Новини для українців всього свту

Thursday, Jul. 9, 2020

80 років тому відбулася одна з рокіровок українських земель

Автор:

|

Червень 27, 2020

|

Рубрика:

80 років тому відбулася одна з рокіровок українських земель

28 червня 1940 року керівництво Румунії передало СРСР після ультиматуму його уряду Бессарабію та Північну Буковину.

Без крапки
Уряд Румунії погодився з поверненням 80 літ тому Україні Північної Буковини й Акерманського, Ізмаїльського та Хотинського повітів Бессарабії щойно 1997-го й лише на вимогу НАТО позбутися перед вступом до нього територіальних суперечок. Але коли запевнило 23 роки тому в договорі з Україною, що не вимагає втраченого 1940-го, то крапки у своїх зазіханнях не поставило.
Бо винесло за межі тієї угоди питання про режим кордону з Україною. А коли укладало договір про нього 2003 року, відмовилися фіксувати його координати. Служба безпеки України тоді попередила: «Закладені юридичні умови, з яких Румунія може почати дискусію навколо можливих варіантів уточнення проходження державного кордону».

Споконвіку
Тож варто нагадати про те, чиї Буковина та Бессарабія споконвіку. Адже частина безпосередніх пращурів українців — білі хорвати, тиверці та уличі — залюднили Буковину та Бессарабію раніше за предків румунів — волохів і молдован. Відтак ті землі входили до складу Руської та Галицько-Волинської держав і лише після занепаду останньої з них були заселені волохами й анексовані турками.
Але молдовський літопис засвідчив, що й у ХVІІ ст. «в Чернівецькій та Хотинській волостях і половині Сучавської й Яської жили переважно русини». А позаяк саме внаслідок «синтезу» волохів із ними й утворилися молдовани, не всі з них вважають себе румунами. Тим паче, що ними волохів і молдаван назвали щойно 1862-го після їхнього об’єднання в єдиній державі.

Злука-1
Буковина та Бессарабія до неї тоді не увійшли. Першу визволила 1786 року з-під турків імперія Габсбургів (з 1867-го — Австро-Угорська) й долучила до складу свого коронного краю Галичина, але виокремила 1862 року в окрему провінцію. Другу відібрала 1812-го в турків Російська імперія.

Злука-2
Возз’єднання з Україною Північної Буковини її Народне віче проголосило одразу після розпаду Австро-Угорської імперії. Ту злуку завізували законодавці Західно-Української Народної Республіки. Але Буковину та Бессарабію тоді захопили румуни.
1920 року анексію першої з них Антанта визнала у Севрському договорі. А другої — в Паризькому протоколі, не ратифікованому Японією, що дало підставу Сталіну «застовпити» Бессарабію за СРСР у додатку до пакту Молотова-Ріббентропа (керівника радянського уряду В’ячеслава Молотова й міністра закордонних справ Німеччини Йоахіма фон Ріббентропа. — Ред.).
Українці відповіли на її окупацію 1919-го Хотинським повстанням, під час якого румуни закатували 15 тис. його учасників. Тисячі наших співвітчизників розстріляли й 1924-го в ході Татарбунарського повстання на Півдні Бессарабії, де українцями були три чверті населення. Їх проголосили «румунами, котрі забули рідну мову», змушували, погрожуючи звільненнями, змінювати прізвища на румунські, закрили української школи та заборонили саму назву «українці».

Злука-3
Усе це стало додатковими підставами для того, аби 26 червня 1940 року уряд СРСР зажадав «передачі Бессарабії й тієї частини Буковини, населення якої у своїй переважній більшості пов’язане з Радянською Україною спільністю як історичної долі, так і мови та національного складу». Позаяк румунам дали можливість вільного волевиявлення, з точки зору міжнародного права анексією та «передаванням» територій не була.
І хоч Молотов із Ріббентропом про Буковину не домовлялися, 27 червня Німеччина долучилася до вимог СРСР, аби той не анексував усю румунську державу. 1942-го Гітлер визнав: «Якщо б не вдалося під час вторгнення росіян у Румунію змусити їх обмежитися лише Бессарабією й вони забрали тоді собі румунську нафту, то найпізніше цією весною нас задушили б». Налякані тією перспективою німці почали розробляти план війни проти СРСР, а румунам пообіцяли повернути втрачене та приєднати до них інші українські землі.
28 червня 1940-го Румунія зреклася того, що у неї зажадали. А 2 серпня того ж року Верховна Рада СРСР включила Північну Буковину та Акерманський, Ізмаїльський і Хотинський повіти Бессарабії до складу УРСР. Відкраяла від неї натомість частину етнічних українських земель, які входили до Молдавської Автономної РСР. Їх разом із центральною Бессарабією проголосили союзною Молдавською республікою.

Злука-4
Щоправда, 1941 року румуни тимчасово повернули собі ті терени. Але 1944-го їх прогнали за межі, вказані їм 1940-го.
Натомість возз’єднання з УРСР ще й Південної Мараморщини, де 65,4 % населення були українцями, закарпатські комуністи почали 1944 року без будь-яких формальностей. Але Сталін велів залишити румунам як її, так і Південну Буковину, де дотепер живуть десятки тисяч українців.
Перегляд українсько-румунського кордону унеможливлює і Гельсінкська угода, яка проголосила непорушними кордони в Європі, і Паризький мирний договір 1947-го, який закріпив Північну Буковину й Бессарабію за СРСР, компенсувавши Румунії цю втрату Трансільванією, де проживають переважно угорці. Та й 1878 року Румунія отримала взамін за Акерманський та Ізмаїльський повіти Добруджу.
Запевнення ж румунів у тому, що 1947-го УРСР не була суб’єктом міжнародного права, суперечать букві закону. Конкретніше — законові «Про надання Союзним республікам повноважень у галузі зовнішніх зносин і про перетворення у зв’язку з цим Народного комісаріату закордонних справ зі загальносоюзного в союзно-республіканський», після схвалення якого Верховною Радою СРСР 1944 року внесли відповідні зміни в Конституцію УРСР. Українській РСР повернули тоді право на власні міністерство закордонних справ і зовнішні відносини, делеговані нею Москві 1922-го, це й надало їй право підписати мирний договір.
Тим паче, що головою комісії з Румунії на Паризькій мирній конференції обрали дипломата від УРСР. На всі ці арґументи румуни відповідають видаванням своїх паспортів жителям Північної Буковини, створюючи таким чином юридичний «плацдарм» для її повернення.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online