Новини для українців всього свту

Wednesday, Nov. 20, 2019

У Нью-Йорку врочисто відзначили 100-річчя від дня народження Ярослава Стецька

Автор:

|

Лютий 23, 2012

|

Рубрика:

У Нью-Йорку врочисто відзначили 100-річчя від дня народження Ярослава Стецька

19 січня минуло 100 років від дня народження активного діяча ОУН, прем’єра Українського державного правління, очільника Антибільшовицького блоку народів (АБН), голови Проводу ОУН (б) славної пам’яті Ярослава Стецька.

Неодноразово він бував у Нью-Йорку; багато нинішніх мешканців «столиці світу» свого часу співпрацювало з ним у Німеччині; про нього тут знають не лише з книжок — він залишив яскравий слід у душі кожного, із ким спілкувався, зустрічався, для кого справа створення Української самостійної соборної держави не була порожнім звуком. Авторитет Ярослава Стецька серед українців міста був дуже високим, і тому відзначення в Нью-Йорку століття від дня його народження, що відбулося в суботу 11 лютого в залі будинку Організацій державницького фронту, було вшануванням пам’яті не якоїсь там абстрактної людини, а радше одного з нас.

Святковий захід відкрив Степан Качурак, голова Конференції українських державницьких організацій (КУДО) м. Нью-Йорка — надбудови, яка об’єднує 2-й відділ ООЧСУ, відділ ОЖ ОЧСУ імені Уляни Це­ле­вич-Стецюк (голова Натал­ка Качурак) й осередок СУМ імені ген.-хор. Тараса Чуприн­ки (голова Денис Длябога).

Пан Качурак привітав присутніх, зокрема шановних гостей з Австралії, України, Канади та різних теренів США. Серед присутніх у залі були: Анатолій Семенюк, перший заступник голови Проводу ОУН (б);

Аскольд Лозинський, голова СКУДО; Христя Верещак, голова Об’єднання жінок ОЧСУ; Олег Романишин, голова Ліґи українців Канади й головний редактор газети «Гомін України»; Христина Будяк, голова ОЖ ЛУК; Оксана Процюк-Чиж, голова кредитної спілки «Будучність» і скарбник СКУДО; Павло Бандрівський, заступник голови Іллінойського відділу УККА; Михайло Зварич, голова відділу ООЧСУ в Йонкерсі (штат Нью-Йорк); Мирон Вітюк, голова відділу ООЧСУ в Асторії (штат Нью-Йорк), й інші особи.

Захід розпочався виконанням гімну ОУН і молитвою «Боже великий, єдиний». Юрій Симчик, перший заступник голови ООЧСУ, урочисто зачитав Акт відновлення Української держави — той самий, що свого часу, 30 червня 1941 року, пролунав з уст Яро­слава Стецька з балкону львівської «Просвіти» та прозвучав у ефірі Львівської радіостанції. Після вступних зауважень голови КУДО (м. Нью-Йорка) ведення відзначення перебрав на себе Богдан Гаргай, голова КУДО США. Він привітав Стефана Романіва, голову Проводу ОУН (б), і запросив його до святкового слова.

Перед тим, як перейти до основної теми вечора — відзначення 100-ліття від дня народження сл. п. Ярослава Стецька, п. Романів коротко розповів про сучасну працю ОУН (б) на теренах України. Привітавши присутніх від імені Проводу ОУН, Стефан Романів розказав про те, що зараз актив ОУН (б) в Україні виконує кілька проектів: успішно ведеться робота Української інформативної служби, здійснюються поїздки на схід України, систематично виходять друком нові видання, популяризується патріотична програма для молоді «Джура».

Серед викликів сьогодення голова Проводу назвав майбутні парламентські вибори. Відповідно, створено комітети, котрі стараються працювати з українськими політиками, зокрема, з метою пошуку лідера об’єднаної опозиції. Входження до майбутнього складу Верховної Ради якомога більшого числа патріотично налаштованих політиків п. Романів назвав найважливішим поточним завданням.

Голова Проводу зазначив, що започатковані у вересні минулого року систематичні інформативно-просвітницькі поїздки на схід України є дуже цікавими, надзвичайно корисними, і вони продовжуються й зараз. «Ми відвідали низку областей — Луганську, Донецьку, Запорізьку, Харківську, міста Дніпропетровськ, Кривий Ріг, і там всюди є патріотична громада, — вказав С. Романів. — У кожному місці, де б ми не були, — чи то під час розмов із шахтарями Донецької області, чи із членами профспілок у Луганську, чи з батьками, які обстоювали питання існування українських шкіл на сході України, чи де б то не було: у Харкові, у Києві, у Львові чи в Чернігові, тема, яка постійно озвучується, — це питання утвердження й побудови української держави. Ми хочемо українську державу. Це нас об’єднує».

У зв’язку з проведенням поїздок на південно-східний терен України голова Проводу ОУН (б) звернувся до присутнього керівництва ООЧСУ, ОЖ ОЧСУ та представників СУМ із проханням підтримати ці заходи. Наприклад, щоби кожен осередок згаданих організацій провів прибуткову акцію, за рахунок якої можна було би зафундувати одну таку поїздку на схід, залишивши при цьому за спонсором право вибору відповідного міста чи області. Він також повідомив, що в Україні нещодавно було видано кілька інформативних буклетів про діяльність ОУН, про бачення організацією української держави, про історію УПА — із нагоди її 70-ліття. Кілька із цих буклетів п. Романів передав для розповсюдження.

С. Романів звернувся до залу з проханням піднести руку тих, хто особисто знав чи зустрічався з Ярославом Стецьком. Виявилося, що приблизно третина присутніх або особисто була знайома з ювіляром, або хоча би раз із ним зустрічалася. Далі промовець наголосив, що Я. Стецько був людиною, яка постійно працювала над собою, тому в різні історичні епохи він зумів стати й залишатися лідером. Так, у 1930-ті рр. ця людина була ідеологічним референтом Крайового проводу ОУН, 1941-го — прем’єр-міністром Українського державного правління, у другій половині ХХ ст. — провідником ОУН і керівником АБН.

С. Романів підкреслив, що Ярослава Стецька дуже шанували представники різних національностей, бо він був провідником, який показав, що спільно, через міжнародні структури, як-от АБН, можна досягти реальних результатів — як для кожної поневоленої нації, так, зокрема, і для нас, українців. Тому досвід і приклад Ярослава Стецька «є для нас дуже цінним, коли йдеться про нашу сучасну зовнішню працю».

«Як провідник ОУН, — продовжив промовець, — Ярослав Стецько мав візію майбутньої України. Цього нам потрібно в нього вчитися. Він жив у часах, коли не було незалежної України, не було амбасадорів вільної України, він докладав максимальних зусиль, щоб озвучувати, розповідати про ситуацію, яка існувала в Україні, поширювати це знання в усьому світі. Він постійно про ті речі говорив — причому не тільки в українських колах, а й поза ними. Тому зовнішня ділянка його діяльності є для нас дуже важливою та повчальною».

«Тому на Конференції СКУДО в Мюнхені, яка відбудеться через два місяці (31 березня — 1 квітня) нам буде корисно згадати, що писав Ярослав Стецько, подумати, що би він нам радив, що би робив у нинішній ситуації. Для нас це було би добрим дороговказом. Можливо, сьогодні не стоїть питання відновлення АБН, але ті питання й проблеми, які постають перед народами, що борються з імперіалізмом, які потребують підтримки, є надалі актуальними», — наголосив голова Проводу ОУН (б). С. Романів, нагадавши про силу й міць ідей Ярослава Стецька на ідеологічному відтинку, звернувся до присутніх сумівців: «Зараз кожен із нас може те саме робити, що Стецько робив серед своїх ровесників».

Голова Проводу також повідомив, що 2—3 березня в Івано-Франківську, відбудеться поважна наукова конференція на тему українського націоналізму «Український націоналізм і революція», на якій буде обговорено минуле та сучасне ОУН, її стан на 2012 рік. «Уже зголосилися 16 науковців, які, крім загальної публіки, братимуть у ній участь. Це — рекордна за останні роки кількість учених на подібних заходах. Матеріали цієї конференції ми будемо всесторонньо поширювати. Тому питання ідеології, у тому числі спадок Ярослава Стецька, ми постійно мусимо собі пригадувати», — підкреслив С. Романів і закликав присутніх, якщо би хтось із них у цей час перебував в Україні, узяти в ній участь. Це повідомлення в багатьох викликало зацікавлення, дехто навіть залишився по завершенні відзначення на кілька годин, аби довідатися про конференцію якомога більше.

Стефан Романів не оминув ще однієї важливої особливості діяльності Ярослава Стецька — його прихильності до молоді, намагання передати їй свої знання та погляди. Довкола лідера АБН завжди було багато молодих людей. Будучи великим приятелем молоді, багато своїх праць він присвятив її вихованню, ідеологічному становленню, інформуванню. С. Романів закликав присутніх сумівців багато читати й дізнаватися про Я. Стецька. Він, зокрема, нагадав про таке видання, як англомовний журнал ABN correspondents, у якому Я. Стецько постійно порушував питання української справи та поширював відповідні інформації як серед української молоді, так і молоді інших народів.

Подякувавши С. Романіву за інформативний виступ, ведучий Богдан Гаргай повідомив про одну цікаву подію, яка останнім часом відбулася на нашому терені. Він нагадав присутнім, що колись у США існувала молодеча студентська організація — Товариство української студіюючої молоді (ТУСМ) імені Миколи Міхновського. І ось тепер з ініціативи низки молодих подруг і друзів діяльність ТУСМ в Америці відновилася, і з цього приводу ведучий запросив до слова друга Миколу Глушка, голову ТУСМ.

Привітавши аудиторію, п. Глушко представив присутніх у залі інших членів управи ТУСМ: секретаря Дмитра Ленчука та скарбника Юстина Пиза. «Мета нашого товариства — не тільки підтримувати права студентської молоді в Україні, але також через державні та громадські організації захищати самостійну соборну українську державу», — зазначив голова ТУСМ.

Богдан Гаргай від імені всього націоналістичного об’єднання громади Америки побажав відновленій ТУСМ успіхів і запевнив про тісну співпрацю й дружбу. Після цього ведучий закликав присутніх відзначити одну небуденну подію, яка сталася кілька днів тому: 8 лютого другові Аскольду Лозинському, голові СКУДО, виповнилося 60 років. Присутні, уставши з місць, привітали ювіляра щирим «Многая літа!».

Далі з коротким словом про важливість ідеологічної роботи з молоддю виступила Люба Витвицька, заступник голови відділу ОЖ ОЧСУ імені Уляни Целевич-Стецюк у Нью-Йорку. Вона, зокрема, закликала присутніх, які особисто знали Ярослава Стецька, прийти до осередків СУМ і поділитися своїми цінними спогадами. «Учімо наших дітей удома, у школі любити, шанувати, захищати, працювати задля зростання України, для величі й слави її. Бог зробив нас господарями нашої прекрасної неньки України, то сповняймо Його волю», — закликала п. Витвицька.

Мистецька частина програми, яка була здійснена осередком СУМ імені ген.-хор. Тараса Чупринки в Нью-Йорку, була ретельно підготовленою. Повстанську пісню «Вже вечір вечоріє», яку зі захопленням виконували молоді сумівці під гітарний супровід Степана Качурака, підхопили всі присутні, а на «Ой, у лузі червона калина» весь зал устав. Тим часом під звуки пісні «Україно, Україно» зі свічками в руках юні сумівці ввійшли в притемнений зал. Хочеться відзначити виступ сумівців Севастяна Повзанюка, Лукіяна Лавра, Олекси Лавра, Максима Когена, Лесі Садат, Марусі Плісак, Ксені Качурак, Томаса Садата, Михася Поповича, Максима Лозинського, Христі Мельник, Дані Курилик, Світлани Микулинської. Загалом, цей монтаж став справжньою окрасою вечора.

На завершення свята п. Качурак подякував гостям, які прибули з географічно дуже віддалених місць, подякував членкиням місцевого відділу ОЖ ОЧСУ за «матеріальну» частину програми — смачні канапки, солодке, каву, подякував осередкові СУМ імені ген.-хор. Тараса Чупринки за їхній чудовий виступ та програму, підготовлену виховницею осередку Данею Наугольник-Лавро та булавною Надею Длябогою, і запросив заспівати «Не пора, не пора».

«Національна трибуна»

 

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...