Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Nov. 20, 2017

Найперша Конституція. 24 травня 280 років тому Пилип Орлик завершив свій тернистий життєвий шлях

Автор:

|

Травень 24, 2012

|

Рубрика:

Найперша Конституція. 24 травня 280 років тому Пилип Орлик завершив свій тернистий життєвий шлях

Після того, як позаторік Україна відзначила три століття першої в історії людства конституції, надійшла черга вшанувати її автора — гетьмана Пилипа Орлика. Народився він 11 жовтня 1672 року в білоруському селі Косуті, у шляхетській чесько-білорусько-литовській родині.

Оволодівши в єзуїтському колеґіумі й Києво-Могилянській колеґії безліччю знань і 14 мовами, писарював у Київській митрополії й Полтавському козацькому полку та в Генеральній канцелярії Війська Запорозького. Очолив її 30-річним, ставши водночас довіреною особою гетьмана Івана Мазепи, який хрестив його сина Григора — майбутнього французького генерала й дипломата.

Після смерті кума Пилип Орлик був обраний 5 квітня 1710 -го наступним гетьманом. Щоправда, у вигнанні. 1711 року ді­йшов на чолі війська, до складу якого входили запорожці, буджацькі татари, шведи й поляки, до Білої Церкви, але здобути її забракло артилерії. Решту життя Орлик провів у спробах згуртувати європейських монархів проти російського царя.

Прославився ж укладеною ним спільно з козаками-мазепинцями угодою, повна назва якої — «Договір і Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом і між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою». Завдяки латинській назві — Pacta et Constitutiones legum libertatumque exercitus zaporoviensis — цю угоду йменують Конституцією. А засвідчила вона демократичні традиції в Україні ще тоді, коли на решті континенту панувала сваволя феодалів.

Не менш важливе значення цього унікального документа полягає в тому, що ще 302 роки тому в ньому юридично точно й переконливо було сформульоване невід’ємне історичне право українського народу на власну незалежну державу. Адже преамбула й три перших параграфи Конституції Орлика — це, по суті, маніфест «мазепинців», борців за українську державну незалежність на початку ХVIII ст.

Зокрема, вони стверджували, що українська нація, яка споконвічно не була залежною від Москви (її історія розглядається крізь призму таких основ­них постулатів: природне та постійне прагнення до створення власної державності; православна віра як державна релігія; вічність і недоторканність установлених кордонів; необхідність установлення дружніх і союзних відносин зі Швецією й Кримським ханством), була, є й буде складовою частиною європейської християнської цивілізації.

У преамбулі Конституції вказувалось і на те, що складено її задля відвернення самодержавних замахів гетьманів, які надто швидко навчилися манер московської деспотії, задля підтвердження старих козацьких вольностей. Конституція, і в цьому — її неперехідна історична значущість, визначала нову форму існування держави — правову (на думку багатьох істориків і юристів — уперше у світі!).

Тобто в Україні тією Конституцією встановлювалася парламентська республіка, основою якої визнавали загальне виборче право, виборність усіх військових і цивільних посадових осіб і принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу й судову. Цими позиціями (і це — законна підстава для нашої національної гордості) Конституція Орлика йшла попереду найкращих зразків європейського права або ж щонайменше нічим не поступалася їм. Причому наступну у світі конституцію — американську — прийняли щойно 1787 року ( у Франції — 1791-го, у Польщі — 1791-го).

 Матвій Камінечний

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...