Новини для українців всього свту

Monday, Jul. 22, 2019

Операція «Френтік». У ніч на 22 червня 1944 року 120 німецьких бомбардувальників скидали бомби на військовий аеродром у Полтаві

Автор:

|

Червень 21, 2012

|

Рубрика:

Операція «Френтік». У ніч на 22 червня 1944 року  120 німецьких бомбардувальників скидали бомби на військовий аеродром у Полтаві

68 років тому на полтавській землі розгорталися події, про які тривалий час воліла не згадувати радянська історіографія. Унікальна сторінка історії — безпосередня взаємодія ВПС США й СРСР при проведенні «човникових операцій» американською стратеґічною авіацією. Кодова назва операції — «Френтік» (англ. «frantic» — «шалений», «скажений»).

Чому ж Полтавщина?

США мали могутній повітряний флот. Але базувався цей флот в Англії й Італії. Труднощі в союзників виникали, головним чином, через те, що у винищувачів супроводу був набагато менший радіус дії, ніж у бомбардувальників. Тому американські «літаючі фортеці» не могли досягти багатьох об’єктів у східній частині Німеччини, а також на території її сателітів. Тоді виник ориґінальний план: організувати наскрізні польоти з Англії й Італії в СРСР із попутним завдаванням бомбових ударів по військових об’єктах супротивника. Дозаправившись на радянській території й завантажившись бомбами, ескадра мала повторити маршрут у зворотному напрямку.

Питання базування було непростим, у зв’язку із чим вивчалися райони Новгорода, Великих Лук, Курська, Орші, Харкова та Полтави. Але зупинилися на Полтаві, аеродром якої в довоєнні роки був однією з основних баз бомбардувальної авіації СРСР. Тут базувалися важкі літаки 1-ї авіаційної армії особливого призначення, функціонували єдині в країні Вищі штурманські курси ВПС, а дещо раніше — Всеукраїнська школа льотчиків.

Аеродром перед війною мав злітно-посадкові смуги (ЗПС) із твердим покриттям, до того ж поруч виявилися гідні уваги аеродроми Миргорода й Пирятина та наявність мережі майданчиків для базування радянських частин ППО (Карлівка, Петрівці, Гребінка. Крім того, район Полтави мав ту перевагу, що розташовувався приблизно на однаковій відстані й від Англії, і від Італії.

«Тут затримки не буде…»

Американці готувалися до операції з властивим їм розмахом. Із Ліверпуля в Мурманськ відбув спеціальний конвой із п’яти суден («Джордж Ангел», «Джордж М. Кохан», «Едвард П. Александр». «Джон Девенпорт», «Вільям Мак-Кінлі») із вантажем для операцій. Кораблі везли бензин, мастило, запчастини, бомби та боє­припаси. Самих тільки плит для покриття ЗПС привезли 12 393 тонни! Усе це без зволікання відправили в Україну.

4 квітня 1944-го в Полтаву прибула перша група американських офіцерів у складі 46 осіб. Закипіла робота з підготовки аеродрому, і це був справжній подвиг. Основною трудовою силою виявилися жителі Полтави, причому саме жінки. Голова військової місії США в Москві генерал Дін писав: «Вражає, скільки було зроблено за той короткий проміжок! Льотне поле кишіло жінками, які укладали залізні плити на злітні смуги. Робота тривала безперервно й проґресувала з такою швидкістю, що, здавалося, сталевий килим завдовжки милю виростав на очах. Було очевидно, що тут затримки не буде…»

Перемоги та проколи

Перший «Френтік» збігся в часі з відкриттям 2-го фронту в Європі. 2 червня 1944 року американські бомбардувальники й «Мустанґи», що їх прикривали, піднялися з італійських аеродромів і взяли курс на Угорщину. На чолі 750 літаків на В-17 із написом на борту «Yankee Doodle II» летів командувач 15-ї ПА генерал-лейтенант А. Ейкер.

Літаки скинули бомби на військові об’єкти в Румунії, перетворивши їх на пекло, і наближалися до звільненої території СРСР. Переможний настрій зіпсував грозовий фронт у районі Вінниці, але все ж літаки вдало приземлилися, удостоївшись захопленої зустрічі.

Відомо, що американці були дуже задоволені результатами першого «Френтіка», і повітряні напади на Німеччину та Румунію тривали. Під час одного з нальотів із Полтави німецькі літаки ППО атакували американців і збили один бомбардувальник, на борту якого перебував фотограф Маккей, що віз фотозвіт про перебування американців у Полтаві. До рук супротивника потрапило понад 500 знімків, за якими німці заввиграшки встановили місцезнаходження бази…

Невдовзі трапилася ще одна оказія. Авіаз’єднання полковника Олда, скинувши вантаж на Плоешті, узяло курс на Полтаву й саме перелітало лінію фронту, коли його засік німецький літак-розвідник. Операція «Френтік» була розсекречена…

Розплата…

Фотографії полтавської бази терміново передали командиру KG55 люфтвафе полковнику Вільгельму Антрупу. Це сталося вранці 21 червня 1944 року, і до ночі німці приготувалися атакувати аеродроми Полтави та Миргорода. Для операції відплати Герінґ визначив «Флігеркорпс IV» — з’єднання бомбардувальних ескадр KG 27 Boeike, KG 53 Legion Kondor, KG 55 Greif, а також спеціальну ескадру KG 4 General Wever літаків-прокладальників маршруту («слідопитів»), що відшукували, позначали й підсвічували об’єкти удару. Корпус призначався суто для дій вночі без винищувального прикриття.

Місто й базу просто засипали бомбами. Наліт тривав 1 год. 40 хвилин. У ньому взяло участь 120 літаків Люфтвафе. 44 американських бомбардувальники було знищено, 25 — пошкоджено. На землі згоріло 25 радянських винищувачів. Було вбито двоє американців, 15 — поранено. Із-поміж наших співвітчизників було вбито 26 і поранено 80 осіб.

Командування 310-ї дивізії надіслало на допомогу 6 винищувачів із Харкова і 6 — із Кременчука, але було надто пізно.

Пошуки винного

На базі треба було наводити лад, крім того, неабияк дісталося й самій Полтаві. І знову на трудову вахту вийшли городяни й гарнізон. Нелюдські темпи відновлення бази зіштовхнулися із серйозною проблемою — німці засіяли територію бомбами-сюрпризами. Лише кілька американських військовиків допомагали розміновувати аеродром. Потім вони напишуть: «Радянський солдат, озброєний 20-футовим щупом, приступив до неприємного завдання з прочісування поля за допомогою сінокосарки, у яку був запряжений кінь. Солдат розмахував перед собою щупом, немов косар, причому деякі «сюр­призи» від цього вибухали. Іноді ми чули навіть серію вибухів».

Крім фактично відновленого аеродрому, за шість днів було знешкоджено 24 570 бомб.

Поки відбудовували аеродром, американська й радянська сторони шукали винних у катастрофі. Радянський Союз звинувачував у недбальстві США через «засвічені» фотознімки. Американці ж дорікали СРСР тим, що на аеродромі під Полтавою була погана оборона й слабка зенітна артилерія. Та конфлікт швидко зам’яли, й у липні польоти відновили.

Проте операцію почали потроху згортати. У жовтні з Полтави через Ростов і Баку до Каїра відбув перший склад американців. Незабаром штаб-квартиру Східного авіаційного командування покинув його керівник Роберт Велш. 22 червня 1945 «Френтік» офіційно закрили.

 Доброслава Хміль

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...