Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 24, 2017

Школа королеви Ядвіги в Івано-Франківську

Автор:

|

Серпень 14, 2016

|

Рубрика:

Школа королеви Ядвіги в Івано-Франківську
Старий вигляд школи

Старий вигляд школи

Це — справді рідкісна й дуже давня поштівка, яка вийшла 1898 року. Перші міські листівки обов’язково мали німецький напис Gruss aus Stanislawow, через що колекціонери називають їх грюсами. Серед кількох тисяч станиславських поштівок лише на цьому грюсі жіноча школа імені королеви Ядвіги. Дивно, адже цей заклад відігравав важливу роль у культурно-освітньому житті міста.
У ХІХ ст. тутешні дівчата про вищу освіту могли лише мріяти, та й середню здобували лише в одному навчальному закладі — жіночій школі. Вона довго не мала власного приміщення, аж доки магістрат не вирішив збудувати для неї окрему кам’яницю. Креслення мав робити інженер Александрович, але він задорого оцінив свої послуги, тож знайшли економ-варіант. Міський будівничий Владислав Мюльн погодився на винагороду у 200 ринських за проект, чим заощадив міському бюджетові 150 монет.
Для майбутньої жіночої школи у міщанки Камінської придбали ділянку площею 1134 кв. сажні, що приблизно дорівнює 0,5 га. Сума оборудки становила 4536 ринських, тобто чотири злотих за сажень. На ті часи то були чималі гроші, але й ділянка була майже у центрі міста.
Кошторис спорудження школи становив 47,5 тис. Будівництво доручили підприємцю Цехеру, котрий виграв тендер. У вересні 1877-го споруду здали в експлуатацію. Це була триповерхова прямокутна кам’яниця простих архітектурних форм, майже позбавлена декору.
Школа була семикласною, польськомовною, багато років її очолювала відома у місті вчителька Марія Кльосс. Цікаво, що у 1880-ті станиславська жіноча школа була найбільшою в Австро-Угорській імперії — в ній навчалися 1486 дівчат. Утім, це не привід для гордощів, а скоріш свідчення того, що у Станиславові була лиш одна школа для прекрасної статі. Аналогічний заклад у Львові мав 700 учениць, а в Тернополі — 839.
Школа була безіменною, доки у грудні 1890-го її не нарекли іменем польської королеви Ядвіги. У середньовіччі вона вийшла заміж за литовського князя Ягайла, внаслідок чого об’єдналися Польща й Литва (Кревська унія 1385 року). «Королівською» школа залишалась аж до приходу совітів.
Стіни закладу пам’ятають багато видатних особистостей. Тут навчалися майбутні письменниці Костянтина Малицька (1880-ті) й Ольга Дучимінська (1896-1897). У часи німецької окупації в будинку містилася торговельна школа, директором якої був педагог і музикант Роман Савицький. Довший час вважалося, що це він написав пісню «Гуцулка Ксеня», але потім встановили авторство Ярослава Барнича. А німецьку мову в торговельній школі викладав Тарас Франко, син Каменяра.
У післявоєнний час заклад не зраджував освітянським традиціям. Спочатку тут була середня школа № 1, де до виходу на пенсію 1956 року працював літератор Дмитро Макогон, батько письменниці Ірини Вільде. У 1960-х із тильного боку споруди добудували ще одне крило. Від 1974-го тут діє школа № 7.

Сучасний вигляд школи

Сучасний вигляд школи

Дивлячись на сучасне фото, ніколи не скажеш, що будинку півтора століття. Якщо на поштівці проглядаються хоча б якісь елементи декору, то зараз фасад майже не відрізняється від невиразної радянської забудови. Під час Першої світової війни школа сильно постраждала, тож прикраси могли збити при відновленні.
У 1990-х на майданчику перед школою міняли труби та викопали глибоку траншею, що тягнулася паралельно вулиці Грушевського. На її дні, перпендикулярно шкільному будинку, виявили хід, викладений темною цеглою. Він був дуже низьким — приблизно 1 м. Навряд чи це підземний хід Потоцьких, скоріше — стара шкільна каналізація.

Михайло Головатий, «Репортер»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...