Новини для українців всього свту

Tuesday, Jun. 2, 2020

120 років тому народився автор перших українських підручників із психології та логіки

Автор:

|

Січень 29, 2020

|

Рубрика:

120 років тому народився автор перших українських підручників із психології та логіки
Стефан-Максим Балей

4 лютого 1885 року у Великих Бірках на Тернопільщині з’явився на світ академік Стефан-Максим Балей, котрого видатним вітчизняним психологом, лікарем, психоаналітиком і філософом частіше називають не в Україні, а в Польщі.

Фундатор підвалин
Сусіди українців неабияк вдячні йому передусім за те, що заклав багаточисленними статтями та фундаментальними працями підвалини польської психології виховання й персонології, а також створив Інститут педагогічної психології при Варшавському університеті. Відтак, Балея проголосили у Польщі поляком українського походження. Та при цьому недооцінили того факту, що у 1920-х рр. він викладав не лише в українських гімназіях у Перемишлі, Тернополі та Львові, а й, свідомо ризикуючи зазнати переслідувань із боку польської влади, в Українському таємному університеті.
Саме його підручники «Нарис психольогії» та «Нарис льогіки», написані, відповідно, 1922-го і 1923 року, стали першими у цих дисциплінах, виданими українською мовою. Та й свої філософські дослідження він друкував не лише в авторитетних австрійських, німецьких і польських журналах, а й в українських — «Записках Наукового товариства імені Т. Шевченка», «Літературно-науковому віснику» та «Лікарському віснику».
1916-го видав також у Львові книжку «З психольогії творчости Шевченка», в якій першим проаналізував особистість і творчість нашого найвидатнішого поета з психоаналітичних позицій. Саме цю працю його колеги за фахом згодом визнали найціннішим серед психоаналітичних досліджень в Україні у 1900-1930 рр.
1925-го Балей присвятив своєму найзнаменитішому співвітчизнику ще одну зі своїх найґрунтовніших праць — «Трійця в творчості Шевченка». А 1929 року Харківський географічний інститут висунув Балея у дійсні члени Всеукраїнської академії наук. Тож навряд чи ми й досі маємо право зрікатися Балея, тим паче, що його можна вважати далеко не зайвим балом для будь-якої нації.

Доктор усіх наук
Зовсім не провина Балея у тому, що він не мав нагоди більш широко й систематично ділитися своїми знаннями в одному з вищих навчальному закладі на своїй Батьківщині. Позаяк польська влада не допускала, щоб талановиті українці працювали у своєму етнічному середовищі, гідні Балея наукові посади запропонували йому лише на кафедрі психології у Варшавському університеті та в Інституті педагогічної психології.
Сам він здобував освіту спершу в початковій школі в рідному селі Великі Бірки Тернопільського повіту (до слова, народився в сім’ї вчителя народних шкіл), Тернопільській гімназії та на філософському факультеті Львівського університету, на якому 1911-го здобув науковий ступінь доктора філософії. Отримавши 1912 року від австрійського міністерства освіти стипендію з фонду, призначеного для подальшого навчання доцентів, виїжджав на спеціальні студії з курсу філософії до Німеччини, Франції й Австрії. А згодом закінчив ще й лікарський факультет Львівського університету, здобувши у ньому звання «доктора усіх лікарських наук».
Як науковця з двома докторськими дипломами, автора низки наукових праць Міністерство освіти Польщі делегувало Балея на Міжнародний з’їзд психологів до Англії, де він звернув на себе увагу учасників з’їзду глибоким знанням предмету. А у листопаді 1927-го його запросили керувати новоствореною кафедрою психології виховання у Варшавському університеті.
Під час знаменитого Варшавського повстання німці ув’язнили вченого до табору, з якого він через тиждень утік. А вже невдовзі викладав на таємних університетських курсах у Ченстохові, за що був нагороджений після війни Хрестом Ордена Відродження Польщі. 1952 року Балея обрали дійсним (титулярним) членом Польської академії наук. Але 13 вересня того року він помер і був похований на цвинтарі Повонзки у Варшаві.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply