Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Dec. 15, 2018

До 100-річчя від проголошення незалежної Української держави

Автор:

|

Січень 18, 2018

|

Рубрика:

До 100-річчя від проголошення незалежної Української держави

Виставка до 100-річчя УНР на Хрещатику в Києві

Україну було визнано правонаступницею Української Народної Республіки (УНР), проголошеної сто років тому, 22 січня 1918 року. Україна як суверенна держава успадкувала від УНР Гімн «Ще не вмерла Україна», жовто-блакитний прапор та герб Тризуб. Проголошення УНР відбулося за IV Універсалом Української Центральної Ради (УЦР).
Глибоко замислюючись над тими подіями, відчуваємо, що це проголошення стало кульмінаційною подією в історії України. 22 січня є Днем нашої гордості та сторіччя української незалежності, це свято, яке спричинилося до того, що сучасна Українська держава є правовим і моральним продовженням нашої національної гідності. Це подія стала здійсненням споконвічної мрії наших предків. За право вільно жити на своїй землі, численні покоління платили найвищу ціну, колосальними зусиллями десятки-тисячі наших героїв вмирали за цей ідеал.
Проголошений суверенітет Четвертим універсалом було актом, в якому було сказано: «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною Державою Українського Народу». Це важливий правний акт, який запевняв, що здійснилася віковічна мрія народу.
День соборності України — свято, що відзначалося щороку в день проголошення Акту возз’єднання УНР і Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), що відбулося 22 січня 1919-го на Софійській площі в Києві. Перші дипломатичні контакти Львова з Києвом відбулися 7 листопада 1918 року, коли делегація галичан у складі О. Назарука і В. Шухевича виїхала у Наддніпрянщину і мала аудієнцію у гетьмана П. Скоропадського. О. Назарук згадував: «Коли я представив гетьманові ціль нашого приїзду, він запитав: «Скажіть одверто — хочете вирізати панів?» «Хочемо будувати Українську державу», — відповів я здивований». 23 листопада уряд ЗУНР скерував до Наддніпрянщини другу делегацію у складі Л. Цегельського та Д. Левицького. Оскільки Гетьманат доживав останні дні, галичани вступили в перемовини щодо об’єднання і надання допомоги Директорією. 30 листопада вони прибули до Фастова, де зустрілися з членами Директорії В. Винниченком, С. Петлюрою, П. Андрієвським, Ф. Швецем та А. Макаренком. Згадуючи ці перемовини, Володимир Винниченко писав: «Не маючи певности удержати своїми силами владу у Галичині, а крім того, піддаючись натискові народних мас, що прагнули до повного об’єднання з Великою революційною Україною, Рада Державних Секретарів звернулась до Директорії з пропозицією об’єднання двох Республік в одну Українську державу… Директорія охоче приняла цю пропозицію, цілком згодившись з думкою провідників трудових галицьких мас…, що український народ по обидва боки Збруча має бути на віки однині злитий в одне ціле й разом боротися за свою долю».
Цю злуку затвердив Трудовий конґрес у Києві і її святочно проголошено на Софійській площі в столиці України у Києві 22 січня 1919 року. Акт Злуки став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної єдності, свідченням їхнього самоусвідомлення, важливою віхою процесу становлення політичної нації. Ідея соборності українських земель набула державного статусу, в наступні десятиліття і по наші дні залишалась об’єднуючим чинником і чи не єдиним спільним положенням програмних цілей усіх течій національно-визвольного руху. Акт Соборності надав завершеної форми самостійній українській державі, сприяв подоланню залишків ідей федералізму в ментальності національної політичної еліти. 21 січня 1990 року по дорозі між Києвом і Львовом утворили живий ланцюг, відзначивши цю історичну дату. Офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999-го.
Про незалежність України мріяли, за неї боролися і віддавали найдорожче життя ославлені наші козаки. І хоча зараз наша держава переживає вкрай важкі часи російської аґресії, щодня гинуть наші герої і мужні люди, не забуваймо за цю важливу події з перед сотні років про тих, хто довели світові здатність і спроможність відродити суверенітет України.
Проголошення IV Універсалу має велике історичне значення. Генеральний Секретаріат УЦР провів перемовини з Центральними державами й уклав мирні угоди. Всі ці документи публікували українською, російською, польською й єврейською мовами. Тексти Універсалів були подані у працях В. Винниченка, Д. Дорошенка, Іс. Мазепи, П. Христюка, К. Костіва та в ряді інших. Положення IV-го Універсалу не були повністю реалізовані внаслідок повалення влади УЦР, але в основному через дикі і нецивілізовані атаки большевиків, котрі довели Україну до руїни. Чотирма фронтами російсько-більшовицькі війська наступали на Київ (з півночі, північного сходу, від Чорного моря, від Полісся). Цей наступ був добре завуальований: він проходив під егідою так званої Харківської Республіки, зовні це виглядало так, ніби українці б’ються поміж собою. Від імені «Харківської Республіки» було проголошено ряд брехливих документів.
У цей час поляки, свою чергою, зрадили підписаний договір із отаманом Симоном Петлюрою і в результаті землі України було розділено між большевицькою Росією, санаційної Польщею й іншими сусідами України. Зі свого боку большевики проголосили свої підступно-брехливі заклики — безкоштовну роздачу землю селянам, запровадили так звану українізацію і проголосили частковий державний суверенітет. Формально цей «суверенітет» ліквідували в 1930-х рр. Так Україна стала жертвою і потрапила в лапи штучного утворення СРСР.
Український міжнародний правник Р. Якемчук стверджує, що суверенність УРСР виявлялася більше зовнішньо, ніж внутрішньо. Більшість українських і неукраїнських правників вважають, що деякі формальні атрибути суверенітету УРСР надавали їй міжнародно-правну тільки популярність. Хартія Організації Об’єднаних Націй (ООН) вносить у міжнародні взаємини принцип суверенної рівності держав-членів (стаття 1, параграф 2), який є швидше морально-правною максимою, ніж нормою позитивного права. Назовні державний суверенітет повинно вважатися твердим і непорушним принципом міжнародних взаємин і не допускати жодних втручань зовні у внутрішні справи держави. Відомо, що суверенітет став у СРСР відносним поняттям і служив для міжнародного обману.
Сучасна українська держава з 1 грудня 1991 року є унітарною державою. Найвищим органом державної влади є Верховна Рада України, а головою держави — Президент України. Україна складається з 24 областей та Автономної Республіки Крим, яка вже третій рік перебуває під окупацією Російської Федерації. Крім цього Москва три роки веде воєнні дії на сході України. За чисельністю населення Україна за даними останнього перепису, що відбувся 2001-го, в Україні проживає 48,4 млн осіб. З них 77,8 % становлять українці, 17,3 % — росіяни. Частка міського населення становить 67,2 %.
Варто також згадати, що населення України зазнало великих втрат — близько мільйона осіб було знищено під час Голодомору-Ґеноциду в 1930-х рр. Стільки ж большевики депортували на заслання. Близько 1,5 млн — це жертви Другої світової війни. Внаслідок русифікації Україна втратила більше 3 млн населення. Вже в період відновленої держави в пошуках роботи з країни виїхало близько 4,5 млн людей заробітчан. Врешті й теперішня російська воєнна аґресія на сході України щоденно приносить все нові жертви.
Якщо ж ідеться про мовне питання, то в центральних і західних реґіонах України єдиною мовою спілкування є українська. У східних і південних областях України внаслідок того, що туди було переселено багатьох корінних росіян і насаджали русифікаторську політику в минулому, значною мірою поширена російська мова. За віровизнанням більшість населення належить до християн східного обряду — православних і греко-католиків.
Україна — промислово-аграрна країна, переважно сировинна. Вона — один із провідних експортерів деяких видів сільської продукції, а також деяких видів промисловості. Тут існують можливості видобування корисних копалин (вугілля, нафта, газ, залізна і марганцева руда). Крім цього, Україна є потужним виробником електроенергії. Налагоджено виробництво ракет-носіїв, супутників і виробництво обладнання для дослідження космосу. Україна також продукує військову техніку. Слід зазначити, що Українська держава є одним із членів-засновників ООН, а також членом понад 40 міжнародних організацій.
Відтак 22 січня 2018 року є днем 100-річчя відновлення Української держави. З цієї нагоди з щирого серця зичимо собі навзаєм миру та злагоди, міцного здоров’я і твердості у вірі в національні цінності. Нехай кожен новий день буде означений світлим вчинком в добрі діла і нехай вони примножать славу і силу в закріпленні Української суверенної держави!

Ярослав Стех

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...