Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Jul. 21, 2018

100-років від смерті Володимира Богоявленського та 300-років від підпалу архіву лаври

Автор:

|

Травень 17, 2018

|

Рубрика:

100-років від смерті Володимира Богоявленського та 300-років від підпалу архіву лаври

Більше ста років тому у Києві розійшлася жахлива звістка, що поблизу фортечних валів, що біля Києво-Печерської лаври по-звірячому розстріляли та закололи багнетами 70-річного митрополит Київського та Галицького Володимира (Богоявленського). Так люди побачили грізне передвістя прийдешніх кривавих подій, які несли на своїх багнетах більшовицькі «визволителі».
Майбутній владика народився 1 січня 1848 року в родині сільського священика на Тамбовщині. У хрещенні майбутнього владику назвали Василем. Він закінчив духовне училище та семінарію у Тамбові, потім вступив до Київської духовної академії. Кандидат богослов’я повернувся до Тамбова, де спочатку став викладачем у рідній семінарії, а після одруження прийняв сан і пішов на парафіяльне служіння. Однак сімейне щастя о. Василя було недовгим — за кілька років спільного життя померла його дружина й єдина дитина.
Особисте горе привело молодого священика на новий шлях служіння Церкві. 8 лютого 1886-го він прийняв чернечий постриг з ім’ям Володимир, був призначений настоятелем Троїцького Козловського монастиря, а в жовтні став настоятелем Антонієва монастиря в Новгороді Великому. Невдовзі о. Володимира возвели у святительський сан. Під час масштабної епідемії єпископ Самарський організував комітет взаємодопомоги, збирав пожертви для постраждалих та матеріально незабезпечених людей, котрі страждали від холери та голоду, влаштовував безкоштовні їдальні для голодуючих. Відвідував виділені для хворих замкнуті бараки, сповідав хворих, разом із ними молився й їх хоронив за християнським звичаєм. У численних друкованих відозвах закликав усіх прийти на допомогу тим, хто голодує, з різних причин опинився в критичній ситуації та потребує помочі. За словами сучасників, «його голос не замовкав доти, доки не добився людської допомоги потребуючим. А 7 лютого 1918 року 70-річного вже митрополита Київського та Галицького Володимира Богоявленського вбили біля стін Києво-Печерської лаври. Пізніше його зарахували до лику святих.
Також цьогоріч варто згадати, що 300 років тому, 25 квітня 1718-го злочинці підпалили архів і бібліотеку Києво-Печерської лаври. Масштабна пожежа знищила і завдала величезних втрати для української науки. В Київській лаврі зберігалися унікальні книжки, безцінні рукописи ще з княжих часів. За офіційною версію, пожежу нібито викликала свічка в келії намісника. Але відомо, що полум’я спалахнуло одразу в кількох місцях монастиря. Замовником підпалу ста московський цар Петро І. «Лавру підпалили посланці з Москви, котрі були одягнені як ченці. Згоріли величезний архів і бібліотека, загинули грамоти князів, феодалів і гетьманів», — пише доктор історичних наук Ігор Гирич. Під час пожежі згоріли пропам’ятні грамоти, різні документи, які підтверджують важливі акти правні Печерського монастиря та земельні та предметні маєтності. Знищені цінності віддзеркалювали культурно-освітню та релігійну діяльність, успіхи в архітектурі та монументальному мистецтві. Були також традиційні окремі вартісні подарунки від різних світових достойників, часто пов’язані з якоюсь важливою інтенцією. Вогонь знищив історичну письмову пам’ять про незалежне українське політичне та духовне життя, про наш родовід на рідній святій землі.

Ярослав Стех

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...