Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Dec. 13, 2018

905 років минуло відтоді, як у Києві став правити Володимир Мономах

Автор:

|

Листопад 14, 2018

|

Рубрика:

905 років минуло відтоді, як у Києві став правити Володимир Мономах

Давньоруські писемні хроніки набули значного поширення з прийняттям християнства і коли на історичну арену виступили українські князі Володимир Великий, Ярослав Мудрий і Володимир Мономах. За описами, він був тричі одружений. Дитинство провів у м. Переяславі-Руському (тепер — Переяслав-Хмельницький), де з 1054 княжив його батько згідно зі заповітом Ярослава Мудрого. У 12-13 років Володимир уже допомагав батькові, князю Всеволоду. Після смерті старших братів Ізяслава Ярославича і Святослава Ярославича Всеволод у жовтні 1078-го став київським князем.
Його спадкоємцем і став Володимир Мономах. Він відновив централізовану монархію на Русі. Проводив активну зовнішню політику: 1116-го посадив на короткий час своїх посадників у залежних від Візантії дунайських містах, але потім відновив дружні стосунки з Візантією; був у напружених відносинах із Малопольщею Болеслава III Кривоустого й Угорщиною Іштвана II. Найбільше прославився у боротьбі з половцями. У 1117-1118 рр. вигнав із Волині Ярослава Святополчича і зосередив у своїх руках владу над усіма руськими землями.
Його перу належить «Повчання дітям», написане близько 1118 р. Князь прагнув передати свій величезний досвід нащадкам, аби вони не повторювали його помилок. Що ж радить у своєму творі Мономах? Передусім наголошує, щоб його сини були справедливими, опікувалися вдовицями та сиротами, боронили покривджених, «ні винного, ні невинного» не карали смертю, шанували своїх гостей, любили свої дружини, але не давали їм влади над собою. Радить синам самим усього доглядати, на ніщо не покладатися, працювати від раннього ранку («нехай не застане вас сонце в постелі), не лінуватися, бо лінивство — мати всього злого», молитися. У небезпеках нічого не лякатися, бо без Божої волі ніщо людині не може поганого статися.
На підтвердження своїх слів автор розповідає про свої воєнні походів проти половців, а було їх 83, і про небезпеки в час полювання: «На ловах два тури кидали мене з коня, олень колов рогами, два лосі — один топтав мене ногами, а другий знущався наді мною, дикий кабан вирвав меч із піхви, медвідь укусив в коліно».
Цей знаменитий твір — надзвичайно прості, а заразом розумні поради не лише для молоді, а і для дорослих. У своєму «Поученні» взорувався Мономах на подібних візантійських творах, а, може, й англійських, бо його дружина Ґіта була англійською королівною, донькою короля Гаральда. Використав також Мономах і повчання Ярослава.
Він помер у Києві у розквіті могутності й слави. До історії увійшов як славетний «страждалець» за Руську землю, звитяжний переможець хижих половецьких ханів. «Шапкою Мономаха», яка дісталася йому начебто в спадок від візантійських родичів, а насправді є витвором самаркандських золотарів кінця XII — початку XIV ст., коронували на царство руських царів — від Івана ІV Грозного до Миколи ІІ.

Ярослав Стех

About Author

Meest-Online

Loading...