Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Sep. 20, 2018

Представники шкіл українознавства взяли участь у вчительській конференції

Автор:

|

Жовтень 30, 2014

|

Рубрика:

Представники шкіл українознавства взяли участь у вчительській конференції
Тут відбувалася вчительска конференція

Тут відбувалася вчительска конференція

Із 10 по 12 жовтня ц. р. у м. Кергоксоні (штат Нью-Йорк), у приміщенні «Гадсон-велі різорт», відбулася чергова Всеамериканська вчительська конференція шкіл українознавства. Участь у конференції взяли директори, педагогічні радники й учителі — представники 22 шкіл українознавства у США. Програму заходу обговорили та затвердили на засіданні управи заздалегідь, було заплановано провести засідання двох секцій: для вчителів молодших і вчителів старших класів українознавчих предметів, організаційну сесію з адміністративної проблематики, а також урочисту сесію, присвячену 60-літтю Шкільної ради.

10 жовтня під керівництвом Євгена Федоренка відбулося відкрите засідання управи, де було заслухано звіти директорів про стан навчання в школах і обговорено актуальні проблеми сучасного українознавства в США.
11 жовтня розпочали роботу дві секції — вчителів молодших і старших класів. Секцією вчителів молодших класів керувала Наталія Пономарьова з м. Чикаґо. Наталія Боднар із Клівленда підготувала презентацію «На допомогу вчителю та батькам». Вона наголосила, що при вдосконаленні навчального процесу слід пам’ятати про своєрідний трикутник «вчитель-учень-батьки». Без умілого поєднання цих трьох складових неможливий повноцінний навчальний процес.
Ушановуючи пам’ять Тараса Шевченка, присутні заслухали виступ Віри Курти з Детройта «Виховання україномовної особистости на творах Тараса Шевченка». Доповідач наголосила, що творчість Кобзаря — така багатогранна й колоритна, що дає учням змогу отримати знання з історії, етнографії, культури й рідної мови.
Також було обговорено питання про формування національної свідомості й українського патріотизму в учнів молодших класів в умовах перебування за межами України. Оля Михайлюк із Філадельфії наголосила на тому, що вчителі повинні зробити це разом із батьками. Вона продемонструвала наочне обладнання, яке використовує під час уроків з учнями, зазначивши, що деякі речі виготовлено самими учнями. Учителька звернула увагу на акції солідарності, які відбувалися в школі на підтримку України.
Андрій Перекліта з Детройта акцентував на тому, що вчитель повинен навчати дітей добра, любові до рідної землі та свого народу. Він розповів про зустріч учнів школи з учасниками Майдану Дмитром і Володимиром Петруками. Дмитру снайпер на Майдані вибив око, у Детройті його лікував українець Марко Юзич, чиї четверо дітей відвідує українську школу.
Світлана Хмурковська, директор школи з Йонкерса, згадала про зустріч учнів з Євгеном Нищуком, міністром культури України. Діти передали йому свої роботи для поранених українських воїнів.
При обговоренні питання про виховання учнів молодших класів, їхньої поведінки в школі та громаді Віра Гогільчин із Нью-Йорка провела «Урок ввічливости», де учнями були всі присутні вчителі.
Секцією вчителів старших класів керував Юрій Гаєцький. Із доповіддю «Культура мови» виступила вчителька Галина Пляка з Клівленда. Вона підкреслила, що українська мова є джерелом патріотизму та берегинею рідної культури, історії, традиції, звичаїв, а водночас це — творець нашого народу та захисник нашої суверенності. Без знання рідної мови ми не можемо пізнати ні своєї країни, ні її духовного життя. Доповідач звернула увагу на правильне використання слів української мови, а також іноземних слів, які засмічують «солов’їну».
Доповідь д-ра Гаєцького була присвячена вивченню проблем сучасної історії України. Він зазначив, що події в Україні змінюються дуже швидко, про них треба знати, аналізувати їх, розуміти, правильно і правдиво пояснювати дітям. Доповідач говорив про аґресію Росії проти України, про підступний характер політики «північного сусіда», про активну російську пропаганду, яка перекручує події, обдурює свій народ і весь світ. Особливу увагу він звернув на мужність і героїзм українських бійців, котрі захищають свою землю та свою країну, і відзначив роль діаспори, яка бере участь у заходах з підтримки Україні, а діаспорянин Марко Паславський навіть загинув у боях за Батьківщину.
Д-р Володимир Боднар у своєму виступі «Етнічний склад населення України та розселення українців за межами України» показав на мапі реґіони розселення українців далеко за кордонами Вітчизни та пояснив причини цього. Він розповів, що після підкорення України правителі Росії довільно змінювали адміністративні кордони розселення українців. Тому велика кількість українців зараз живе на території Білгородської, Воронезької, Курської, Брянської, Ростовської областей Росії. Також українці опинилися на Далекому Сході, у Сибіру, Середній Азії, на Кубані й інших районах, де вони проживають, відірвані від України, позбавлені можливості вивчати рідну мову та культуру, асимілюючись у росіян.
Значна кількість українців з огляду на історичні обставини опинилася на території Білорусі, Польщі, Словаччини, Румунії, Угорщини, Молдови й інших держав. Унаслідок вимушеної еміґрації сотні тисяч українців живуть у Канаді, США й інших країнах світу. Та незважаючи на те, що за межами України мешкає близько 20 млн українців, Україна і зараз є найбільшою державою Європи.
Ігор Мірчук у своєму виступі «Міждисциплінарний підхід до вивчення питань культури» зазначив, що українці є давнім, працьовитим і мирним народом, який протягом тисячолітньої історії створив могутню державу та високу культуру. Доповідач проаналізував картини Сергія Васильківського, Миколи Івасюка, Іллі Репіна й інших художників і показав красу та велич української землі, яку упродовж багатьох століть захищали українці.
Після перерви проф. Федоренко відкрив урочисту сесію, присвячену 60-літтю Шкільної ради. Володимир Кривонос зачитав привітання учасникам конференції від Генерального консула України в Нью-Йорку Ігоря Сибіги, від президента Академії педагогічних наук України Василя Кременя та колишнього міністра освіти України Петра Таланчука.
Юрій Гаєцький вручив Євгенові Федоренку медаль імені Григорія Сковороди, якою його нагородила Академія педагогічних наук України. Д-р Федоренко, своєю чергою, відзначив грамотами велику групу вчителів шкіл українознавства, котрі пропрацювали в школах понад 15 років.
Із доповіддю «Про створення Шкільної ради та перші 30 років її діяльності» виступив Євген Федоренко. Він поінформував, що створення Шкільної ради стало наслідком багаторічної діяльності українських громадських організацій у США. Перші українські школи в Америці виникли наприкінці ХIХ ст. відтоді протягом майже 60 років відбувався пошук шляхів організації й управління школами.
Складовою частиною роботи Шкільної ради стали щорічні вчительські конференції, періодично проводилися реґіональні конференції, які готували педагогічні радники та члени управи. На цих конференціях учителі обмінювалися досвідом роботи, методикою викладання окремих предметів і виховної роботи. Тепер можемо констатувати, що всі школи українознавства забезпечені кваліфікованими кадрами вчителів із педагогічною освітою, котрі прибули з України. Створення Шкільної ради — це велике досягнення української еміґрації.
Важливою ділянкою роботи Шкільної ради є видавнича справа. Підручників для українських шкіл не друкували, крім того важко було знайти авторів, котрі би взялися за підготовку таких книжок. Шкільна рада організувала видання потрібних підручників, посібників і всіх необхідних матеріалів. Деякі з них готували вчителі, котрі працювали в школах, інші – були перевидані з українських. За 30 років Шкільна рада підготувала більш як 70 різних видань, підручників і посібників загальним накладом понад 200 тис. примірників.
Про діяльність Шкільної ради в 1983-2013 рр. розповів Володимир Кривонос. «Коли я ознайомився з організацією і системою навчання українських шкіл у США, то був вражений, як геніально та просто було розв’язано проблему навчання українських дітей в еміґрації. Сьогодні українська діаспора в США має найкращу у світі систему організації навчального процесу, навчання та виховання дітей, якою керує Шкільна рада», — сказав він. Зараз у системі Шкільної ради працює 41 школа, більшість із них — 11-річні, у школах є дитячі садочки і групи дошкілля, загалом навчається 2,5 тис. дітей.
Шкільна рада підтримує постійні зв’язки з Україною, які активізувалися після здобуття країною незалежності, тоді в державі виникла гостра потреба в нових підручниках і літературі. За два роки на Батьківщину було відправлено кілька тисяч підручників і довідників на суму 120 тис. USD. Подібну допомогу Шкільна рада надавала українським школам у Прибалтиці, Росії, Польщі, Румунії й Арґентині.
Довгі роки Шкільна рада підтримувала зв’язки з Міністерством освіти України, спілкувалася з Товариством української мови, «Просвітою» й Інститутом українознавства. Значної шкоди цим контактам завдав міністр освіти Дмитро Табачник, котрий довільно змінював навчальні програми, закривав українські школи, переписував історію, провадив відкриту політику русифікації. Після Майдану й останніх подій в Україні знову склалися сприятливі умови для тісної співпраці Шкільної ради й освітян України.
Урочиста сесія завершилася виконанням Гімну України. Потім усіх запросили на святковий бенкет, присвячений 60-літтю Шкільної ради, після якого відбувся поставлений невеликий художній виступ, організований силами вчителів та учнів українських шкіл.
Наступного дня учасники конференції провели організаційну сесію. З інформацією про усунення суперечностей і впорядкування правильників виступив доц. Кривонос. Про матуральні питання розповів д-р Мірчук. Конференція також завершила свою роботу виконанням Гімну України.

Володимир Кривонос

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...