Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Nov. 18, 2017

53 роки тому запустили перший український ядерний реактор

Автор:

|

Лютий 07, 2013

|

Рубрика:

53 роки тому запустили перший український ядерний реактор

12 лютого 1960 року в Інституті ядерної фізики Академії наук УРСР (нині НАН України) у Києві був проведений фізичний пуск першого в Україні атомного реактора.
Через 17 років в промислову експлуатацію був введений перший атомний енергоблок. Через чверть століття в Україні в експлуатації було вже 10 енергоблоків, вісім із яких – потужністю 1000 мВт. Потім був Чорнобиль. Але все це – потім …
Рішення про створення в радянських містах ядерних центрів і будівництво в них дослідницьких водно-водяних реакторів уряд СРСР ухвалив ще 1954 року. А 1957-го на мальовничій околиці Києва (нині проспект Науки) розпочалося масштабне будівництво. Для спорудження реактора, розробленого групою фізиків на чолі з академіком Ігорем Курчатовим, потрібна була величезна кількість особливого бетону – у 2-2,5 разу важчого за звичайний. Це досягалося додаванням дрібного металевого брухту у вигляді обрізків арматури, стружки, а також карбіду бору. Така комбінована суміш поглинає компоненти ядерного випромінювання (нейтрони, гамма-випромінювання) і тим забезпечує біологічний захист.
6 липня 1959 був виданий наказ приступити до технічного приймання. Почалася копітка робота зі складання актів про завершення робіт, де вказувалися виявлені недоліки, перелік яких іноді був дуже значний. Але, як правило, у кожному акті до 2 січня 1960 р., коли почала роботу Державна приймальна комісія, була позначка керівника підпорядкованої організації: “Недоліки, зазначені в акті, ліквідовані”.
Хоча багато із цих “недоліків” ліквідовувалося потім експлуатаційним персоналом протягом декількох років. Можливо, реактор був би запущений і раніше, але 7 лютого раптово помер академік Курчатов, і директор інституту Пасічник терміново виїхав на похорон.
Після того, як 10 лютого реактор запустили для перевірки, Пасічник уже був упевнений у якості та надійності всіх механізмів, агрегатів, апаратури. Як і в людях, які їх готували й обслуговували. Тому 12 лютого натиснути кнопку завершальної операції пуску реактора (підняття на останній щабель регулювального стрижня) він довірив людині, яка не мала жодної підготовки, – першому секретареві ЦК КПУ Миколі Подгорному.
Головною метою створення київського реактора було отримання потужного потоку нейтронів, які потім використають для інших експериментів. Окрім того він міг виробляти й різноманітні ізотопи, які теж використовуються в різних галузях промисловості та медицини. Сьогодні тут ведуться фундаментальні та прикладні дослідження з нейтронної фізики – наприклад, щодо взаємодії нейтронів з речовиною. І це далеко не все. На київському реакторі є унікальний комплекс гарячих камер – це герметичні бокси, де дистанційно, спостерігаючи крізь спеціальне скло, оператор за допомогою маніпуляторів обробляє зразки, які опромінюються в спеціальних дослідницьких каналах реактора.
2010 року реактор був модернізований: науковці встановили нові сучасні системи управління й захисту, а також спорудили нове сховище для відпрацьованого ядерного палива. Завдяки цьому вже понад півстоліття перший український реактор продовжує служити вітчизняній науці, проте вже 2015-го він остаточно вичерпає свій експлуатаційний ресурс.

Олексій Гай

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...