Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 17, 2017

УПА перемагає й через 75 років після створення

Автор:

|

Жовтень 19, 2017

|

Рубрика:

УПА перемагає й через 75 років після створення

Майже половина опитаних соціологічною групою «Рейтинґ» громадян України визнали у вересні ц. р. УПА борцем за державну незалежність.

Змінюється свідомість
Соціологічна група «Рейтинґ» оприлюднила 5 жовтня результати проведеного нею 20-29 вересня ц. р. дослідження до дня Захисника України. Зокрема, 49 % опитаних нею запевнили, що вони підтримують ідею визнання ОУН та УПА учасниками боротьби за державну незалежність України, й лише 29 % — що не підтримують (41 % і 38 % відповідно порівняно з 2015 роком), а майже чверть опитаних ще не визначилися.
Соціологи полічили, що «з початку досліджень 2010-го рівень підтримки цієї ініціативи виріс у 2,5 рази», а також уточнили: «На Заході підтримка цієї ідеї найбільша — 80 %. Половина респондентів у Центрі також підтримують визнання ОУН та УПА. Водночас, майже половина мешканців Сходу та Півдня не підтримують ідею визнання національно-повстанського руху. Чоловіки, молодь, мешканці сіл, особи з вищою освітою й україномовні більше схильні до підтримки визнання ОУН та УПА, ніж інші».
Дослідження «Рейтинґу» засвідчило, що чим молодші українці, тим прихильніше вони ставляться до УПА. Зокрема, у віковій групі 18-35 років її підтримали 52 %, а відмовили у підтримці — 25 %. Натомість у віковій групі «старші 51 року» прихильників УПА — 42 %, а противників — 32 %.
Своєю чергою, на запитання про те, чи захищали свою Батьківщину воїни УПА під час Другої світової війни, ствердно відповіли 53 % — у півтора разу більше, ніж 2012 року. Олексій Антипович, керівник соціологічної групи «Рейтинґ», констатував 11 жовтня в ефірі «Громадського радіо»: «Ставлення українців до воїнів ОУН-УПА, зростання патріотичних настроїв свідчать про те, що в українців змінюється свідомість».
«Для мене була відкриттям позитивна і швидка динаміка підтримки визнання воїнів УПА борцями за незалежність України. Тут не можна казати, що це спричинила це винятково війна. Війна — в основному, тим не менш, є зміною свідомості, відкриттям фактів, є певні історичні розвідки. Не те, що вони змінилися, ні — вони були завжди, але їх нарешті сприйняло населення», — визнав він.
Соціолог також вважає: «На зміну ставлення українців до історичних подій також впливає інформаційний простір. Українець живе телевізором. Що скаже українцю телебачення, те осяде в українські мізки. Мова йде про те, що інформаційно ми перейшли на проукраїнські настрої в інформаційному просторі. Підтримка ОУН-УПА почала значно зростати 2015 року разом зі зміною в інформаційному полі».

Спричинила війна
13 жовтня ще й Київський міжнародний інститут соціології оприлюднив результати свого дослідження, за даними якого борцями за незалежність вояків УПА визнали 43 % опитаних ним, тоді як не визнали — 29,2 %. Дані у реґіонах також майже збігаються з числами «Рейтинґу»: на Заході країни — 71,4 % проти 8,2 %, у центрі — 41,1 % проти 23,9 %, на півдні — 30,7 % проти 46,1 %, а на сході — 14,2 % проти 53,7 %.
А Українська служба Бі-бі-сі нагадала 13 жовтня: «Систематичний моніторинг ставлення до УПА проводив у 2000-х рр. державний Інститут соціальної й політичної психології (ІСПП). Тоді в українців питали, чи підтримують вони визнання УПА воюючою стороною й їхнє прирівнювання до ветеранів Другої світової. За даними ІСПП, 2000-го позитивно до такого кроку ставилися 20,5 %, негативно — 43,4 %. 2002 року прихильників було 28,4 %, а супротивників — 40,4%. Після приходу до влади 2005-го Віктора Ющенка, котрий чітко підтримував УПА, прихильників стало 33,5 %, а супротивників — 43,7 %. 2006 року числа майже зрівнялися — 35,9 % проти 41,1 %».
Опитані Українською службою Бі-бі-сі експерти назвали кілька ключових причин різкої зміни негативного ставлення до УПА на позитивне. На перше місце вони ставлять конфлікт на сході України, який більшість українців вважають аґресією Росії, відтак, пояснюють: «Частина українців просто проводить аналогію між бійцями УПА та добровольцями антитерористичної операції (АТО), котрі пішли воювати на Донбас 2014 року». Соціолог Ірина Бекешкіна запевнила: «Звісно, радикальну зміну ставлення спричинила війна. Інакше процес йшов би довго і поступово».
Але, водночас, однією з важливих стратегічних причин зміни ставлення вона назвала викладання історії в школах незалежної України: «Молодші покоління у школах незалежної України вивчають інший погляд на історію, ніж їхні батьки, не кажучи вже про дідів. Якщо у часи СРСР була однозначна та різко негативна оцінка УПА, то з 1990-х у підручниках вже були більш нейтральний і позитивний погляд».
Схоже пояснення має й Олексій Гарань, доктор історичних наук і професор «Києво-Могилянської академії»: «Один із важливих чинників — люди стали більше знати про УПА. Я вчився в радянській школі та радянському інституті, мені розповідали, що УПА — це буржуазні націоналісти та посібники фашистів. Але з 1990-х рр. люди почали дізнаватися більше і розуміти, що явище повстанської армії достатньо складне та неоднозначне. Ми почали дізнаватися, що люди боролись зі зброєю за незалежність України, у т. ч. проти нацистів».

«Ми боремося»
Що ж, Міністерство освіти та науки (МОН) України подбало, аби правду про воїнів УПА дізналося ще більше їхніх співвітчизників. Бо опублікувало 26 вересня рекомендацію: «У загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах рекомендуємо провести з нагоди Дня захисника України та 75-річчя початку формування Української повстанської армії урок захисників, екскурсії в історичні, краєзнавчі й інші меморіальні музеї, місця пам’яті, пов’язані з Українським визвольним рухом. Також рекомендується провести в школах зустрічі з ветеранами УПА чи учасниками АТО, перегляд кінофільмів, виховні години, дискусійні майданчики й інші тематичні заходи.
МОН радить такі форми проведення уроку: фестиваль мультимедійних презентацій «Ми боремося за Україну: історії воїнів УПА й АТО»; повстанська платформа «Воля дорожча за життя» (уявна підготовка та затвердження головних ідейних документів УПА); урок-реконструкція «У тренувальному таборі» (відтворення навчання в таборі старшинської підготовки); школа виживання «Завдання — витримати й не зрадити» (дослідження методів психологічної та фізичної підготовки, конспірації, шифрування, передачі інформації, розвідка та відстеження агентів НКВС і Гестапо)».
Історик Олексій Гарань також вважає: «Конфлікт із Росією став вагомим психологічним чинником для українців. На противагу аґресії Москви на перше місце у багатьох людей в позитивному ключі висуваються люди, котрі боролися проти сталінського режиму за незалежність України. На фоні російської пропаганди про «злих бандерівців» українці почали усвідомлювати, що радянська пропаганда проти УПА також могла бути вигадкою».

Ігор Голод

Пряма мова
Володимир В’ятрович, директор Інституту національної пам’яті України:
— Тривале протистояння двом потужним тоталітарним режимам, спираючись виключно на ресурси свого народу, дає підстави називати УПА унікальним явищем в історії. Водночас діяльність українських повстанців вписується в рамки загальносвітового явища — боротьби народів за свободу та державність. Ця боротьба стала найпомітнішим історичним фактором другої половини ХХ ст., завдяки їй світ упродовж кількох десятиліть змінився більше, ніж за попередні століття. Саме в світовому контексті бачили свою діяльність лідери українського визвольного руху, про що свідчить головне гасло УПА: «Свобода народам! Свобода людині!». Боротьба УПА стала основою для розвитку наступних періодів визвольного руху — дисидентського 1960-1980-х, масового національно-демократичного руху кінця 1980-х — початку 1990-х і зрештою завершальної події в цьому процесі — здобуття незалежності України 24 серпня 1991 року. Цей акт поставив крапку в справі існування колись могутнього СРСР, який мав шанси встояти лише з українцями у своєму складі. Навіть після 1991-го історія УПА залишається для українців джерелом для натхнення у відстоюванні українського та демократичного характеру відновленої держави. Повстанські червоно-чорні прапори були невід’ємним елементом масових громадських акцій від початку 1990-х до Євромайдану 2013-2014 р., а повстанське вітання «Слава Україні! Героям слава!» зараз стало фактично офіційним. Попри це, майже 25 років УПА залишалася не визнаною у державі, поява якої стала можливою завдяки жертовності її вояків. Щойно після перемоги Революції гідності, 2015-го Верховна Рада ухвалила закон, яким повстанців разом із учасниками інших структур визвольного руху названо борцями за незалежність. Символічно, що оголошував його з трибуни парламенту Юрій Шухевич, син головного командира УПА Романа Шухевича, котрого обрали народним депутатом за півроку до того. Закон є важливим вже не стільки для самих учасників УПА (їх залишилося дуже мало), а важливий для нас, сучасних українців. Зокрема, щоб показати тим, хто зараз зі зброєю в руках захищає Україну: вони проливають кров за державу, яка пам’ятає й уміє шанувати своїх героїв.

About Author

Meest-Online

Loading...