Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Aug. 22, 2017

Автора «Щедрика» застрелив агент ЧК

Автор:

|

Грудень 31, 2015

|

Рубрика:

Автора «Щедрика» застрелив агент ЧК

Микола Леонтович

«Була шоста година вечора по сонцю. До хати зайшов молодий, 22-23 років, середнього зросту чоловік. Темний блондин, без вусів і бороди. Руки мав холені, з довгими пальцями. Гарно вбраний. Пальто — з овечим коміром. На голові — кепка. Розмова — російська, солдатська», — так описує убивцю українського композитора Миколи Леонтовича його приятель Гнат Яструбецький. У ніч проти 23 січня 1921-го у хаті його батька-священика в селі Марківка, тепер — Теплицького району Вінниччини 43-річного музиканта застрелив Афанасій Грищенко, інформатор Гайсинської повітової ЧК. Композитор напередодні приїхав туди з Тульчина, де осів після приходу до влади більшовиків і де заснував музичну школу.
«Гість» просився переночувати. «Прибулий казав, що в Марківці має багато діла, — продовжує Яструбецький. — Що він чекіст, проводить боротьбу з місцевим бандитизмом. Давав роздивитися документи з печатками Гайсинської ЧК. Особливо пропонував це зробити Миколі Дмитровичу. А паперів була «гора». Леонтович роздивився їх і, повертаючи власникові, сказав: «З такими документами небезпечно будь-де ночувати». Хата була двокімнатна. В одній спали батько Миколи Леонтовича, сестра та 15-річна донька. Грищенкові постелили в одній кімнаті з композитором». Ці деталі Гнат Яструбецький дізнався від батька композитора й описав у щоденнику.
«Звук пострілу розбудив отця, — пише він далі. — Була 7.30 ранку. На ліжку під вікном сидів напівзігнутий Леонтович і зляканим голосом допитувався: «Що це, вибух?» Промовивши ці слова, впав на подушку. Над його ліжком стояв Грищенко. Він був босий, у самій білизні. Тримав зброю, викидаючи стріляну гільзу. Вдома ще були сестра композитора Вікторія та донька Галина. Їм, як і батькові композитора, незваний гість позв’язував руки, одягнув на себе напівкожушок, який носив батько Леонтовича. Лаявся брудними словами. Вимагав грошей. На очах у всіх витрушував все з гаманця Миколи Дмитровича. Забрав 5 тис. карбованців різною валютою. Все поперекидав у будинку. Шукав речі і з речами вийшов. У цей час Леонтович лежав нерухомо з розплющеними очима. На ліжку й на підлозі були калюжі крові. На крик панотця прибіг учитель, інші люди. Вони розв’язали руки Леонтовичам, наклали пов’язку на рану потерпілого. Вона була з правого боку. Рвана рана. Леонтович іще встиг сказати: «Тату, я помираю». Була восьма ранку, неділя, 10 січня 1921 року (за новим стилем — 23 січня. — Ред.). Коли приїхав лікар, Леонтович був уже мертвий».
Лише 29 січня начальник Гайсинської повітової ЧК розпорядився «вжити рішучих заходів у розшуку і припровадженні в повітчека колишнього інформатора повітчека Афанасія Грищенка, який здійснив злочин та вбивство і зник невідомо куди». У рапорті від 9 лютого 1921 року начальник Гайсинської повітової міліції звітує губернському начальству: «У ніч на 23 січня агент повітчека Грищенко пострілом із гвинтівки вбив сина священика села Марківка Кубличської волості Миколу Леонтовича, 43 років, у якого Грищенко ночував, а 26 січня Грищенко, що переховувався в містечку Теплик, при переслідуванні його чинами міліції пострілом із гвинтівки поранив у живіт міліціонера Твердохліба». Пошуки Грищенка припинили. Є свідчення, що в 1950-х рр. його бачили живим. Він розгулював Тепликом і казав, що приїхав погостювати з Росії.

Павло Чигрин, gazeta.ua

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...