Новини для українців всього свту

Thursday, Oct. 1, 2020

Утрачені оригінали

Автор:

|

Квітень 02, 2015

|

Рубрика:

Утрачені оригінали
Остання сторінка україномовного оригіналу Конституції Пилипа Орлика, що зберігається у РДАДА (м. Москва) з оригінальним підписом Пилипа Орлика та печаткою Війська Запорозького

Остання сторінка україномовного оригіналу Конституції Пилипа Орлика, що зберігається у РДАДА (м. Москва) з оригінальним підписом Пилипа Орлика та печаткою Війська Запорозького

По смерті Івана Мазепи на козацькій раді поблизу турецької фортеці Бендер у Молдавії 5 квітня 1710 року генерального писаря Пилипа Орлика обрали гетьманом Війська Запорозького «обох боків» Дніпра. Тоді ж було укладено й документ, що ввійшов до скарбниці вітчизняної та світової політично-правової думки під назвою першої Конституції України. На жаль, на кілька століть безцінний оригінал цього документа був безслідно втрачений, аж доки 2008 року його не знайшли працівники Центрального державного історичного архіву України. Та й тоді подія пройшла повз увагу громадськості.

Знахідки в Російському архіві
Отож 2008 двоє працівників історичного архіву Ольга Вовк і Ганна Путова в Російському державному архіві давніх актів (РДАДА) шукали документи, що зберігалися за межами України. Вони провадили пошуки актів, пов’язаних із Конотопською битвою: саме наближалася її річниця.
Але крім того вони мали намір оглянути ще один фонд, де зберігалися копії зі Шведського архіву. У його розділі “Дипломатика”, підрозділі “Московитика”, що складався з 667 актів, було дві справи, які стосувалися безпосередньо України. Це – була вибіркова так звана козацька колекція, присвячена дипломатичним відносинам Богдана Хмельницького й Івана Виговського зі Швецією, які свою зовнішньополітичну діяльність спрямували на виведення України з-під влади Московії та Речі Посполитої й переходу під протекторат шведського короля.
Частину цієї колекції складали листи й документи Пилипа Орлика, який тривалий час жив у Швеції. Він вів листування з володарями Європи, прагнучи довести їм, що Україна є незалежною й має право на окремість від Московії. Серед тих паперів, до речі, був і написаний латиною короткий варіант конституції Орлика — тезовий виклад оригіналу. Вочевидь, копії цього документа гетьман вкладав у свої листи які певне підтвердження прав України.

Іще одна російська копія
Також було відомо, що свого часу копії конституції публікувалися в Росії. 1847 року Осип Бодянський, один із засновників вітчизняної славістики, в «Читаннях в Імператорському товаристві» оприлюднив латинський текст конституції, який, однак, ґрунтувався на копії, що зберігалася в паперах генерального хорунжого Миколи Ханенка. 1859-го в тій же серії «Читань» було опубліковано російськомовний варіант конституції. Ось на два цих видання й спиралися всі подальші дослідження, із них робилися переклади іншими мовами.
1916 року політичний діяч і журналіст Володимир Степанківський надрукував у Швейцарії латинський текст і переклад французькою. Відомі також англійський, німецький, польський варіанти конституції.
Ще кілька років тому Росія передала Україні деякі документи з фонду 13-го «Справи про Україну», серед паперів якого була ще одна російська копія конституції, як вважають українські науковці, першої чверті ХІХ ст. На поля цього видання винесено незрозумілі староукраїнські слова з перекладом російською.

Що було у мікрофільмах?
Однак куди ж зник оригінал? У РДАДА були й інші фонди, які стосувалися України. Українські спеціалісти звернули увагу на фонд 124-й «Малоросійські справи», що формувався з Московського і Петербурзького архівів. Там зберігалися документи, які вже втратили свою актуальність, але мали історичну цінність. У радянський час із цього архіву було зроблено мікрофільми й передано в Центральний державний історичний архів України.
На одній плівці українські фахівці помітили опис документів, зроблений істориком Миколою Бантишем-Каменським, який наприкінці ХVІІІ ст. керував архівом. У описі вказувалося, що в архіві є збірка трьох документів: переклад листа шведського короля Карла ХІІ до кошового отамана Якима Богуша, «Договори і постанови» (це, власне, і є конституція) й акт шведського монарха, що підтверджує обрання Пилипа Орлика гетьманом.
Тож спеціалісти вирішили подивитися, що ж то за документи. Переглянули мікрофільмовану версію. І побачили, що там чітко видно печатку Війська запорозького і підпис Орлика. Тоді вони зробили запит на оригінал. І це виявився оригінал конституції Пилипа Орлика, зроблений староукраїнською мовою!

Наказ імператриці
Саме із цього документа в ХІХ ст. і було зроблено той російський переклад, який потрапив до України раніше. Копію опублікували наближено до оригіналу: це — переклад листа Якима Богуша «Договори і постанови» й підтвердження Карла ХІІ. До речі, підтвердження дається латиною, і тут же додається переклад староукраїнською. Є підпис монарха, його секретаря і слід від печатки, яка, швидше за все, відпала і загубилася.
Крім того, в оригінальній добірці було знайдено ще два документи. Перший — копія листа фаворита Катерини ІІ Платона Зубова від 1792 року. Він писав віце-канцлерові Остерману, що запорожці передали йому дуже важливі папери. Зубов показав їх «государині-матінці», як він висловився. Імператриця зрозуміла, що це — дуже цікаві й цінні акти. Тому Зубов повідомив Остерману, що документи слід передати в архів, зробивши з них копії й переклади.
Другий знайдений документ — копія з канцелярської записки, у якій ішлося про те, що документи таки були передані 1800 року в Архів колегії закордонних справ, де й повинні зберігатися. Але, згідно з переліком, що додавався до записки, документів тоді було не три, а чотири. Була ще якась інструкція посла в Польський сейм, яка загубилася.

Знайдений, але не повернений
Чому дослідники не звернули увагу на ці документи раніше? Імовірно, річ у тому, що збірка починається з листа Якима Богуша, не такої вже й важливої фігури. По-друге, в Україні звикли називати акт «Конституцією Пилипа Орлика», але назва «конституція» фігурує лише в латинській версії. У російському варіанті це – «Договори і постанови між ясновельможним новообраним гетьманом Пилипом Орликом і старшиною генеральною, складені під Бендерами 1710 року».
Українські експерти також дійшли висновку, що конституція в оригіналі була написана двома мовами: староукраїнською та латинською. Адже латина тоді була мовою міжнародного спілкування. І майже вся козацька старшина знала її, бо фактично всі вони здобули освіту в Києво-Могилянській академії. А староукраїнська версія була потрібна для більш широкого вжитку.
Отак відшукали одну версію, а друга, можливо, ще десь чекає на своїх відкривачів. Однак про те, яким же чином конституція Орлика потрапила в Росію, ми можемо тільки здогадуватися. Якщо вхопитися за ту ниточку, яку дає нам Платон Зубов, що запорожці віддали йому ці папери, то можна припустити, що документ спершу зберігався в запорожців. Частина з них пізніше повернулася з еміграції. Можливо, вони й принесли цей оригінал із собою й зберігали до кінця, сподіваючись, що буде відроджена Запорізька Січ, що їм удасться її якось відновити. Але наприкінці ХVІІІ ст. уже стало зрозуміло, що сподівання – марні. Тоді запорожці й віддали конституцію Зубову. Можливо, вони мали надію на якісь пільги чи висували певні умови, зараз мотиви цього вчинку важко визначити.
Нині оригінал конституції Пилипа Орлика все ще зберігається у 124-му фонді російського архіву. І наразі Росія не збирається повертати його Україні. Українські архівісти зробили з цих документів копії (на жаль, через бюрократичну тяганину отримали їх лише через рік). Текст Конституції був підготовлений до видання і опублікований у жовтні 2010 року в часописі «Архіви України» (№ 3—4). Також його надруковано в повному академічному виданні Конституції, де вміщено всі відомі на сьогодні її версії, оригінал і переклади.

Віталій Степ

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply