Новини для українців всього свту

Friday, Sep. 25, 2020

УПА створювали вояки армій УНР і ЗУНР, які не демобілізувалися сто років тому

Автор:

|

Серпень 05, 2020

|

Рубрика:

УПА створювали вояки армій УНР і ЗУНР, які не демобілізувалися сто років тому
Євген Коновалець

30 липня 1920 року офіцери з обох боків Збруча об’єдналися в Українську військову організацію (УВО), аби продовжити спільну боротьбу за визволення їхньої країни.

Прецеденти
У законі «Про правовий статус і вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ ст.», ухваленому 2015-го Верховною Радою, серед «організацій, які визнають такими, що боролись за незалежність України», цілком заслужено згадано Українську Військову Організацію (УВО). Її створили 30 липня 1920 року в Празі на останньому засіданні Стрілецької ради Січових Стрільців. Керував засіданням полковник Євген Коновалець, командир Корпусу січових стрільців армії Української Народної Республіки (УНР).
Доктор фізико-математичних наук Максим Стріха зауважив 20 серпня 2005-го в ефірі «Свободи»: «З погляду стандартів дня сьогоднішнього УВО однозначно було б характеризувати як терористичну організацію».
Але Ірландію прийняли 1973 року до складу Європейського Союзу попри те, що цією державою керувала партія «Шин Фейн» — політичне «крило» підпільної терористичної «Ірландської республіканської армії» (ІРА). Бо Європейський суд із прав людини визнав 1978 -го, що ІРА спровокували до терору британці, порушуючи Євроконвенцію про права людини жорстоким поводженням зі затриманими й ув’язненими в Північній Ірландії та принижуючи їхню гідність.
Тому не називають пропаґандистами терору тих, хто в роковини смерті бойовиків ІРА підіймають на шпилях біля їхніх могил державні прапори. А спільниками терористів — громадян США ірландського походження, завдяки яким ІРА не бракувало вибухівки.
У Польщі ж ушановують на державному рівні Юзефа Пілсудського, засудженого за підготовку замаху на російського імператора Олександра III до п’ятирічного заслання в Сибіру. Згодом він керував терористичною «Бойовою організацією».

Нескорена армія
«По суті, підпільною армією» була, зі слів підхорунжого Української галицької армії (УГА) Льва Шанковского, й УВО. Зі слів Євгена Коновальця, метою цієї організації було «творення нового осередку регулярної Української армії та здобуття нової операційної бази на терені України».
31 липня 1920-го, також у Празі, З’їзд відпоручників українських військових організацій постановив: «Заховати в організованій формі існуючі поза територією України військові частини та об’єднати їх». Відтак до УВО увійшли вояки не лише КСС, а й УГА та інших частин УНР.
Шанковський свідчив, що УВО присягали лише ті, хто не служив в УГА й армії УНР, бо для їхніх ветеранів залишалася чинними військові присяги. УВО, зі слів підхорунжого УГА, «мала наскрізь військовий характер — Галичину покривала мережа окружних команд» та 58 округових і повітових, «а терен повіту був поділений на сотні, чети й рої». Посилала УВО офіцерів керувати повстаннями й на Наддніпрянщину. Але одних із них розстріляли чекісти, а інші зникли безвісти.
Коли вояка УВО Плахтину засудили до страти, то його мати сказала йому: «Як будуть тебе провадити до шибениці, не забудь закликати «Хай живе Україна!». Але він і його друзі назвали себе націоналістами не в сенсі шовінізму, а тому, що продовжували війну за свободу всієї нації після того, як уряди УНР і ЗУНР повели боротьбу лише за визволення, відповідно, Наддніпрянщини та Галичини. Їхню владу узурпувати УВО не збиралася, бо з останнім із них порвала щойно після його примирення з більшовиками.
Але ж, по-перше, обранню де Голля президентом не завадив його бунт проти уряду Франції, коли той капітулював перед Гітлером. По-друге, коли 1941 року колишні вояки УВО, оунівці, проголосили відновлення Української держави, то рапортували про це голові уряду УНР в еміґрації.

Відсіч геноциду
А щодо терору, застосованого ними зовсім не до невинних жертв, то також не пропаґандою, а поясненням мотивів тієї тактики УВО є й визнання польським істориком Романом Висоцьким факту, що вбивства його співвітчизників соратниками Коновальця були вимушеним засобом самооборони. На підтвердження свого висновку історик цитував із видання УВО «Сурма»: «Терор — це сила, яка стає в обороні людських прав проти безкарного насильства, яке їх топче. Сила, яка стримує руку гнобителя, не є насильством, а навпаки — боротьбою з ним. Терористичний акт — це акт безпосереднього засудження. Терорист — це один із суддів, який посвячує себе загальному добру в ім’я права «добро народу є найвищим правом».
Бо, за даними історика Петра Мірчука, «згідно зі звітом «Міжнародного червоного хреста», лише восени 1919-го число українців, заарештованих та засланих до таборів, перевищило 100 тис.», «морено ув’язнених голодом, важко побивано, внаслідок чого тисячі українців загинули, а тисячі залишились каліками». Польський вояк, намацуючи шаблею українців у копиці сіна, дивом не проколов тоді діда автора цієї публікації…
Натомість замахи УВО на глав Польщі Пілсудського та Войцеховського, мабуть, були попередженнями їм, а не невдачами. Та й адвокат Ганкевич, вочевидь, за дорученням УВО заявив на суді над її вояками, що вони воліли б створити чотири полки для боротьби з Червоною армією, ніж відповідати полякам терором на терор.
1929 року на базі УВО постала Організація українських націоналістів, яка спершу виховала майбутніх вояків УПА, а згодом очолила їх. Тому Сергій Грабовський, заступник головного редактора журналу «Сучасність», риторично питав 20 серпня 2005-го в етері радіо «Свобода»: «Чи існувала б сьогодні незалежна Україна, якби 85 років тому не була створена Українська військова організація?».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply