Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Sep. 23, 2017

У давні часи звичного борщу не їли

Автор:

|

Липень 27, 2017

|

Рубрика:

У давні часи звичного борщу не їли

Анатолій Чабан відвідав Український меморіальний цвинтар і віддав шану пам’яті Президента Української Народної Республіки в екзилі Андрія Левицького, котрий походив з села Ліпляве на Черкащині

Академік Анатолій Чабан у своїй новій монографії «Щедрий стіл Середньої Наддніпрянщини» (Черкаси. «Вертикаль». 2017. 320 стор.) стверджує, що українці в давні часи не їли звичного борщу, бо тоді в Україні не було картоплі. Вони варили шпундру або щербу й їли з шуликами та запивали сирівцем. Нещодавно історик приїхав у США з наміром розповісти місцевим українцям, що ж їли люди у давнину. Мої сусіди в «Українському селі» ні шпундри, ні щерби не знали. До певного часу їх не знав і д-р Чабан, коли писав свої попередні історичні книги «Витоки», «Середнє Подніпров’я» та інші. Але так сталося, що й у нього спитали, а що ж їли козацтво, шляхта і посполиті. От він і взявся вивчати історію української кухні над Дніпром. Треба сказати, що д-р Чабан не завжди був істориком. Хіба що за освітою. Тривалий час працював у державних установах. Був дипломатом у Казахстані, аж став професором кафедри археології та спеціальних галузей історичних наук Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького. От де відкрилося перед ним широке поле наукової діяльності. З історії Козацької держави він має 250 наукових публікацій, розповідав про козацтво в університетах Німеччини та Бельгії.У своїй новій книжці автор також спершу розповів про історію Середньої Наддніпрянщини, а вже потім перейшов до розповіді про харчування на цих теренах в історичній перспективі. У книзі є докладна розповідь про кухню часів Трипілля, Давньої Руси, козацтва, аж до сучасності. Цікаві описи бенкетних традицій за книгами Ґійома де Боплана, Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Миколи Маркевича, Івана Нечуя-Левицького, Михайла Старицького, Агатангела Кримського. Особистого вивчення вимагали частування на храмовому святі в сучасному селі, а також рибацька юшка з козацькою кашею понад Дніпром, бо могли зустріти критику теперішніх рибалок і кашоварів. Окремі розділи монографії присвячені обладнанню кухні, кухонному інвентарю, продуктам для приготування страв. Розділ «Страви народного обрядового календаря» розповідає про те, що було на весільних чи поминальних столах. І саме до шпундри та щерби повертає читача розділ «Страви забуті або маловживані». Отже, шпундру готували зі смаженої свинини, тушкованої з буряками в буряковому квасі, заправляли борошном або пшоном. Щерба — це була крута рибна юшка, заправлена крупами. Шулики пекли з прісного тіста з маком. Сирівець — це квас із житнього хліба. Про інші напої також є розділ, але це тема особлива, бо пили не лише квас, а й горілку та самогон. Проте де Боплан зауважив, що козаки у поході горілки не пили, а хто спокушався, то його з човна викидали в море. У прикінцевому слові, розповідаючи про збереження історичних традиції Подніпров’я, автор зауважує: «Вже зараз бачу, що чимало страв не ввійшло до книги, особливо тих, які готуються в наш час із використанням давніх рецептів». Це ніби обіцянка продовжити дослідження цікавої теми нашого національного харчування. А про вже досліджене його запросили розповісти 30 липня, о 12:30, в залі Української православної церкви св. Андрія Первозванного в Савт-Бавнд-Бруку (штат Нью-Джерзі). Там і обід буде. Підпис до фото:9045 — Анатолій Чабан відвідав Український меморіальний цвинтар і віддав шану пам’яті Президента Української Народної Республіки в екзилі Андрія Левицького, котрий походив з села Ліпляве на Черкащині

Ларіон Костенко

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...