Новини для українців всього свту

Saturday, May. 30, 2020

Людство завдячує українцям безліччю винаходів

Автор:

|

Травень 18, 2020

|

Рубрика:

Людство завдячує українцям безліччю винаходів
Стів Возняк

Відзначаючи 19 травня День науки, Українці матимуть чим хизуватися.

Персонально від буковинця
Повний перелік винаходів українців не помістився б і на усіх сторінках газетного випуску, тож згадаймо принаймні деякі. Приміром, набираючи ці рядки на персональному комп’ютері (ПК), її автор дякував творцю першого з них — Стіву Возняку, сину еміґранта з Буковини до США. Саме він 1976 року своїм винаходом відправив у відставку друкарську машинку разом із її масною стрічкою й грюкотом.
Першу ж у Європі «малу електронно-обчислювальну машину» сконструював 1951-го академік Сергій Лебедєв із київського Інституту електротехніки. А ПК комп’ютер у СРСР зібрали 1986 року в київському Інституті кібернетики, керованому Віктором Глушковим, автором загальної теорії автоматів і дискретних перетворювачів, без якої до комп’ютерів додумалися б значно пізніше.
Найвищу в світі Останкінську телевежу в Москві спорудили за проектом вітряка, розробленого Олександром Шагреєм, котрий підписувався Юрієм Кондратюком. Саме за його розрахунками американці висаджували на Місяці астронавтів.
Батареями центрального опалення та сучасним способом консервування харчових продуктів завдячуємо Василеві Кармазину. Трамваєм — Федору Піроцькому. Олександр Смакула зробив лінзи фотоапарата кращими та додумався до приладу нічного бачення.
Міжнародна комісія визнала, що, «перше в світі телевізійного пересилання за допомогою електронних телевізійних пристроїв» здійснили Борис Грабовський (син поета Павла Грабовського. — Авт.) та Іван Бєлінський 1928 року». Натомість прозваний «батьком телебачення» Володимир Зворикін виготовив кінескоп 1929-го, а електронно-променеву трубку — 1931 року. І не приховував, що «свої» патенти купував.
Та й Ніколай Коперник перед тим, як здійснити геліоцентричною теорією Всесвіту глобальну революцію у світогляді європейців, слухав лекції з астрономії в Краківському університеті, які читав Юрій Дрогобич із однойменного міста на Львівщині.

Медики-піонери
Організація Об’єднаних Націй із питань освіти, науки і культури, більше відома за своєю англомовною абревіатурою UNESCO (United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization), внесла до світового переліку найвидатніших осіб, дні народження яких людство відзначатиме 2004-го, біохіміка, гігієніста та епідеміолога Івана Горбачевського, котрий народився 15 травня 1864 року в Зарубинцях неподалік від Тернополя. Бо саме його прозвали «батьком діагностики» за те, що 1882-го першим синтезував (при сплавленні глікоколу з сечовиною) сечову кислоту, а також вперше встановив її складники, джерела та причини утворення в живому організмі (шляхом окислення ксантинових тіл — ксантину, гуаніну, гіпоксантину й аденіну, яких немає в організмі в готовому вигляді, а утворюються з нуклеїну, пізніше — з нуклеїнових кислот).
Невдовзі це відкриття, яке тривалий час не вдавалося багатьом іншим науковцям, дозволить розробити метод діагностування захворювань, який широко та дієво застосовують донині. У продовження медичної теми згадаймо й те, що наркоз уперше застосував ще до Миколи Пирогова Дмитро Сушинський, котрий повернув із того світу больовим шоком під час операції полководця Олександра Суворова та вказав людству також шлях порятунок від чуми.
1982 року доктор фізико-математичних наук із Київського державного університету Сергій Ситько розробив методу мікрохвильової резонансної терапії, яку тепер застосовують тисячі лікарів у багатьох країнах. Та й рентгенівські знімки Іван Пулюй розробив до німця Вільґельма Конрада Рентґена, якого незаслужено удостоїли за них 1901-го.

Нобеліанти-еміґранти
1971 року нобелівським лавреатом за емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання, яке призвело до нового, глибшого розуміння як економічної та соціальної структур, так і процесу розвитку, став громадянин США Саймон (Семен) Кузнець, котрий народився в Харкові і студіював у його університеті економіку.
1978-го нобелівською премію за фундаментальні винаходи й відкриття в галузі фізики низьких температур отримав Петро Капиця, уродженець Кронштадта та син українця з Волині. Та й мати науковця була до заміжжя Стебницькою, а Стебник є лише на Львівщині.
1992 року нобелівською премію з фізики за винахід пристрою, який відбраковує субатомні частинки в субатомному прискорювачі, отримав громадянин Франції Георгій Шарпак, котрий народився в українській родині у Дубровиці на Рівненщині. Хоч його прізвище і перекладають із волинської говірки як «обідранець», батько науковця мав цегельню. Але, не витримавши конкуренції з поляками, яким протегував їхній уряд, виїхав до Франції, де Георгій брав участь у русі Опору. Коли Георгій Шарпак відзначав 75-ліття, то зізнався у телеінтерв’ю в любові до своєї Вітчизни — України.
1901-го німець Рентґен отримав нобелівською премію з фізики за Х-промені попри те, що угорський журналіст Кіш запевняв: «Їх відкрив українець Іван Пулюй!». Не насторожили Нобелівський комітет як пояснення Рентґена, що натрапив на них випадково, так і те, що він нікому не показав записи своїх експериментів і заповів їх спалити.

Екс-Сподаренко
Пращури нобелівського лавреата 1908 року з фізіології та медицини, співзасновника ембріології, імунології, мікробіології та порівняльної патології Іллі Мечникова, були Спадаренками (від молдавського «спадар», що перекладається як меч). Українізувалися вони, перебравшись із Молдови в Іванівці на Харківщині, де й народився нобеліант. А фагоцитоз — здатність кров’яних клітин організму знешкоджувати та знищувати смертоносні бацили, за яку він отримав «Нобеля», він відкрив в Одесі. Тож без нього не було б ні протиепідемічних вакцин, ні антибіотиків.
Предки нобеліанта з фізики 1978-го Петра Капіци (Копиці) — з Волині. Прізвище лавреата Нобелівської премії миру 1990-го Михайла Горбачова теж «зраджує» нащадка українців, бо людей із горбами в Росії називають не горбачами, а горбунами.
А коли б Нобелівські премії вручали до 1901 року, то її неодмінно одержав би член Кирило-Мефодіївського братства Микола Гулак, котрий першим довів чотиривимірність простору. Та й про теорію відносності він писав за 30 років до Ейнштейна.
Володимир Вернадський створив досконалішу, ніж у його попередників, цілісну наукову картину світу та довів у вченні про біосферу й ноосферу, що все живе є динамічною рівновагою організмів, пов’язаних між собою. А уродженець Солоного на Харківщині Михайло Туган-Барановський першим з’ясував причини промислових криз і посприяв їхньому уникненню, встановивши, що «збільшення інвестицій у сферу виробництва викликає самовільне зростання всіх елементів економічної активності». Книгу, в якій він це виклав, французький дослідник Жан Лескюр назвав «найоригінальнішим і найзначнішим твором у всій економічній літературі сучасності».
Директор Інституту світової економіки і міжнародних відносин академік Юрій Пахомов запевняв, що «за науково-технічними розробками Україна була реґіоном № 1 в СРСР», бо «ми не мали собі рівних як і у винахідництвi, так і раціоналізаторствi та дослідництвi».

«Обітована земля»
Вихідці з України удостоювалися «Нобеля» лише після того, як міґрували за океан. Зельман (Соломон) Абрам Ваксман, котрого визнали одним зі ста найвидатніших людей планети, народився в Новій Прилуці на Вінниччині, а 1952 року його визнали «одним із найбільших благодійників людства» й удостоїли «Нобелем» із фізіології та медицини за стрептоміцин — перший антибіотик, ефективний при лікуванні туберкульозу, від якого в першій половині XX ст. щороку вмирали по 2-3 млн людей. Д-р Ваксман зізнався, що видобув свій винахід із української землі. Саме у ній розпочав досліджувати до 10 тис. різновидів ґрунтових мікробів, як перебрав у пошуках актиноміцету, в штамі якого виявив стрептоміцин.
«Україна — обітована земля мого серця», — освічувався їй в одному з листів Роальд Ґофман. «Нобеля» він отримав 1981-го «за розробку теорії перебігу хімічних реакцій». А народився в Золочеві на Львівщині. Дитинство ж провів у нацистських концтаборах. Згодом згадував: «Мамі зі мною вдалося вирватися з цього пекла й нас прихистив та замаскував у своєму будинку один український вчитель».
Народившись у Бучачі на Тернопільщині, Нобелівський лавреат із літератури 1966 року Шмуель Йосеф Аґнон, перш ніж репатріюватися до Палестини, опублікував у Львові до 70 творів. Його портрет прикрашає 50 ізраїльських шекелів.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online