаєш. Олексій Повстенко, певна річ, збрехав, бо під собором були усипальниці митрополитів. Якимось дивом йому вдалося переконати солдатів не заміновував собор. І попри наказ їхня вантажівка розвернулась.

Зруйнований Успенський собор

А вже за кілька днів Києвом пролунала серія вибухів, полум’я охопило увесь центр міста. Хрещатик був зруйнований. У відеотижневиках німецька пропаганда розповіла про радянські міни та, відзнявши будинки простих людей, іронічно зауважила, що так виглядає рай робітників і селян. Німецькі коменданти ретельно відзняли зруйновані об’єкти, особливо зосередившись на Києво-Печерській Лаврі. Софія ж залишилася неушкодженою.
Незабаром директор Софійського заповідника потрапив до німецького концтабору, а після звільнення виїхав до США. Зазвичай еміґранти починали з чорних робіт, але п. Повстенко був настільки відомим у професійних колах, що його одразу прийняли провідні архітектурні бюро: українець проєктував фасад музею Смітсонівського інституту та будинок Корейського посольства.
1959 року американці взялись за розширення Капітолію. Будівлю Конґресу звели ще 1800-го, тож усі розуміли, що масштабне перепланування приміщень неминуче. Потрібно було зібрати професійну команду. Олексій Повстенко став третім головним архітектором Капітолію. Одним із перших його завдань був проєкт інтер’єру вестибюля та вітальні для прийому видатних гостей.
Українець насолоджувався роботою, адже чи не вперше його взагалі не обмежували в ресурсах: за першим проханням йому привозили найкращі взірці мармуру, орнаментального металу або бронзи. Попри робочий азарт п. Повстенко зізнавався, що американські боси вміють завантажувати своїх підлеглих і йому нерідко доводиться працювати до півночі. Його так і запам’ятали — Зодчий Капітолію, котрий віддав розбудові Конґресу 13 літ свого життя. А от про вчинок 1941 року знали лише одиниці.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply