Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Oct. 17, 2018

Колки — острів вільного життя

Автор:

|

Травень 01, 2013

|

Рубрика:

Колки — острів вільного життя

Навесні 1943 року УПА звільнила від німецької окупаційної адміністрації десятки населених пунктів на Волині та Рівненщині. Зокрема, містечка Володимирець, Степань, Дубровицю, Деражне, Олику, Цумань, Горохів й околиці. На визволеній від німців території 2,5 тис. кв. км із центром у містечку Колках, тепер Маневицького району Волинської області постала так звана Колківська республіка. На в’їзді до Колок установили табличку, що містечко оголошується столицею України до визволення Києва від нацистів.

Наша республіка!
Офіційного проголошення цього напівдержавного утворення, яке в народі називали «нашою республікою», не було. Колківська республіка вважалася частиною відновленої актом ОУН від 30 червня 1941 року Української Держави.
Після встановлення в Колках української влади містечко стало місцем зосередження політичного й військового проводів ОУН і УПА. Зокрема, тут дислокувався штаб Дмитра Клячківського (псевдо «Клим Савур») – першого командира загонів УПА у 1942–1943 роках. У Колках розташовувалася військова школа кіннотників, мабуть, єдина в повстанській армії. Тут містився й штаб групи УПА– «Турів», командиром якої до липня 1943 року був «Олег», а потім – «Рудий». У Колках якийсь час перебував і Роман Шухевич.
У самому містечку діяли також школи артилеристів і мінерів, курси самооборонної кінної розвідки та політосвіти. У селі Рудні функціонувала старшинська школа, а в селі Старосіллі розмістився великий видавничий осередок. На території Колківської республіки було сформовано загони «Шаули» й «Верещака», які влітку 1943 року пішли в рейд на схід України. Також на околицях Колок розташовувався один із перших куренів УПА під командуванням Степана Коваля («Рубащенка»). Лише у вересні-жовтні 1943 року партизани з Колківської республіки провели 47 боїв з окупантами. Знищили понад 1,5 тис. німецьких солдатів і офіцерів.

Усе, як у державі
Цивільне правління здійснювали районна й сільські управи, які тримали тісний зв’язок із населенням. Заходами політичної влади керував Юрій Шевченко (псевдо «Моряк») і поетеса Галина Рейкіна. За час  існування республіки в ній було проведено велику роботу в інтересах місцевого населення. Зокрема, відкрито шість кравецьких і швейних майстерень. Працювали хлібопекарня, молочарня, готель. Знову почали діяти школи, лікарні, клуб і навіть електростанція.
Головою міської управи став «Гонта» з Ківерець. Одним із онсовних завдань нового керівництва Колківської республіки було проведення без втрат збору та збереження населенням урожаю, на який зазіхали німці, поляки та червоні партизани. Отже, жати, молотити й віяти хліб селянам доводилося під охороною вояків УПА, чимало з яких, зрештою, були хлопцями із цих же сіл. Для економічних потреб запровадили тимчасові українські грошові знаки, так звані бофони.
Особливу увагу в республіці звертали на навчання та виховання дітей і молоді. На початку вересня 1943 року командир військової округи УПА «Заграва» Литвинчук (псевдо «Дубовий»), який пізніше очолив УПА– «Північ» на всій Волині, видав наказ про обов’язкове навчання молоді в школах. Найавторитетнішим навчальним закладом була середня школа в Колках. Учителів туди підбирали з вищою освітою, відповідним стажем і знаннями. Організацією й розвитком шкільництва на звільненій території завідував шкільний інспектор, підзвітний політичній референтурі.

Зразковий порядок
У жовтні 1943 року відбулася вчительська конференція, участь у якій узяло майже 80 педагогів. Кожному з них вручили книжку «Українознавство» – як методичний посібник для покращення виховної роботи. Цей підручник побачив світ у підпільній друкарні УПА, і він, вочевидь, був єдиним українським національним виданням для школярів у роки Другої світової війни.
Головне командування УПА надавало також велику увагу організації медичної та санітарної служби, якою відав Український Червоний Хрест на чолі з Катериною Зарицькою. Для надання першої медичної допомоги у селах створювали медичні пункти. В селі Куликовичі було розгорнуто польовий госпіталь УПА, в Колках відкрили курси медичних сестер. Великий повстанський госпіталь розмістили також поруч із самим містечком, на березі річечки Рудка.
У Колках діяла надрайонна Служба безпеки ОУН, а також Революційний суд. Головою суду став уродженець села Старосілля Тихін Регещук, заступником – його односельчанин Григорій Лавренчук. Як у самих Колках, так і на всій звільненій території існував зразковий громадський порядок.

Прообраз незалежної України?
Отже, Колківська республіка діяла як досить організоване владне утворення з елементами державності. Вона стала справжнім маленьким прообразом майбутньої незалежної України.
Звісно, німецькі окупанти не могли спокійно дивитися на цей острів вільного життя  посеред захоплених ними земель і робили все, щоб його знищити. Декілька разів вони робили спроби завдати удару і розгромити республіку силами місцевих гарнізонів. Відбулося кілька наступів – із боку Крижівки, Чорторийська, Копилля. Але кожного разу перемагали повстанці.
І лише в день Казанської Богородиці, 4 листопада 1943 року, залучивши регулярні німецькі фронтові частини та підрозділи російських власовців і задіявши танки й авіацію, нацисти знищили українську Колківську республіку. Але звістка про неї поширилася від Львова до Мінська, і в багатьох місцях почали виникати подібні самостійні округи.

Доброслава Хміль

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...