Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Oct. 23, 2017

Столиця Золотої Орди була на Луганщині

Автор:

|

Грудень 17, 2015

|

Рубрика:

Столиця Золотої Орди була на Луганщині
Сергій Санжаров

Сергій Санжаров

Уявляю, як це може розлютити деяких «доброзичливців» мого рідного краю. Мовляв, ми ж казали, що Донбас — не Україна, і ось вам: Орда в чистому вигляді. І не просто Орда, а «столична» її область. Ось звідки злісна азіатська ментальність донбасян!

Від орди до орди
Ординську столицю серед пагорбів Попаснянського району виявив Сергій Санжаров. Саме йому як науковому керівнику Археологічного центру Східноукраїнського національного університету «Спадщина» довелося ввести в науковий обіг поняття «Літня ставка ханів Золотої Орди XIV ст.».
Якось до Сергія Миколайовича звернулися батьки одного з його студентів: їм було відомо місце, де місцеве населення постійно знаходить татарські монети. Той не повірив, але потім згадав, що за кілька років до того проводилися великі розкопки кургану в Лисичанську, і до нього приїжджав директор музею в Привіллі. Той також казав про монети. Уже на місці, у селі Шипилівка, д-р Санжаров познайомився з двома тамтешніми краєзнавцями.
«Оглянули територію. Виявилося, на Привільнянському виступі, у гирлі балки, є невеликий вододіл — плато, яке полого спускається до Сіверського Дінця, до того місця, де з давніх-давен існувала переправа, — розповідає Сергій Санжаров. — Ми відразу ж на поверхні знайшли кілька монет татарських і ще деякі знахідки. А ті два краєзнавці віддали нам усе, що знайшли. Деякі речі вони викупили за власні гроші у місцевого населення та віддали нам. Дещо й мені довелося викуповувати».

Знайдені артефакти

Знайдені артефакти

Загалом монети зі загадковою арабською в’яззю селяни почали знаходити ще в 1960-ті рр., коли тут будувалася зрошувальна система. А коли прокладали нову дорогу, один з шипилівців став щасливим власником цілого скарбу. Інший селянин приніс до місцевої кузні уламок меча з руків’ям, прикрашеним золотою фольгою, і шолом, також покритий золотом. Просив чоловік віддерти йому це золото, щоб можна було переплавити та продати.
Тільки 2013-го луганські археологи звернулися з листом до управління культури облдержадміністрації з проханням поставити на облік територію лише якихось півкілометра в поперечнику, щоб вона набула статусу пам’ятки історико-культурного значення. Та незабаром почалося нашестя на наші землі зовсім іншої орди.

Ханське село
«Ставку знайшли на західній основі Привільнянського виступу, — провадить далі археолог. — Місце невипадкове — це на відомому Ізюмському шляху. Він ішов із Криму, західним берегом Кальміусу, переходив на витік Лугані, а потім сюди. Давньоруські літописці XV-XVI ст. фіксують, що цей шлях переходив на річку Борову, потім вгору і в Московію. Ставка містилася в центрі торгових шляхів того часу».
Відомо кілька зимових резиденцій у Золотій Орді — Бату-сарай, Гюлестан і Новий Сарай у Поволжі. Була зимова резиденція в Азові. А влітку хан і весь його двір відкочовували в літню ставку. Це — загальноприйнята практика не тільки в Орді. У київських князів літніми резиденціями були Вишгород і Білгород. Навіть у російських імператорів були Зимовий палац і Царське село.
Зазвичай, ставка займала величезну територію. У центральній частині розташовувалася юрта хана. Прапор, бунчук ханський. По колу — намети дружин, їм дозволялося ставити юрту на відстані не ближче ніж на кидок каменю (20 м). Наступне кільце — помешкання воєначальників, родичів хана. Потім — зовнішня охорона, ремісники та торговці. У місці, де жив хан, карбували монети.
Коли журналісти спілкувалися з д-ром Санжаровим, його колекція налічувала 500 мідних монет, так званих пул. 16 пул дорівнювали ціні одного срібного дирхема, або данга. На ньому було написано «Хан Абдаллах, нехай триватиме його правління», потім обов’язково вказували місце карбування. 16 мідних пулів — 1 данг. Бойовий кінь коштував близько 20 дангів.
Загалом, за підрахунками краєзнавців, на місці колишньої ханської ставки зібрано щонайменше 3 тис. пул. Це — величезна кількість, більш ніж достатня підстава стверджувати, що на цій території якийсь час концентрувалися влада і чималі багатства держави, яка, власне, і карбувала монети.
«На них обов’язково карбувалося ім’я хана арабською, — пояснює науковець. — Але ординці на той момент були неофітами ісламу, котрі ще не перейнялися суворими заборонами нової релігії, тому на деяких монетах зустрічаються зображення пантери або барса. Барс був тотемом роду Абдаллаха. За свої гроші я викупив ще кілька артефактів у місцевого населення. Серед них — срібна підвіска зі сканню, срібна накладна пластина бойового шолома чи пояса. Є уламки срібних дзеркал, вудила, залізні стремена, бронзові підвіски. Але, головне, знайдено срібні зливки, з яких робили монети. Це однозначно вказує на те, що там був монетний двір. Знайдено свинцеві гирьки, якими зважували монети».

Хто ж спадкоємець Золотої Орди?
Можна говорити, що майбутня Шипилівка на все літо ставала повноцінної столицею однією з найпотужніших держав середньовічної Європи. Сюди прибували на уклін і місяцями чекали своєї черги князі християнських улусів, котрі привозили данину та вимолювали ярлик на князювання. Але письмово розташування літньої резиденції не зафіксовано, а жодних кам’яних будівель не зводилося. Тому археологам залишалося тільки шукати природні сліди. І ніхто не очікував, що літню ставку ханів Золотої Орди знайдуть у Східній Україні.
На більшій частині знайдених монет стоїть назва місця карбування — Аль-Джад. У перекладі з арабської — нова орда. Період — з 1361-го по 1380 рік. Тож ця ставка може навіть мати власну назву. І це ще розкопок не було!
Це були роки, коли справами в Орді заправляв темник Мамай. «Темник» — це військове звання, а в адміністративній ієрархії він числився беклярбеком, «беком над беками» чи, по-нашому, прем’єр-міністром із функціями головнокомандувача. А ось піднятися на сходинку вище і стати «природним» ханом він не міг — право займати трон в Улусі Джучі мали тільки прямі нащадки Чингізхана, до котрих Мамай не належав. Щоправда, він вдало одружився з донькою хана Бердибека, але це не робило його легітимним правителем. Максимум, на що міг розраховувати, то тільки на ханство свого сина від Бердибеківни.
Залишалося тільки з-за лаштунків міняти одного за іншим чингізидів, котрі слухалися темника, серед них виділявся Абдаллах. Ставку саме цього хана знайшов Сергій Санжаров біля села Шипилівка. Залишається сподіватися, що теперішня навала московської орди не надто надовго поховає вишукування в Привільнянському виступі.
А 23 вересня ц. р. Равіль Гайнутдін, головний муфтій Російської Федерації (РФ), на відкритті Соборної мечеті в Москві заявив буквально таке, попередньо пославшись на Путіна: «Він (Путін) наголосив, що іслам завжди був однією з основ російської державності. Ми справедливо говоримо, що є правонаступниками не лише СРСР, Російської імперії, Московської та Київської Русі, а й Волзької Булгарії, Золотої Орди, а також кавказьких державних утворень, створюваних ще сподвижниками пророка Мухаммеда».
Слова муфтія уважно слухали сам Путін, президент Туреччини Реджеп Ердоган і глава Палестинської автономії Махмуд Аббас. Не відомо, як прокоментували цей «чудовий» пасаж п. Ердоган і п. Аббас, а Володимир Володимирович дуже доброзичливо промовчав. А мовчання, як відомо, знак згоди. З іншого боку, виходить, глава Ради муфтіїв Росії дав релігійну санкцію претензіям РФ на території Улусу Джучі, яку московити називали Золотою Ордою.
Рада муфтіїв РФ — організація настільки ж сервільна стосовно Кремля, як і Російська православна церква, і це чудово відомо тому ж президенту Ердогану. Але якщо ми не будемо давати відсіч подібним заявам, невідомо, як їх можуть використовувати в ісламському світі у майбутньому. Скажімо, Туреччина може відмовитися від активної позиції в україно-російському протистоянні і на відсутність будь-якої реакції Києва: «А ми тут до чого? Росія як спадкоємиця Батия просто повертає свої володіння з часів сподвижника Мухаммеда, нехай святиться Ім’я Його!» Тож Москва може заявляти свою правонаступність у Мавераннахрі, а справжні спадкоємці Золотої Орди — українці. Так набагато правильніше буде з точки зору геополітики.

Михайло Бублик, Укрінформ

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...