Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 28, 2020

Московити стверджують, що львів’яни «рідніші» татарам, ніж росіяни

Автор:

|

Червень 14, 2020

|

Рубрика:

Московити стверджують, що львів’яни «рідніші» татарам, ніж росіяни
Фіно-угорські племена теперішньої Росії

Підконтрольні Кремлю засоби масової інформації (ЗМІ) сподіваються від дослідження генофонду «несподіваних наслідків для Росії та світового порядку».

Старе вино…
Росіяни продовжують масово тиражувати публікацію «Обличчя російської національності», яка вперше з’явилася 26 вересня 2005 року в московському тижневику «Коммерсантъ-Власть». А позаяк ЗМІ контролює в Російської Федерацїї (РФ) її влада, то передусім вона й мріє змінити світ більш ніж сумнівними генетичними дослідженнями. Та все — за порядком.
Схоже, публікація «Обличчя російської національності» розрахована на тих, хто вчилися читати вже після розпаду СРСР. Бо у ній запевняють, що совєтська державна ідеологія інтернаціоналізму не визнавала спадковості. Насправді ж у часи СРСР твердили, що українці та росіяни нібито є нащадками-спадкоємцями однієї й тієї ж міфічної давньоруської народності.
Але, можливо, ті, хто голосували на референдумі 1 грудня 1991 року за незалежність України, читали в шкільних хрестоматіях давньоруської літератури уривки з літопису про те, що слов’яномовні племена, які жили на теренах теперішньої РФ, мали «лядські» корені. Про племена, які населяли терени України, руські літописці такої інформації не повідомляли.
Зате зафіксували на теренах теперішньої РФ аж 20 угро-фінських племен, не помічених на українських землях. А історик-росіянин Михайло Покровський запевняв, що в жилах його співвітчизників тече 80 % фінської крові. Він також визнав, що російські історики «безсоромно підсовують читачеві (і за йолопа його мають!) висновки, прямо протилежні фактам».
Навіть «Коммерсантъ-Власть» мимоволі засвідчила, що в українців і росіян — різні пращури. Бо подала такі словесні портрети типових представників обох націй, написані московськими антропологами: «Росіянин — середньої тілобудови та середнього зросту світлими шатенами зі світлими очима, сірими або голубими. Еталонний українець відрізняється від росіянина лише кольором шкіри, волосся й очей — він смаглявий брюнет із правильними рисами обличчя та карими очима».
Щоправда, в московському тижневику після слів «українець відрізняється від росіянина» поставлено «лише». Але спільних рис між двома націями, які знівелювали б відмінності між ними, не згадали.
А антропологи, зізнавшись московському тижневику, що не публікували в часи СРСР портрети типових українця та росіянина, бо остерігалися неприємностей, причин для гніву радянської влади не назвали. Та навряд чи тих розлютило б ототожнення «народів-братів».
Радше, науковці дійшли тоді такого висновку, опублікованого Тетяною Алєксєєвою після розпаду СРСР: «Розселяючись по обширній Східноєвропейській рівнині, слов’янські племена набули антропологічного розмаїття, зумовленого фізичними особливостями попереднього населення цих міст. На півночі й сході (теперішня Росія. — Авт.) — угро-фінами, на північному заході (майбутня Білорусь. — Авт.) — летто-литовцями, на півдні (Україна. — Авт.) — іраномовними племенами (сарматами. — Авт.)».
Антрополог з’ясувала, що не за кількома факторами, а «за усім комплексом расово-діагностичних рис росіяни та білоруси тяжіють до північно-західних груп, а українці — до південних». Зі слів д-ра Алєксєєвої, «за комплексом фізичних ознак, росіяни й українці загалом можуть бути протипоставлені один одному» — «росіяни більш довгоголові, вузьколиці, світлоокі, частіше володіють світлим волоссям і тяжіють до північноєвропейського типу»; «українці більш круглоголові, широколиці, мають темну пігментацію очей і волосся й тяжіють до південноєвропейського типу».

…у нові міхи
Мабуть, на той випадок, якщо висновки д-ра Алєксєєвої вже відомі читачам, вона додала: «Антропологічні виміри пропорцій людського тіла — навіть не минулий, а позаминулий вік науки, яка уже давно одержала у своє розпорядження найточніші методи молекулярної біології, котрі дозволяють прочитати усі людські гени».
Але, по-перше, навіщо тоді подавати «неточні» пропорції українців і росіян, які, на думку редактора московського тижневика, засвідчують незначну відмінність між ними? По-друге, навіщо згадувати, що коли в 1960-х рр. у СРСР створили перші лабораторії з популяційної генетики людини, то більшість їхніх даних одержали гриф «для службового користування». Отже, й вони спростовували спільність походження українців і росіян.
«Коммерсантъ-Власть», назвавши мізерними спрямовані на генетичні дослідження 500 тис. RUR, підсумувала: «Серйозну програму при такому фінансуванні реалізувати неможливо». І все ж вважає, що її наслідки… «можуть мати несподівані наслідки для Росії та світового порядку».
Бо, за даними московського тижневика, генетична відстань між росіянами, угро-фінами й українцями з лівого берега Дніпра — лише дві-три одиниці. Відтак «Коммерсантъ-Власть» заявив: «Генетично вони майже ідентичні».
Натомість відстань між українцями зі Львова та татарами, запевняють московські генетики, — десять одиниць, тоді як між татарами та росіянами — аж 30. Та хіба не російська народна мудрість стверджує: «Пошкреби татарина — дошкребешся до росіянина»?
І хіба не російський історик Лев Ґумільов дослідив, що татарське походження мали 57 % тільки дворян якраз московської держави. Але «Коммерсантъ-Власть» навпаки — львів’ян наблизила до татар, а лівобережан — до росіян, аби стверджувати, що це нібито «показує природну сутність еталонних електоратів»… Ющенка й Януковича.
Мовляв, за першого голосували нібито «майже татари» зі Львова, за другого — начебто «майже росіяни» з Лівобережжя, де на Полтавщині, Сумщині та Чернігівщині Янукович навпаки — вибори програв. Навряд чи у Москві про це не знають. Радше, «забули», бо інакше хто б вірив мапі на шпальтах московського тижневика, на котрій неабиякий шмат України заретушували так само, як Росію. Москвичі запевняють, що це — «ареал, у якому ще зберігаються істинно російські гени» й який «із очевидністю показує умовність деяких державних кордонів».
Зокрема, кордонів. Історик Олександр Палій розповів: «Всеросійський центр вивчення громадської думки провів дослідження «Сучасна російська ідентичність: вимірювання, виклики, відповіді». Опитування виявило парадоксальні результати. 56 % росіян вважають російською територією, яка зараз належить Україні».
Він пояснив, що таку «думку росіян формує телевізор», але зауважив: «У Росії влада легко може «переназвати» минуле без нових відкриттів і навіть суспільної дискусії. Є потужні традиції не називати речі своїми іменами — одне думають, друге зображують, а третє роблять».
«Один із російських класиків, Олександр Герцен, писав свого часу, що російський уряд діє як зворотне провидіння — виправляє на краще не майбутнє, а минуле. Однак, таке утилітарне ставлення до історичних фактів не дає можливості вивчати уроки минулого. У суспільстві, вихованому на відносності правди, підриваються найважливіші моральні підвалини, — нагадав д-р Палій. — Росія є, радше, слов’яномовною країною, а не слов’янською. Слов’яни з’явилися в Заліссі (ядрі сучасної Росії) в XI-XII ст., і достеменно невідомо, наскільки масовим було переселення. Зміна мови фіно-угорського населення, яка триває й у ХХІ ст., та так досі й не завершилася, не означає зміни населення. Адже мову та навіть культуру можна змінити, а гени — ні. Генетичні дослідження, які останнім часом проводять російські наукові інституції, щораз підтверджують практичну ідентичність росіян із фіно-угорських народів Росії».
«Для науковців очевидно, що росіяни як народ постали внаслідок мовної асиміляції фіно-угорських народностей нинішньої Центральної Росії. Визнання цієї простої й очевидної речі не несе жодного неґативного контексту — це лише констатація факту», — підсумував він.
Із цим погодився Микола Янковський, директор російського Інституту загальної генетики. «Зараз ми розмовляємо мовою слов’янської групи, але чи означає це, що у нас більша частина слов’янських генів? Не означає! Генетику не зміниш, а мова може змінюватися, — визнав він. — Яка частка генів у нас фінська — велика чи не велика — залежить від того , в якому місці мешкають ті люди, які називають себе росіянами. Вони всі розмовляють російською мовою, але в деяких реґіонах частка фінських генів, без сумніву, більша, ніж частка слов’янських генів. Відстань від росіян до естонців менша, ніж від росіян до хорватів».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply