Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 24, 2017

Українська виникла набагато раніше, ніж вважає наука

Автор:

|

Січень 14, 2016

|

Рубрика:

Українська виникла набагато раніше, ніж вважає наука

Українська мова

Згідно з висновками багатьох мовознавців, українська мова виникла набагато раніше, ніж вважає офіційна наука. На думку цих дослідників, українська є найдавнішою з живих слов’янських мов, а російська — новіша й походить від української церковної мови.
Українська належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної родини. Вона також є однією з офіційних мов Придністров’я та частини Сербії. В 1918-1920 рр. була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки. Українською розмовляють в Україні й у тих країнах, де є українська діаспора.
У різні часи мовознавці висували різні гіпотези з приводу виникнення української мови. В наш час актуальні дві гіпотези, визнані в наукових колах: концепція академіка Шевельова (українська безпосередньо виділилася з праслов’янської мови) та концепція російського мовознавця Шахматова (українська виникла зі спільноруської прамови, від якої походять й північно-великоруська, південно-великоруська та білоруська мови).
Однак, остання версія, на думку багатьох лінгвістів, є недовершеною, оскільки українська суттєво відрізняється від інших «руських» мов різними фонетичними явищами та лексикою. Найближчими до української є білоруська (84 % спільної лексики), польська (70 %) та сербська (68 %) мови. Російська — на четвертому місці (62 %). А якщо порівнювати фонетику та граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис із білоруською, чеською, словацькою та польською мовами, з російською — тільки 11.
Українська була дуже тісно пов’язана зі старослов’янською — спільною мовою предків сучасних слов’ян, так само як санскрит є мовою, найближчою до спільної мови перших індоєвропейців (арійців). До речі, в українській мові є багато слів, як у санскриті: повітря, кохати, кінь, дерево, вогонь.
Д-р Кобилюх у своїх роботах доводить, що українська мова сформувалася в Х-IV тис. до н. е. Тому походження найважливіших українських слів слід шукати саме в санскриті, а не в російській, німецькій, турецькій, грецькій та інших мовах, які виникли значно пізніше. Самим свідченням того, що праукраїнська мова поширилася по всій земній кулі, є давні топоніми й гідроніми, які збереглися до наших днів.
Але залишимо суперечки про походження нашої мови історикам і мовознавцям. Натомість хочу подати десять цікавих фактів про українську мову:
* 448 р. н. е. візантійський історик Пріск Панікійський, перебуваючи у таборі гунського володаря Аттили, записав слова «мед» і «страва»;
* українська — одна з найкрасивіших у світі, на мовному конкурсі в Італії її було визнано другою за мелодійністю після італійської;
* українська абетка є одним із варіантів кирилиці, вона налічує 33 літери;
* українська — одна з найпоширеніших мов у світі, і за кількістю носіїв посідає, за різними даними, 26-те або 32-ге місце в світі;
* українська дуже багата на синоніми, наприклад, слово «горизонт» має 12 синонімів. Але абсолютний рекордсмен — слово «бити», яке має 45 синонімів;
* українська багата на зменшувальні форми, зменшувально-пестливу форму має навіть слово «вороги»;
* із ХVІІІ до ХІХ ст. в українській використовувалося близько 50 різних систем орфографії, що перевершує навіть монгольську, яка зазнала дуже багато змін у правописі;
* найуживанішою літерою в українській абетці є літера «п»; на цю літеру також починається найбільша кількість слів;
* найдовшим словом в українській є «дихлордифенілтрихлорметилметан» (назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками);
* іменник у нашій мові має сім відмінків (один із них — клична форма), що відрізняє українську від інших східнослов’янських мов.
Хотілося б додати, що мова — це не просто засіб спілкування, а й культурне обличчя нації. Тож цілком логічним є той факт, що народ, який недбало ставиться до рідної мови, культури, не має і своєї незалежної, розвиненої та стабільної держави.
Нехай рядки Шевченка «і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь» — занадто хрестоматійні, та все ж у міркуваннях про солов’їну на думку завжди спадають саме вони. Якби українці послуговувались цими словами як життєвим девізом і не цуралися своєї мови, певно, багато що в Україні змінилося б на краще.

Дарина Дар, «Всвіті»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...