Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 23, 2019

Як археологічне відкриття в Туреччині «переписало» історію людства

Автор:

|

Вересень 11, 2019

|

Рубрика:

Як археологічне відкриття в Туреччині «переписало» історію людства
Розписи в Гьобеклітепе

Якими лише знахідками не дивує турецька земля. Страусине яйце віком 8,5 млн років, рештки прадавніх людей, котрі жили 5 тис. років тому, невідоме досі підземне каппадокійське місто та багато іншого. Такі відкриття — звична справа. Навіть море повне несподіванок, адже нещодавно біля узбережжя Анталії знайшли корабель, що затонув 1,6 тис. років тому. Археологи та дослідники, котрі десятиліттями невтомно працюють на території сучасної Туреччини, розповідають, що кожна знахідка викликає особливі відчуття: після довгих годин роботи, здебільшого під палючим сонцем, ніби відбувається перенесення в часі на тисячі-мільйони років. Сучасникам відкриваються таємниці доісторичного життя й існування стародавніх цивілізацій або взагалі повністю змінюються попередні уявлення. Про одне з таких місць стало достеменно відомо лише 25 років тому. З відкриттям на сході Туреччини храмового комплексу Гьобеклітепе історія сучасної цивілізації стала довшою на кілька тисячоліть.

Коли пірамід і Стоунхеджа ще не існувало
Зі шкільної програми ми знаємо, що після палеоліту та мезоліту настала епоха неоліту, що в перекладі означає «новий камінь» або новий кам’яний вік. У цей час прадавні люди перестали повністю залежати від природи, перейшли від мисливства та збиральництва до самостійного вирощування рослин і тваринництва, до осілого способу життя. Саме тоді почалися перші спроби створення прикладів стародавньої архітектури, в т. ч. храмової. До відкриття Гьобеклітепе вважалося, що найдавніші пам’ятки стародавнього храму знайшли на Мальті та датували їх 4 тис. до Р. Х. Із відкриттям Гьобеклітепе та доведенням науковцями його віку — 12 тис. років — історію довелося «переписати», а храмовий комплекс на «пузатій горі» тепер є найстарішим із відомих на Землі місцем поклоніння.
Вчені довели, що над створенням храмового комплексу Гьобеклітепе працювали щонайменше 500 людей, котрі на той час уже діяли узгоджено, мешкали на одній території та вели спільне господарство. Для забезпечення тих, хто працював на будівництві, а з часом — і паломників, потрібно було мати постійний доступ до продуктів харчування та місця для мешкання. Науковці схиляються до того, що саме будівництво цього храму відіграло важливу роль у переході від мисливства та збиральництва до осілого способу життя, сільського господарства — фактично до зародження цивілізації у сучасному її розумінні. Гьобеклітепе існував тоді, коли ще не було Єгипетських пірамід (приблизний вік — 4,5 тис. років), цивілізації майя (3,5 тис. років), а Стоунхедж звели 7 тис. років тому.

Випадкова знахідка землероба
Ці місця відомі науковцям давно. Стародавнє Межиріччя або Месопотамія — одна з великих цивілізацій Стародавнього світу, що існувала на Близькому Сході, в долині річок Тигру й Євфрату, розміщувалася частково на територіях, які зараз є сходом сучасної Туреччини. Одним із поштовхом до початку розкопок саме на пагорбі Гьобеклітепе, що перекладається як «пузатий пагорб», став великий кам’яний стовп із малюнками на ньому, викопаний випадково місцевими селянами 1994 року. Але що місцина приховує таємниці, було відомо ще 1965-го. Оцінити місцевість і знахідки місцевих землеробів прибули археологи з Німеччини, а 1996 року за справу взявся Клаус Шмідт, професор Німецького археологічного університету. Це зараз до Гьобеклітепе веде рівненька дорога, а на початку дослідження там не було доріг до самого пагорба, частину шляху група дослідників долала самотужки, пішки через усі нерівності тутешніх рельєфів.
Першу «зустріч» проф. Шмідт описав у численних працях і книзі «Вони будували перші храми», виданій 2006-го. «Ми усвідомили, що бачимо перед собою гігантський археологічно значимий об’єкт, і наш настрій миттєво перейшов зі стану летаргії в стан збудження. Наш і без того вже величезний інтерес до цього місця став воістину безмежним», — ділився археолог. На той час, коли група прибула на місце, земля вже відкрила дещо з прихованого тисячоліттями. Це були кам’яні брили та стовпи, які заважали тутешнім землеробам і ті недбало складали їх біля підніжжя. Пізніше проф. Шмідт зізнався, що при первинному огляді йому стало зрозуміло, що вивчення цього місця буде справою його життя. Так і вийшло. Клаус Шмідт був керівником розкопок до самої своєї смерті 2014-го. На той час йому було 60 років.

Мінімум від прихованого під землею
Розкопки почали без зволікань. Коли археологи зняли верхній шар ґрунту, під ним постала кам’яна споруда у формі кола, основу якої складають колони та Т-подібні стовпи, оздоблені різьбленнями. При проведенні розкопок у центрі храму знайшли дві величезні плити, а поруч — багато невеликих скульптур. На стовпах вибиті лисиці, змії, скорпіони, кабани, леви, різноманітні птахи. Зі символів зображені коло, півмісяць, хвиляста решітка, голова бика або барана. На багатьох каменях символи були розміщені рядками.
На території храму також знайшли кілька скульптур деміургів — творців світу за уявленням тодішніх людей. Зовні ці фігурки схожі на людей, але без облич. При цьому руки, якими вони створили землю, вирізані дуже чітко. Про те, що храм приймав свого часу паломників, свідчать сліди жертвопринесень. Найближче поселення того часу знайшли на відстані кількох десятків кілометрів на південь.
Безперечно, все знайдене археологами на Гьобеклітепе має вагу для істориків та науковців. Водночас, найбільше відзначають Т-подібний стовп — обеліск зі зображеннями та написами, вага якого — близько 50 т, а також невелику (65 см висотою) фігурку людини, вік якої оцінюють 12 тис. років.
Діаметр одного із найбільш досліджених комплексів — 30 м, на цьому майданчику розміщені 20 кам’яних стовпів. Таких круглих майданчиків на Гьобеклітепе розкопали шість, а поруч є щонайменше 16 подібних кіл і 250 стовпів. За попередніми оцінками, аби повністю розкопати ці місця, потрібно щонайменше 50 літ. Звісно, цей період може затягнутися, якщо у процесі знайдуть щось ще загадковіше та цікавіше.

Астрономічні щоденники та мова символів
Учені розтлумачили частину символіки Гьобеклітепе, застосувавши різні види аналізу та навіть врахувавши астрономічні події того періоду. Дві колони в центрі, на їхнє переконання, символізують чоловіка та жінку. А вибиті на стовпах малюнки — це не просто творчість пращурів, а літопис тогочасних подій, опис бачення світу й астрономічні щоденники. Тобто Гьобеклітепе був не лише храмом, а й обсерваторією. А зображення деяких тварин на стовпах, до прикладу, скорпіонів — не що інше, як позначення сузір’їв. Образи лисиць і змій, а також ряд інших символів позначають переміщення космічних тіл і зіткнення планет.
Зберігає це місце ще одну велику таємницю. Науковці встановили, що храмовий комплекс свідомо завалили землею. Тобто люди, котрі його збудували, були вимушені чи вирішили за своїм бажанням покинути осілі місця. Аби зберегти своє творіння, а, можливо, і колись повернутися до нього, споруду засипали землею, створивши величезний пагорб. Завдяки такій «консервації» стародавні колони не стали жертвами вивітрювання і збереглися до нашого часу ледь не у первозданному вигляді.

Втручання НЛО чи ворота до раю?
Існують і загадковіші теорії виникнення Гьобеклітепе. Одна із них розповідає про те, що стародавні люди не могли самотужки звести таку споруду, адже не мали знань для будівництва такого храму і навіть найпростіших пристроїв для встановлення колон вагою 10-20 т. Відповідно, з’явилося припущення, що без втручання інопланетних «помічників» не обійшлося.
Існують і версії, що колись ця місцевість була домівкою для Адама й Єви, адже вона пасує до опису раю у Біблії. А Гьобеклітепе — це й є ворота до оспіваного у святих писаннях місця. За іншими припущеннями, стародавня споруда — це прототип Ноєвого ковчега. Так це чи ні — важко сказати. Дослідження тривають.
Міністерство культури та туризму Туреччини визнає територію площею 80 га об’єктом археологічних досліджень, який перебуває під особливим захистом держави. Дослідники встановили, що на плато Харран, де розміщено Гьобеклітепе, у формі півмісяця на відстані 30-40 км один від одного, існували поселення епохи неоліту одного періоду — 12 тис. років тому. На цій території є 250 цікавих для вивчення науковцями курганів. Уже встановлено, що під деякими з них є схожі до Гьобеклітепе храмові споруди. Загальна їхня кількість — близько 21. Роботи археологам тут іще на багато років. Які саме таємниці приховані під товстим шаром землі та піску, ще належить дізнатися.
2018-го храмовий комплекс був переведений із попереднього списку, де він перебував упродовж попередніх семи років, до основного списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тут побудували сучасний музей, а над місцем розкопаного храму зведено накриття. Гьобеклітепе, який поки не став місцем туристичного паломництва, чекає на відвідувачів, аби показати, що 12 тис. років тому життя вже вирувало й було не менш цікавим, ніж зараз.

Ольга Будник, «Укрінформ»

About Author

Meest-Online

Loading...