Новини для українців всього свту

Wednesday, Oct. 28, 2020

Перша в Україні й друга у світі

Автор:

|

Червень 19, 2014

|

Рубрика:

Перша в Україні й друга у світі
128 років тому відкрилася Одеська бактеріологічна станція

128 років тому відкрилася Одеська бактеріологічна станція

Увесь світ схвилювало повідомлення про те, що французький мікробіолог Луї Пастер знайшов спосіб лікування людей, укушених тваринами, хворими на сказ. Для ознайомлення з методом одержання антирабічної (від латинського слова, що означає “сказ”) вакцини Товариство одеських лікарів і міська дума рекомендували скерувати до Пастера уродженця міста Миколу Гамалію. Працюючи в Пастера, Гамалія як лікар надав йому істотну допомогу в оцінці результатів проведених щеплень, і той дав згоду на передачу необхідного матеріалу для виготовлення антирабічної вакцини для Одеської бактеріологічної станції, саме організовувалася, й ознайомив Гамалію з технологією її виробництва.

Порятунок від неминучої смерті
24 червня 1886 року в Одесі було розпочато щеплення від сказу. Лікар Яків Бардах іще до повернення самого Гамалії отримав із Парижа необхідний матеріал, виготовив антирабічну вакцину та випробував її на собі.
Спільно з Миколою Гамалією професор Новоросійського (нині Одеського) університету Ілля Мечников організував і очолив першу в Україні та другу у світі (після Пастерівського інституту) бактеріологічну станцію, про що повідомляє меморіальна дошка над під’їздом будинку № 4 на вулиці Льва Толстого. Це – уже друга адреса станції. Спочатку вона розміщувалася і помешканні Гамалії на Канатній.
Із блискавичною швидкістю звістка про відкриття бактеріологічної станції облетіла всі губернії країни. Ще б пак: досі сказ вважався невиліковним» А тут, в Одесі, навчилися рятувати людей від неминучої загибелі.

Дослідження води, повітря та ґрунту
Під керівництвом Мечникова на станції проводилася підготовка молодих лікарів, виготовлення та вдосконалення способів отримання вакцин проти різних інфекційних захворювань і вивчення біологічних методів боротьби зі шкідниками сільського господарства (ховрахами, сараною).
Мечников готував тут фахівців і для інших регіонів. Так, у вересні 1886 року на бактеріологічній станції були організовані курси для санітарних лікарів, які на прикордонних пунктах повинні були вживати заходів проти занесення холери ззовні. А в лютому 1887-го – курси з бактеріології для санітарних і земських лікарів. На цих курсах вивчалися методи досліджень при інфекційних хворобах, із якими доводилося зустрічатися лікарям: холери, черевного тифу, сибірки, туберкульозу, лепри та сифілісу.
Заключна лекція курсів, яку читав професор Ілля Мечников, була присвячена бактеріологічному дослідженню води, повітря та ґрунту. Потім він почав читати лекції про бактерії для вільно практикуючих лікарів. Ці студії закінчило 50 лікарів із різних міст тогочасної Російської імперії.

З ім’ям Нобелівського лауреата
У серпні 1888 року Мечников їде працювати в Пастерівський інститут, але не пориває зв’язку з батьківщиною. Багато фахівців приїжджає до Мечникова в Париж, де під його керівництвом вони вивчають нові методи досліджень і приготування діагностичних препаратів.
1908-го І. Мечников спільно з П. Ерліхом був нагороджений Нобелівською премією. Він і досі – єдиний Нобелівський лауреат серед учених-медиків України. Одеській бактеріологічній станції на ознаменування 70-річчя від часу її заснування було присвоєне ім’я Іллі Мечникова.
Слідом за Мечниковим поїхав у Пастерівський інститут і Гамалія, який пізніше повернувся в додому й багато років очолював науково-дослідні та академічні інститути України, а також Росії.
За час роботи на станції Яків Бардах багато що зробив із метою запобігання та лікування сказу, сибірки, тифу, туберкульозу, а також для розвитку науки про санітарію, гігієну та загальної мікробіології. 1889 року він відряджений до Берліна до професора Коха, де ознайомився з його працями про туберкульоз, а опісля впродовж трьох місяців працював у Пастерівському інституті. 1890 року він був учасником Міжнародного конгресу з гігієни й демографії. Я. Ю. Бардах А 1903-го Бардах організував у Одесі першу в Україні й Російській імперії загалом станцію швидкої медичної допомоги.

…й у календарі ЮНЕСКО
12 квітня 1889 земський санітарний лікар одеського градоначальства Петро Діатроптов переніс санітарне бюро з міської управи на бактеріологічну станцію. 1894-го він став завідувачем Одеської бактеріологічної станції, де організував виробництво протидифтерійної сироватки та вивчав найбільш небезпечні інфекції.
П. Діатроптов уперше поставив руба питання про необхідність бактеріологічного контролю води, нагляду за експлуатацією водогону та міських полів зрошення. 1901 року на водопровідній станції “Дністер” було влаштовано невелику бактеріологічну лабораторію й розпочато систематичний бактеріологічний контроль водогінної води.
Тут спільно з мікробіологом Данилом Заболотним була виконана експериментальна робота з бактеріологічного дослідження як стічних вод, так і овочів, вирощуваних на полях зрошення, із метою з’ясувати, чи не слугують вони джерелом холери… З ініціативи Діатроптова в Одесі було створено посади лікарів для бідних, переобладнано дезінфекційну камеру, побудовано нову будівлю для бактеріологічної станції на вул. Пастера, 2, спеціальну стайню для імунізації коней для отримання протидифтерійної сироватки та поставлено досліди з отримання протискарлатинозної й антидезинтерійної сироваток.
Імена Мечникова, Гамалії, Заболотного нині носять вулиці в Одесі. Іменем Мечникова названо Одеський національний університет. А сам Одеський науково-дослідний інститут вірусології й епідеміології імені Мечникова (колишня Одеська бактеріологічна станція) за заслуги в розвитку науки і охорони здоров’я та на честь 100-річчям від дня заснування 1986 року був нагороджений орденом “Знак Пошани” зі внесенням цієї дати до календаря ЮНЕСКО.

Доброслава Хміль

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply