Новини для українців всього свту

Saturday, Sep. 19, 2020

У гру королів грали ще українські князі

Автор:

|

Квітень 30, 2015

|

Рубрика:

У гру королів грали ще українські князі
Нова шахова королева Марія Музичук

Нова шахова королева Марія Музичук

Щороку до Дня міста, який припадає на перші вихідні травня, жителі Львова визначають «Львів’янина року» та «Почесного громадянина міста». Цього року «Почесним громадянином Львова» став лідер групи «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук. А звання «Львів’янка року» отримала шахістка зі Стрия Марія Музичук, яка зовсім нещодавно виграла чемпіонат світу.

Раніше, ніж у Європі?
Вважається, що на теренах України ця гра прижилася приблизно у 820 році, прийшовши або безпосередньо з Персії через Кавказ і Хазарський каганат, або від середньоазійських народів через Хорезм. До речі, інші європейські землі познайомилися з шахами пізніше – перші згадки датуються Х-ХІ ст.
Одним з найсприятливіших для шахів періодів були часи Київської Русі. Археологічні знахідки датовані тими роками показують, що цю гру знали й любили здавна і повсюди. Проведені розкопки, зокрема, поблизу Вишгорода, Києва, Турова й Чернігова, допомогли з’ясувати, що в шахи грали люди з різних прошарків суспільства: як купці і ремісники, так і князі та їхнє оточення. Перша писемна згадка про шахи міститься в Номоканоні («Кормча книга», 1262), яка вважалася найбільшим юридичним авторитетом на Русі.
Гра була такою популярною, що знайшла своє відображення у народному епосі, старовинних піснях і приказках, де нерідко зустрічалися згадки про шахи та запозичені з них образи і вислови. Серед різних верств населення зустрічалися мастаки, які дивували своєю грою не лише співвітчизників, а й іноземних гостей, котрі відзначали захоплююче високий рівень гри.
Із втратою державності для вітчизняних шахів почалися важчі часи. Визиски пригноблювачів та наскоки кочівників порушили спокійний плин життя, що не сприяло розвитку гри. Та незважаючи на всі негаразди шахи не втратили своєї популярності. Про це, зокрема, свідчить улюблена за часів Польщі серед шляхетського стану в Україні поема Яна Кохановського «Шахи».
Інтерес до шахів в XVII-XVIII століттях проявляли поет Памво Беринда, філософ Григорій Сковорода (1722-1794). А в роки Гетьманщини до кола прихильників гри належав навіть митрополит Яновський, а гетьман Кирило Розумовський був меценатом шахового мистецтва.

Без українців — ніяк
З європеїзацією Росії шахи добралися й туди: 1821 року з’явився перший російський підручник гри в шахи І. Бутрімова. Українці відіграли свою роль у розвитку шахів і там: багаторазовий чемпіон паризького клубу Cafe de la Regence М. Безкровний з Одеси, став співзасновником Петербурзького шахового клубу; інший українець – Д. Коленко – сприяв діяльності Петербурзького шахового зібрання, заснованого 1901-го. Цей клуб організував четвертий російський чемпіонат шахів; третій чемпіонат відбувся в Києві (1903).
У XIX столітті з’явилися шахові гуртки в багатьох українських містах, у тому числі в Катеринославі, Єлисаветграді, Житомирі, Києві, Луганську, Миколаєві, Одесі. Наприкінці XIX ст. центром шахового життя України став Харків, де в 1882 утворилося «Харківське товариство любителів шахової гри» (близько 80 членів). Ініціатором заснування товариства був військовий лікар, випускник Харківського університету Михайло Шабельский. Товариство регулярно проводило першості міста, брало участь в матчах за листуванням із Москвою, Петербургом, організувало низку виступів М. Чигоріна (який був знайомий з Шабельським) із сеансами одночасної гри і лекціями (1884).
1895 у Львові був проведений 1-й чемпіонат «Львівського клубу шахістів». Переможцем став львівський юрист і шаховий майстер Ігнац фон Попіль.
На початку XX ст. шахове життя на Україні допомогли пожвавити шахові товариства Києва й Одеси (засновані 1900-го). Київське шахове товариство провело третій Всеросійський турнір (1903), участь в якому взяло шестеро київських шахістів.

Серед найсильніших
Цікаво, що серед найсильніших шахістів Російської імперії на початку XX століття були представники Київського шахового товариства — Е. Боголюбов, Ф. Дуз-Хотимирська, С. Ізбінський, А. Евенсон та Одеського шахового товариства — Б. Верлінський, Н. Лоран, а також Н. Руднєв (Харків) та О. Бернштейн (Житомир).
У 1909/10 рр. в Одесі відбувся «Південноросійський турнір» (1. Б. Верлінський; 2-3. Е. Боголюбов, С. Ізбінський). За редакцією Н. Лорана вийшло два числа журналу «Шахи» (Одеса, 1911). На початку 1910-х років серію змагань провели шахові гуртки Катеринослава і Миколаєва.
У західній Україні широке зацікавлення шахами відродилося аж у ХХ ст.: у Львові 1926 року постав перший український шаховий клуб із назвою «Шаховий коник», який згодом було перейменовано на Товариство українських шахістів.
Перший український шаховий турнір у Галичині відбувся 1928-го у Львові. Другий турнір відбувся 1942 року у Львові з результатом: С. Попель, М. Турянський, М. Романишин (14 учасників). С. Попель і Е. Янів поділили між собою перші місця західної України (Сянік, 1944).

Що більше, то краще!
Після проголошення радянської влади та входження України до складу СРСР (1922) розвиток шахів набув організованого і масового характеру. Гра мудреців, в яку на Заході грали тільки обрані, у Союзі вирішили зробити грою народною, для «широких мас». Звичайно, це мало відбуватися за підтримки держави.
І держава цю підтримку надала. Зробивши ставку на шахи як на ідеологічну зброю, здатну не тільки згуртувати людей, а й показати всьому світові силу інтелекту радянської людини, її здатність мислити логічно, створювати і втілювати в життя складні стратегічно плани.
До шахів поставилися не просто як до гри, а як до політичної складової. Існувала досить серйозна система шахового освіти. При будинках піонерів відкривалися шахові секції, в університетах з’являлися шахові факультети. А заочна школа Ботвинника, узагалі, готувала чемпіонів світу. Юні таланти вишукували по всій країні. Для цього проводили величезні масові турніри, які просто вражали своїм розмахом і грандіозністю. Так, 1936 року першість ВЦРПС зібрала близько 700 тис. учасників. Такою масовістю можуть похвалитися хіба що сучасні міжнародні онлайн-турніри з мега-популярного нині покеру, але аж ніяк не з шахів.

Власні гросмейстери
В Україні шахові змагання відбулися у Вінниці, Кам’янці-Подільському, Києві, Одесі, Полтаві, Харкові та інших містах; за рекомендацією 1-го шахового з’їзду України (Київ, 1924) при радах фізкультури підприємств і організацій утворювалися шахові секції. 1927 року в Донецьку відбувся масовий турнір за участю понад 200 шахістів. У середині 1930-х років при республіканських Палацах піонерів створювали шахові клуби, які проводили масові змагання, наприклад київський Палац піонерів організував (1935-1940) серію змагань за участю близько 25 тис. школярів.
Важливу роль в організації багатьох шахових змагань зіграла газета «Шaxiст» (Київ, 1936-1939). У 1930-х роках серед найсильніших радянських шахістів було чимало представників України: І. Болеславський, Я. Вільнер, А. Заміховський, А. Константинопольський, І. Погребисскій, В. Раузер, В. Кирилов та інші.
У 1945-1987 рр. число кваліфікованих шахістів в Україні зросло до 400 тисяч. Відкрилися десятки шахових клубів, у тому числі в Києві, Донецьку, Луганську, Дніпропетровську, Запоріжжі, Івано-Франківську, Луцьку, Львові, Одесі, Ужгороді, Харкові, Херсоні, Чернівцях, Ялті та інших містах. Найбільш успішно працювали шахові клуби Львова (виховано шість гросмейстерів), Одеси (четверо) та Харкова (трьох).

Три королеви
До слова, першою українкою — чемпіонкою світу ще 1953-го стала Людмила Руденко з Полтавської області. За роки незалежності в українських шахах так уже повелося, що основних успіхів домагається команда. Так, жіноча збірна ще 1992-го, в перший же рік української державності, виграла чемпіонат Європи. 2006-го українки перемогли на Всесвітній шаховій Олімпіаді, а 2013-го провели дубль, ставши впродовж 12 місяців чемпіонками світу та Європи. На особистому ж рівні обходилися лише локальними успіхами на великих комерційних стартах. Доки 2012 року чемпіонкою світу не стала харків’янка Ганна Ушеніна. Вона перервала гегемонію китаянки Хоу Іфань, утім, відновлену спортсменкою з Піднебесної вже через рік, 2013-го.
Та недовго шахова корона була поза Україною. 5 квітня ц. р. 22-річна Марія Музичук стала третьою в Україні чемпіонкою світу з шахів. У фінальному поєдинку в Сочі Марія обіграла росіянку Наталію Погоніну. Музичук — друга в незалежній Україні, кому вдалося виграти чемпіонат світу.
Відстоювати шахову корону Марії Музичук доведеться вже наприкінці 2015-го. За регламентом ФІДЕ, обов’язковим претендентом на титул залишається китаянка Хоу Іфань, яка пропустила змагання через сімейні обставини. Гадаємо, українка заввиграшки доведе всьому шахового світу свою незаперечну перевагу.

Віталій Степ

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply