Новини для українців всього свту

Thursday, Oct. 22, 2020

Битва під Гострим Каменем лишається не відомою сторінкою історії України

Автор:

|

Квітень 04, 2013

|

Рубрика:

Битва під Гострим Каменем лишається не відомою сторінкою історії України

1594 року Наливайко приїхав на Січ, де був радо прийнятий запорожцями як рівний серед рівних. Досвідчений вояк швидко заслужив повагу суворої братії й невдовзі на чолі тритисячного загону вирушив на кордон із Молдавією, щоби запобігти черговому татарському набігові в межі Речі Посполитої. Пізніше до нього приєдналося й інше запорізьке воїнство, очолене кошовим отаманом Григорієм Лободою. 12 тис. козаків вторглися в Молдавію, розгромили її армію й узяли столицю – місто Ясси, проте незабаром змушені були повернутися за наказом польського уряду. Наливайківські козаки розташувалися у Брацлаві, а запорожці Лободи – у фортеці Бар.
На початку наступного року козаки таки подалися геть із цього краю в пошуках нових благодатних місць: Лобода з товаришами – у Молдавію, а Наливайко з тисячею бійців – захищати Угорщину від кримських татар, допомагаючи ерцгерцогові Максиміліану. Однак невдовзі запорожці були змушені повернутися в Україну: Лобода – під тиском поляків, а Наливайко на вимогу угорців, які, як виявилося, не потребували такого захисника. Вольниця продовжилася вже на Батьківщині. Користуючись відсутністю в країні коронного війська, запорожці з кошовим отаманом відправилися на Київщину оббирати місцеву шляхту, а Северин підійшов до Луцька, вимагаючи викуп у єпископа Кирила Терлецького. Уніат вивіз гроші, але козаки все одно ввійшли в місто й отримали данину з торговців, які з’їхалися на місцевий ярмарок. З Волині вони рушили в Білорусь, де взяли Слуцьк і Могильов. Зіткнувшись з литовським військом на Буйницькому полі, Наливайко з втратами змушений був відступити в Україну.
Тим часом, польське коронне військо закінчило свою кампанію в Молдавії й за наказом короля Сигізмунда виступило проти козаків. 3 тис. досвідчених польських вояків очолював талановитий полководець Станіслав Жолкевський. Наливайко пробував домовитися про мир і навіть обіцяв припинити повстання, Жолкевський висунув низку умов, але насправді обидва просто тягли час: козацький отаман хотів з’єднатися з Лободою, а польський полководець планував перешкодити йому в цьому. У березні 1596 року Наливайко здійснив свій план, зустрівшись із рештою запорожців біля Білої Церкви. Дорогою туди Северин утопив майже всі гармати, але це для нього не мало жодних негативних наслідків: низовики вирішили покарати не його, а Лободу, якого змістили з посади кошового отамана. 23-24 березня 1596 відбулася битва під Гострим Каменем неподалік Трипілля, в якій полякам супроводжувала удача. Наливайко був поранений у бою, а новому кошовому Матвій Шаула гарматним ядром відірвало руку. Козаки з великими втратами переправилися на лівий берег Дніпра, але через деякий час знову були оточені польським військом біля Лубен в урочищі Солониці. Запорожці звели добре укріплений табір, у якому зуміли протриматися протягом двох тижнів.
Проте на допомогу Жолкевському, якого вони не змогли розбити, ішло литовське військо й роти Потоцького, що повернулись із Молдавії. Зважаючи на всі розбіжності і тенденційність джерел, можна сказати одне: це була тактична нічия чи навіть успіх козаків, однак стратегічна перемога Жолкевського, який тіснив козаків далі на схід.

Доброслава Хміль

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply