Новини для українців всього свту

Wednesday, Oct. 21, 2020

6 червня 1992-го відбулося відкриття університету «Києво-Могилянська академія»

Автор:

|

Червень 05, 2014

|

Рубрика:

6 червня 1992-го відбулося відкриття університету «Києво-Могилянська академія»
Відроджена «Могилянка»

Відроджена «Могилянка»

Національний університет “Києво-Могилянська академія» (НаУКМА ) позиціонує себе як правонаступник Києво-Могилянської академії (1659-1817) і вважається, таким чином, одним із трьох найстаріших вишів України після Острозької академії та Львівського Університету, а також однією з найстаріших вищих шкіл у Східній Європі.

Центр національного відродження
Духовні школи, колегії для здобуття освіти існували в Україні з кінця XVI століття. Вони були створені українською православною шляхтою й міщанством із метою зберегти свої звичаї й підняти на більш високий рівень православну освіту на тлі зростання популярності ідей унії, а також католицької єзуїтської системи освіти.
Центром національного відродження стало селище Новий Світ. Тут при друкарні Києво-Печерського монастиря під заступництвом архімандрита Єлисея Плетенецького був створений гурток Київського Богоявленського братства, що згодом переріс у школу. 15 жовтня 1615 року школа переїхала в окреме приміщення на Подолі. Цей день і вважається датою організації Київської братської школи, попередниці Києво-Могилянської колегії, згодом – академії.
Першим ректором школи був Йов Борецький (1615-1618). Після нього школою керували Мелетій Смотрицький (1619-1620), Касіян Сакович (1620-1624), Хома Євлевіч (1628-1632).
За основу статуту школи, укладеного 1620 року, було взято статут Львівської братської школи. Деякі вчителі Львівської та Луцької братських шкіл переїхали викладати до Києва.
1632 року до школи братства було приєднано школу Києво-Печерської лаври, засновану 1631-го архімандритом Київсько-Печерської лаври, митрополитом Київським і Галицьким Петром Могилою. Новому навчальному закладу дали назву Київської Братської колегії.
У Київській братській школі навчалися здебільшого діти міщан і козаків. Заклад матеріально підтримувало Військо Запорізьке, зокрема гетьман Петро Сагайдачний .

За Петра Могили
Керівником Київської Братської колегії, її протектором і опікуном став Петро Могила. Реформи, проведені ним, перетворили Києво-Братську колегію на навчальний заклад, орієнтований на «латинську» західноєвропейську систему освіти.
У колегії вивчали церковнослов’янську, російську (з 1751 року), грецьку, польську мови, а основною мовою навчання була латинська. Студентів виховували в православному дусі. Вивчалася вітчизняна та світова історія, література, поезія, філософія. Тут також викладали елементарну теорію музики (за західним зразком) і спів, катехізис, арифметику, риторику, богослов’я. Вихованці щосуботи вправлялися в диспутах.
У колегію приймали дітей усіх станів. У XVII ст. Києво-Могилянська академія мала 8 класів, що ділилися на молодше (4 класи) середнє ( 2 класи) і старше ( 2 класи) відділення. Тривалість навчання в академії складала 12 років. навчання могло тривати й довше, з огляду на те, що академія була вищою школою. Студенти мали право вчитися в ній, скільки бажали, без вікового обмеження. Їх не карали й не відраховували за навчання, беручи до уваги їхнє важке матеріальне становище та хвороби. Надавалася можливість залишатися на другий, навіть третій рік у тому ж класі.
Начальницькими особами були ректор, префект (інспектор і економ) і суперінтендант (наглядач за поведінкою вихованців). Викладачів для колегії спочатку готували в університетах Європи, а невдовзі ними стали й вихованці колегії.
Петро Могила забезпечував викладачів і незаможних студентів засобами для існування та навчання. При ньому було збудовано нову кам’яну будівлю під школу. Вона існує й нині на території Києво-Могилянської академії й відома як Трапезна, або Святодухівська, церква. Помираючи, Могила заповідав колегії великі кошти й бібліотеку, яка містить 2131 книгу, будинки та дворові будівлі на Подолі, хутір Позняковський, села Гнідин, Проців і Рівне.

У статусі академії
На честь Петра Могили колегія стала йменуватися Києво-Могилянською колегією. Із цією назвою вона й увійшла в історію. Єдине, чого не встиг Могила, – це домогтися для колегії офіційного статусу вищої школи. Однак його учні продовжили розпочату ним справу.
1658-го, згідно з Гадяцьким трактатом, підписаним між Гетьманщиною та Річчю Посполитою, Києво-Могилянська колегія отримала статус академії. 1694 року цар Іван V і 1701-го Петро І підтверджують за установою статус академії.
Києво-Могилянська академія стала першим у Східній Європі православним вищим навчальним закладом, офіційно вдостоєним цього звання. Завдяки цьому коло досліджуваних у закладі наук було розширене. Введено французьку (з 1753-го) і німецьку (з 1738-го) мови. Із метою вивчення християнських першоджерел було запроваджене вивчення єврейського діалекту арамейської мови. Вивчалися природна історія, географія, математика; деякий час викладалися також архітектура та живопис, красномовство, сільська й домашня економія, медицина та російська риторика. Число викладачів до кінця XVIII ст. сягало 20 осіб; 1742 року в академії було 1234 студентів.
Київська академія мала унікальну бібліотеку – понад 10 000 книг. Вона була закладена ще в Братській школі й комплектувалася протягом двох століть. Потім свої книги колегії передав Петро Могила. Склалася традиція дарувати Академії книги. Бібліотека поповнювалась також за рахунок покупок і надходжень від українських друкарень. Бібліотека володіла книгами з Росії, Білорусі. Були книги, видані в Амстердамі, Гамбурзі, Галле, Берліні, Братиславі, Данцігу, Варшаві, Лондоні, Парижі, Римі, Болоньї й інших місцях. Крім друкованих книг у бібліотеці зберігалися численні рукописи – хроніки, літописи, спогади, щоденники, а також лекції професорів, конспекти студентів, документи минулих століть і поточна документація, значне місце займали передплатні видання.

Закриття й повернення
Після заснування 1755 року Московського університету значення академії змаліло. А відкриття 1805-го Харківського університету остаточно позбавило Києво-Могилянську академію колишньої ролі вищого навчального закладу. Однак робилися спроби перетворити її на університет, відкрити додаткові факультети: правовий, медичний, математичний та інші. За розпорядженням уряду й указом Синоду від 14 серпня 1817 року Академія була закрита. Однак 1819-го – знову була відкрита як Київська духовна семінарія, а потім – академія. У радянський час на її території розташовувалося військово-морське політичне училище.
Й ось нарешті 1992 року відбулося офіційне відкриття Університету «Києво-Могилянська академія». Почалося відродження найстарішого вищого навчального закладу України. Будівлю Києво-Могилянської академії зображено на банкноті номіналом 500 гривень, випущеної в обіг 2006 року.

Трохи про рейтинги
НаУКМА як правонаступник Києво-Могилянської академії виправдав своє звання. Так, 2005 року в рейтингу Корреспондент.net «Найкращі ВНЗ України очима працедавців» НаУКМА посів третє місце по Україні. Згідно з рейтингом університетів, укладеним тижневиком «Дзеркало тижня» 2007 року, НаУКМА посів третє місце серед 200 українських ВНЗ. У рейтингу, опублікованому 2007-го в журналі «Гроші», Національний університет “Києво-Могилянська академія» посідає перше місце з підготовки фахівців у гуманітарній і економічній галузях і друге місце в юридичній сфері.
2008 року в рейтингу 228 українських ВНЗ, укладеним благодійним фондом «Розвиток України», НаУКМА розділив друге місце з Київським політехнічним інститутом (перше поділили між собою Київський національний університет імені Тараса Шевченка й Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого).
2009-го, згідно з моніторингом наукових і вищих освітніх установ за міжнародним індексом цитування, НаУКМА отримав 36-ге місце серед усіх українських вищих навчальних закладів. Того ж року, за результатами загальнонаціонального рейтингу «Компас-2009» (журнал «Кореспондент» від 22 травня 2009 року) НаУКМА посів друге місце.
2010 року, згідно з рейтингом найкращих вишів України, складеним з урахуванням оцінок найкращих роботодавців (журнал «Кореспондент» від 21 травня 2010-го) НаУКМА зайняв друге місце.
У рейтингах провідних університетів світу НаУКМА утримує 15304-те (за Webometrics, 2012 р.) або 8447-ме (за 4 International Colleges & Universities, 2012 р.) місця.

Доброслава Хміль

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply