Новини для українців всього свту

Wednesday, Aug. 21, 2019

Мода на шампанське. «Советским шампанским» до Нового року запасалися із жовтня

Автор:

|

Грудень 29, 2011

|

Рубрика:

Мода на шампанське. «Советским шампанским» до Нового року запасалися із жовтня

Кажуть, на початку 1945 року, коли фінал війни неважко було передбачити, Сталін наказав створити «напій перемоги». Святкувати народ мав з улюбленим ігристим вином вождя. Виконувати завдання доручили НКВС. За кілька днів на Луб’янку у «воронках» привезли виноробів, уцілілих під час репресій і війни. Переляканим фахівцям звеліли терміново розробити рецепт вітчизняного шампанського, яке за якістю не поступалось би французькому. За півтора місяця наказ було виконано. Так народилося «Советское шампанское».

Та це — лише леґенда. Бо насправді все почалося двома десятиліттями раніше. 1924-го, після скасування «сухого закону», більшовицький Раднарком постановив створити загальнодо­ступне ігристе вино. Тобто дешеве й швидке у виробництві. Ініціював таке рішення тодішній голова уряду Олексій Риков, нібито не байдужий до алкоголю. Виконувати урядове замовлення взявся найкращий винороб країни Антон Фролов-Багреєв. Він розробив метод «прискореної шампанізації» — не в пляшках, як зазвичай, а в спеціальних резервуарах. Це в 10 разів зменшувало терміни виробництва. Щоправда, якість новинки поступалася традиційному ігристому вину, але тим ніхто не переймався.

На засідання Політбюро доставили перші пляшки саморобного шампанського. Сталіну сподобалося. З’явилася постанова «Про виробництво «Советского шампанского», десертних і столових вин».

1942 року Фролова-Багреєва висунули на Сталінську премію. Вождь, проглядаючи списки кандидатів, поцікавився, чи вдосконалив винороб свій рецепт? Відкоркувавши принесену пляшку шампанського, Сталін сказав, що напій — надто кислий. Сполохані винарі вночі додали до шампанського трохи лікеру й цукру. Наступного дня Йосип Віссаріонович скуштував новий варіант і був у захваті. Фролов-Багреєв отримав Сталінську премію, а радянський народ — напівсолодке шампанське. Натомість у французькій провінції Шампань і досі виробляють лише сухе вино «брют».

За сталінських часів шампанське залишалося здебільшого напоєм номенклатури. Серед широких верств населення воно не було поширеним.

Мода на шампанське як на новорічний напій почалася із появою телевізійних «голубих вогників», що транслювалися в ніч із 31 грудня на 1 січня. Ведучі й гості, проголошуючи тости, піднімали бокали з ігристим. Невдовзі так робила більшість радянських людей.

1957 року Київський завод шампанських вин першим у СРСР розпочав масово виробляти елітне ігристе вино — «Советское шампанское мускатное». Від звичайного світло-золотавого воно відрізнялося ніжнішим ароматом і приємним смаком.

Після грошової реформи 1961 року пляшка шампанського коштувала близько 8 крб. Про мускатне годі було й мріяти — його у вільному продажу не було. А на солодке чи напівсолодке треба було «натрапити», і його припасали на Новий рік ледь не з жовтня. Сухе й напівсухе шампанське придбати було простіше, але за кілька днів перед святковою ніччю розкуповували і його. Рекламувати пляшку в сріблястій фользі більше не було потреби.

Віталій Стечишин

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...