Новини для українців всього свту

Thursday, Jun. 20, 2019

Кабальна «паличка». В 1930—1931 рр., під час примусової колективізації, у СРСР була введена форма оплати праці трудоднями

Автор:

|

Листопад 24, 2011

|

Рубрика:

Кабальна «паличка». В 1930—1931 рр., під час примусової колективізації, у СРСР була введена форма оплати праці трудоднями

У знаменитій в 1940—1950-х п’єсі Корнійчука «В степах України» голови колгоспів Галушка й Часник починали сварку із запитання: «А скільки твої люди одержують на трудодень?» Його добре розуміла публіка, бо колгоспне начальство могло маніпулювати обліком як завгодно.

Сьогодні вже не кожен пам’ятає, що таке трудодень. То була форма оплати праці в колгоспах. Власне, трудодень — це один вихід на роботу, за що обліковець колгоспної контори записував у спеціальній книзі «паличку». Трудодні підраховували за виконання різних категорій праці (їх було від 7 до 9): колгоспникові, який виконав денну норму найпростішої праці, записували 0,5 трудодня. Якщо робота вважалася тяжкою, працівнику зараховували півтора чи два трудодні. За працю 9-ї категорії — 4,5 трудодня. Тож теоретично за рік можна було заробити до 700 паличок.

Розраховувалися за них не щомісяця, а наприкінці року — після того, як колгосп «здавав план». Тобто частину врожаю віддавали державі. Ще частина залишалася в посівному фонді. А решта якраз і йшла на зароблені трудодні. Скажімо, на трудодень нараховували 1 кг зерна, але, коли був неврожай, то могло бути й по 200 г.

Трудодень був популярною — бо життєво важливою — темою в кожній колгоспній сім’ї. Завдяки їй дітей учили ще до школи. Це — ніби наочне засвоєння перших навичок письма й лічби одночасно. Ідучи на роботу, батьки казали дитині: «Пиши трудодні!» І та писала палички — так, ніби чим більше й краще напише, то вищий достаток буде в хаті. То був стимул навчитися рахувати ті чарівні палички — до сотні й більше.

Отже, трудодень — форма натуральної оплати. Гроші на трудо­дні почали давати наприкінці 1950-х. Знову-таки, у різних господарствах вони були різними, часом — копійки.

У другій половині 1950-х розпочинається перехід на грошову оплату праці в колгоспах. Це вимагало посиленого постачання селян продовольчими й промисловими продуктами, яке помітно й збільшилося наприкінці 1950-х — на початку 1960-х pp.

Урешті, Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 15.05.1966 року «Про підвищення матеріального зацікавлення колгоспників у розвитку суспільного виробництва» рекомендувала колгоспам замінити оплату праці в трудоднях на ґарантовану грошову оплату, унаслідок чого система трудоднів вийшла з ужитку — її остаточно витіснила реґулярна оплата.

Ось як затаврувався трудодень у народній творчості:

«Трудодень, трудодень,

трудоодиниця,

батько ходить без штанів,

мати — без спідниці».

«Сидить баба на рядні

та й рахує трудодні:

— Трудодень, трудодень,

дайте хліба хоч на день.

Працювала вісім день,

заробила трудодень.

А від того трудодня,

голодую я щодня».

Олександр Гайн

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...