Новини для українців всього свту

Friday, Aug. 23, 2019

«Проблемні» моменти історії, які РФ використовує проти України

Автор:

|

Червень 19, 2019

|

Рубрика:

«Проблемні» моменти історії, які РФ використовує проти України
Молотов підписує пакт із нацистською Німеччиною

Російська Федерація (РФ) у рамках продовження «гібридної війни» проти України задіює спекуляції на темі проблемних моментів із історичного минулого. Зараз синхронізує удари по двох напрямах. Перший — це публікація радянських оригіналів Договору про ненапад між сталінським СРСР і нацистською Німеччиною від 23 серпня 1939 року, а також додаткового секретного протоколу до нього. Відповідні матеріали надав Документальним департамент Міністерства внутрішніх справ РФ. Звісно, в показаних світу візуальних образах документів 80-річної давності немає ніякої нової інформації, адже у істориків в розпорядженні ці дані опинилися ще на початку 1990-х рр., хоч і на базі німецького мікрофільму. Більше того, в 1980-х рр. уряд Польщі як країни, яка найбільше постраждала від радянсько-нацистського пакту, зажадав від Москви пролити світло на питання, в зв’язку з чим була створена комісія на чолі з О. Яковлєвим, секретарем ЦК КПРС. Але тоді комісія констатувала, що оригіналів пакту не існує.
Тепер же, через 30 років, оригінали пакту спливли. Здавалося б, у чому тут логіка російського режиму, адже вони самі вчергове актуалізують вкрай невигідне для них питання? Адже, як відомо 23 серпня — дата підписання пакту Молотова-Ріббентропа, і, згідно з рішенням Європейського парламенту, з 2009-го це — День пам’яті жертв сталінізму та нацизму.
Але розрахунок Москви полягає в наступному. 1991 року Радянський Союз розпався, і були утворені 15 незалежних держав. При цьому території шістьох із них, — України, Білорусі, Молдови, Латвії, Литви й Естонії — були свого часу предметом таємних домовленостей щодо розмежування сфер впливу в Європі між СРСР і Третім Рейхом. Особливий інтерес тут представляють Україна, Білорусь і Молдова, адже країни Балтії до 1939-го були з часу утворення СРСР незалежними країнами, й їх СРСР поглинув поза їхньою волею. Водночас Україна (тоді УРСР) і Білорусь (тоді БРСР) істотно збільшили свої території шляхом включення до свого складу населених українцями і білорусами земель Другої польської держави, яка перестала існувати після початку Другої світової війни. Щодо Молдови, то саме за рішенням Москви на відібраній у Румунії території 1940 року створили Бессарабію.
Сучасна путінська Росія не має стосунку до територій, які були позначені в таємному протоколі до пакту, отже, особливо нічого не втрачає від його публікації. Водночас територіальна цілісність України, Білорусі та Молдови — тепер під питанням.
Якщо ж акцентувати саме на Україні, то в теперішніх умовах внутрішньополітичної турбулентності публікація тексту пакту вдаряє найболючіше саме по Києву. Мета Москви — дати ґрунт для чергового витка антиукраїнської риторики для польських ультраправих націоналістичних організацій, які отримують щедре фінансування від росіян. Напередодні 80-річчя пакту буде реанімована тема повернення «Східніх Кресів», а це, в основному, західноукраїнські землі.
Особливо запекло цю повістку просуває лояльна до Кремля партія «Змяна» на чолі з Матеушем Піскорським. Не варто забувати, що небезпечну тему реституції майна польських громадян, котрі жили на «Східніх Кресах», 2015-го підіймав Анджей Дуда, теперішній президент Республіка Польща.
Аналогічна проблема стосується Південної Бессарабії, яка входить зараз до складу Одеської області, і може стати предметом зацікавлення румунських націоналістів. Що важливо — Північна Буковина не має жодного стосунку до пакту, і також важливо згадати, що пакт жодним чином не стосувався питання приналежності Закарпаття, яке в той час було окуповане Угорщиною, союзницею нацистської Німеччини, на чолі з регентом Хорті. Але, як показує політична реальність, це не зупинить угорських і румунських псевдонаціоналістів, котрих годує Кремль.
Москва спить і бачить, що Варшава, Будапешт і Бухарест лобіюватимуть тему автономізації різних частин Західної та Південної України, що полегшить окупантам протягувати концепти «автономного Донбасу» і «федералізації України».
Це особливо небезпечно на увазі другого історичного удару, який завдали з Росії. Йдеться про заяву Євгена Федорова, депутата Державної думи РФ, про те, що Росія повинна офіційно оголосити розпад радянської держави 1991 року нелегітимним і злочинним, що відразу ж надасть Москві незаперечні докази в усіх судових позовах, пов’язаних із кризою навколо України. Він підкреслює, що «сама історія з Кримом не оформлена з точки зору міжнародного права. Крим наш, але оформлений він як приєднання в результаті волевиявлення, а за міжнародним правом це не чинне. За міжнародним правом правовими вважаються лише кордони за підсумками 1945-го. Всі відступи від цих кордонів, навіть через референдуми, є нелегітимними».
Іншими словами, з одного боку п. Федоров на офіційному рівні визнає, що «референдум» 2014-го по Криму — насправді псевдореферендум. Тому легітимність, на його думку, потрібно шукати в післявоєнних рішеннях 1945 року, коли була скасована автономія кримських татар після їхньої депортації і створена Кримська область у складі Української РСР.
Але тут мимоволі напрошується запитання: 1954-го зважаючи на економічну доцільність Крим передали до складу України, і саме за період 1954-2014 рр., перебуваючи в складі України, Кримський півострів, як кажуть, розцвів і став «перлиною Чорного моря».
Тепер же з ініціативи В’ячеслава Володіна, спікера Державної думи РФ, підіймається сюрреалістична тема виплат компенсації Криму за роки «української окупації» 1991-2014 рр., і зараз російський парламент оголосив тендер із оцінювання «шкоди», нібито завданої Криму до його анексії Росією. Вартість оцінки «доокупаційної шкоди» — понад 150 тис. USD.
Дивно, але навряд чи в Москві усвідомлюють, що такими кроками вони лише посилюють позиції країн Центральної-Східної Європи, залучених свого часу до організації Варшавського договору, в питанні їхніх законних вимог до Кремля про компенсацію за радянську окупацію 1945-1991 рр. А також аналогічні претензії до Росії з боку країн Балтії за окупацію 1940-1991 рр.
Втративши абсолютний зв’язок із реальністю російська еліта хоче відіграти історію назад, і сіє міжнародно-правовий хаос всюди, де може. Навіть не усвідомлюючи, що сама є клаптикової територією, на землі якої з великим апетитом дивляться з усіх боків, особливо перенаселені східні та південно-східні сусіди.

Дмитро Тимчук, «Інформаційний спротив»

P. S. Дмитра Тимчука, координатора групи «Інформаційний спротив», знайшли мертвим у середу, 19 червня, у нього вдома. Про це у повідомив Антон Геращенко, народний депутат України. Він зазначив, що чоловік чистив пістолет, котрим його нагородили за службу і випадково вистрелив у себе.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...