Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Jun. 23, 2018

Розкопки в польських Грушовичах

Автор:

|

Червень 07, 2018

|

Рубрика:

Розкопки в польських Грушовичах

Інститут національної пам’яті Польші (ІНП) провів пошукові роботи в Грушовичах Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Від України в них брав участь Святослав Шеремета, секретар державної комісії з питань увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій, котрому на рік заборонили в’їзд до Польщі та Європейського Союзу, але призупинили цю заборону. «Ми спостерігаємо, щоб не дати можливості здійснити жодних фальсифікацій. Попри те, що ми не давали згоди на проведення цих робіт, вважаю, що присутність української сторони має бути, аби ми знали реальну ситуацію», — заявив він.
Також п. Шеремета додав, що рішення польського ІНП завдало українській стороні чимало клопотів, адже українським експертам, аби долучитися до проведення робіт у Грушовичах, довелося залишити інші міжнародні експедиції, які було заплановано заздалегідь.
Метою археологічних робіт стала перевірка достовірності інформації про поховання бійців Української повстанської армії (УПА) на місці пам’ятника. Про проведення робіт ІНП повідомив посла України в Республіці Польща (РП), Об’єднання українців у Польщі, а також запросив їхніх представників узяти участь у роботах як спостерігачів. Водночас, Кшиштоф Шваґжик, віце-директор ІНП, заявив, що ніде на території РП більше пам’ятників УПА не буде.
Андрій Дещиця, посол України у Варшаві, вважає, що проведення ексгумації останків, виявлених на місці проведення археологічних розкопок під колишнім пам’ятником УПА у Грушовичах, може розв’язати суперечку між українськими та польськими експертами щодо того, чи останки належать бійцям українського підпілля. Він зауважив, що запрошення українських експертів до спостереження за розкопками показало відкритість польської сторони і налаштованість на співпрацю.
Після археологічних розкопок у Грушовичах думки українських і польських експертів розділилися. Зокрема, Святослав Шеремета повідомив, що серед 18-х поховань є щонайменше три поховання воїнів УПА. «Це підтверджують спогади очевидців, архівні дані, характер і глибина поховань», — написав він у Facebook.
Про поховання в цьому місці саме бійців УПА можуть свідчити наступні фактори: поховання кількох тіл на нетиповій глибині — 1 м, характер ушкоджень черепа та знайдений біля людських останків ґудзик від німецької натільної білизни, яку носили вояки УПА.
Натомість польські експерти з наполягають, що проведені археологічні й судово-медичні дослідження не дають підстав стверджувати, що на місці демонтованого пам’ятника виявили могили членів УПА. Кшиштоф Шваґжик заявив, що виявили звичайне місце поховання людей, оскільки це кладовище діє ще з XIX ст. Він вважає, що немає наукових аргументів, аби стверджувати, що йдеться про масові чи поодинокі поховання членів УПА.
Своєю чергою, Павло Розенко, віце-прем’єр-міністр України закликав розширити археологічні розкопки поховань у Грушовичах зі залученням як українських, так і польських фахівців. «Цими розкопками щонайменше зруйновано міф, який запускався, на жаль, у польських медіа про те, що пам’ятник у Грушовичах стояв на порожньому місці, що там начебто жодних захоронень немає, і що це немає жодного стосунку до вшанування пам’яті. Дякую польським колегам за те, що вони допомогли зруйнувати цей міф», — заявив урядовець. Тому, вважає він, відповідно до польського законодавства, пам’ятник у Грушовичах повинен належним чином бути легалізованим.
Українські історики зараз збирають усі факти та матеріали, списки похованих упівців, аби довести, що у Грушовичах пам’ятник був зведений як намогильний. До Другої світової війни у Грушовичах, за даними архівних матеріалів українських дослідників, проживали 1,2 тис. мешканців, з яких переважна більшість були українцями — 960.
Українська сторона вимагатиме відновлення пам’ятника. Натомість Кшиштоф Шваґжик заявив, що це виключено, бо немає підстав визнати, що у могилі знайдені останки українців. Могилу у Грушовичах засипали, але суперечка щодо подій минулого так і не вирішилася.

Євген Клен

About Author

Meest-Online

Loading...