Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 23, 2018

П’ять фактів про гуцульський рекет

Автор:

|

Серпень 02, 2018

|

Рубрика:

П’ять фактів про гуцульський рекет

Народний повстанський рух опришків був скерований проти кріпосного права і свавілля великих землевласників — так писали в офіційній радянській історії. А якими насправді були опришки?
Землі Галичини та Закарпаття були головним болем для будь-якої влади — Угорщини, Литви, Польщі, Трансільванії або Австрії. Відібравши територію у сусідів, нові правителі встановлювали нові порядки та повинності, утискаючи місцеве населення.
Бідність і кримінал йшли пліч-о-пліч. Тиск феодалів викликав серію заколотів, найпотужнішим з яких було повстання Мухи та Борулі 1490-1492 рр. Селяни палили садиби, вбивали господарів. Події завершилися погромом, влаштованим шляхтою і найманцями. Ватажків бунту стратили, селян розігнали.
Однак уже 1498-го перші загони опришків узялися грабувати бояр і багатих орендарів землі в Прикарпатті. Але що вони віддавали бідним? Достовірних свідчень мало. Зате є величезна кількість легенд, поем, романів і, як наслідок, перекручених фактів. «Русини на всяке лукавство готові лиходії», — писали 1569 року австрійські інспектори. Вони ледве втекли від опришків, які промишляли грабунком на дорозі зі Станіславова.
У XV-XVI ст. на заході України поширюється кріпацтво. В краю запанувала глибока багатовікова криза.
«Австрія застала (у XVIII ст. — Ред.) Галичину в руїні, без шкіл, доріг, великих міст, промислу, торгівлі, з бідним і повністю поневоленим польською шляхтою сільським населенням», — писав історик Василь Верига.

Міф № 1. Назва
Чому «опришки»? Назва співзвучна зі словами «опріч» (в стороні), «оприск» (скеля), «оприскливий» (нестриманий). Є менш поетична, зате більш ймовірна версія. Таміла Висіцька в книзі «Опришки: легенди та дійсність» пише, що до ХІХ ст. документація в цьому реґіоні велася латиною. В документах Речі Посполитої часто траплялося слово oppressor — порушник, гнобитель. Можливо, цей канцеляризм потрапив у народну мову і закріпився в ній.

Міф № 2. Національний склад
Побутує думка, що опришками були винятково представники українських етнічних груп — бойків, лемків і гуцулів. Насправді приєднатися до них міг будь-який авантюрист. В одному з архівів земського суду Австрії знайшли оголошення 1837 року про розшук карпатських бандитів Мойші-Янкеля Райзнера, Сруля-Менделя Шора, Герша Мендона та Берля Леві. Дата збігається з черговою хвилею активності опришків. В деяких легендах йдеться про співпрацю опришків із циганами, але конкретних свідчень цього не знайшли.

Міф № 3. Мотивація
Опришки ніколи не страждали від дефіциту кадрів, але приплив нових людей стимулювала не лише жага народу до справедливості. Опришництво було найпростішим способом утекти від феодального гніту та непогано заробити. Відібране у поляків, євреїв та австрійців майно ділилося між членами банд.
В 1770-х рр. чоловіче населення Гуцульщини масово йшло в опришки в т. ч. для того, щоб ухилитися від загальної військової повинності. Австрійський журналіст Мартін Поллак в книзі «До Галичини» писав, що наближення драгунів до села змушувало гуцулів утікати в гори та непролазні карпатські хащі. Не впіймали — пощастило, можна спокійно повертатися додому, щойно заберуться рекрутери. Якщо гуцула все ж забирали до війська, то за першої ж нагоди він дезертирував. Повертатися додому було не можна. Захистом і сім’єю ставала банда.

Міф № 4. Справедливість і милосердя
У романах і поемах опришки грабували лише багатіїв, а вбивали за необхідності, не чіпаючи жінок і дітей. Якби ж то. Влітку 1704-го на Косів напали опришки Григора Пинті. В день нападу орендар Ґдаль Мошкович гамірно справляв в місті весілля сина Лейби. Опришки влаштували там справжнє «Червоне весілля»: нареченому відрубали руку та голову, дружині і синові одного з гостей відтяли голову, кількох дітей із родин заможних орендарів зарубали.
У Центральному історичному архіві Львова зберігається протокол зі списком награбованого: «В будинку Ґдаля взято перлин шнурів дванадцять, за які отримані золотих тисячі двісті коралів, шнурів два, на яких було дукатів чотири, в кожному дукаті по два червоних золотих, вартістю золотих тридцять п’ять; корони одна золота, інша срібна, отримано за них золотих дев’яносто; піховки срібні дві вартістю золотих тридцять чотири. Синові ґдалевому Лейбі взято з шухляди ложок срібних вартістю золотих тридцять два, кубків срібних два вартістю золотих п’ятдесят п’ять, два шнура коралів з перлами, між якими була золота штучка, обцяцькована рубінами, вартістю золотих двісті двадцять; жупан з камки (іранська шовкова тканина з кольоровими візерунками. — Ред.) вартістю золотих вісімнадцять».

Міф № 5. Олекса Довбуш
Про найвідомішу особистість руху опришків існує зовсім мало достовірних фактів. Він народився у Печеніжині, мав брата Івана та дружину, в першій половині XVIII ст.. займався розбоєм. У хроніках постраждалих сіл Карпат, Буковини та Поділля детально перелічені його жертви: пограбовані торговці, вбиті польські поміщики, зґвалтовані боярські доньки.
Під час походу на Борщів (зараз — Тернопільська область. — Ред.) Олекса Довбуш напав на садибу польського магната Костянтина Злотницького, відомого садистським ставленням до селян. Опришок довго катував пана, перед тим як убити. У слідчих матеріалах офіційно зафіксована фраза Довбуша: «Не за грошима твоїми я прийшов-сми суди, а по твою душу — щоби ти людей бірше не мучив. І не проси, і не витрачай слів даремно — все одно помреш в лютих муках». Після смерті магната опришки нічого з його оселі не взяли.
Довбуша вбив 1745 року космацький гуцул Степан Дзвінчук. Олекса частенько учащав до дружини Дзвінчука. Коли зганьблений чоловік дізнався про це, сам відлив срібну кулю і освятив її у 12-х священиків на 12-х Службах Божих. Але це вже леґенда.
Останнім месником карпатських лісів став Нікола Шугай. Після втечі з фронту Першої світової простий хлопець із села Колочава став легендою повоєнних Карпат. Загинув разом із братом Юрієм 1921-го від рук своїх побратимів, котрих підкупили чеські жандарми.

Марія Чаркіна, «Репортер»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...