Новини для українців всього свту

Saturday, Jul. 20, 2019

Заробітчани міняють РФ на Європу

Автор:

|

Березень 26, 2015

|

Рубрика:

Заробітчани міняють РФ на Європу

Заробітчани

За десять місяців 2014-го українці подали майже 319 тис. заявок на роботу в Республіці Польща (РП), що на 61 % більше, порівняно з аналогічним періодом 2013 року. Війна, масові скорочення, девальвація гривні, відсутність робочих місць усе частіше змушують громадян України задумуватися про пошуки роботи за кордоном. Воєнні дії скорегували мапу української трудової міґрації. Якщо раніше східний і західний напрями були однаково популярними, то тепер заробітчани вибирають європейські країни.

На валізах
Безробіття, низький рівень доходів й обмежені можливості професійного зростання, корупція, невдоволення владою та, як наслідок, невпевненість у завтрашньому дні штовхають українців вирушати за кордон у пошуках кращого життя. За дослідженням американського інституту Gallup, 2013-го 21 % дорослих українців хотів би переїхати в іншу країну.
«Через війну та кризу кількість кандидатів, зацікавлених у закордонних вакансіях, помітно зросла. Багато фахівців готово переїхати в Європейський Союз (ЄС) чи інші держави. Серед країн Співдружності Незалежних Держав (СНД) найпривабливішими є Казахстан, Азербайджан і Грузія», — розповідає Наталія Бондаренко, операційний менеджер холдингу «Анкор».
Існує дві категорії громадян, котрі шукають роботу за кордоном: тимчасові трудові міґранти, яких часто називають заробітчанами, і спеціалісти, котрі цілеспрямовано виїжджають в іншу країну на постійне місце проживання, зокрема, завдяки отриманню стабільної та добре оплачуваної роботи.
Період трудової міґрації заробітчан — від кількох місяців до кількох років. «Охочих виїхати за кордон побільшало як серед тимчасових міґрантів, так і серед тих, хто бажає покинути Україну. У перших — основними причинами є бажання перечекати нестабільні часи за межами України, уникнути мобілізації, отримати хоч якусь роботу через втрату місця праці в Україні або через вимушене переселення. Ця категорія вірить у майбутнє, планує жити в Україні, але передусім думає про те, як і на що утримувати сім’ю», — пояснює Лілія Терещенко, директор рекрутингової компанії «Едельвейс менеджмент консалтинг».
У громадян, котрі бажають залишити Батьківщину назавжди, причини – схожі. До них іще можна додати розчарування та втому від нестабільної політичної й економічної ситуації, неможливість реалізувати кар’єрні амбіції, закриття власного бізнесу.
До пошуків праці за кордоном кваліфікованих фахівців також стимулює лібералізація візової й імміґраційної політики країн-сусідів. Найчастіше українці їздять туди на роботу, яка не потребує спеціальних навичок. «Блакитних комірців» найчастіше запрошують на сезонні роботи, пов’язані зі збиранням врожаю. Люди їдуть у Польщу, Велику Британію, Нідерланди та Данію. На них є попит у готельній і ресторанній сферах», — розповідає п. Бондаренко.
Багато українців воліє залишатися за кордоном нелегально, хоча їх число скорочується. «Кількість нелегалів у Чехії після введення там нових законів 2011 року зменшується. Зараз можна нарахувати максимум кілька тисяч осіб», — каже Богдан Райчинець, експерт громадської організації «Українська ініціатива в Чеській Республіці» (ЧР).

Географія заробітчанства
Найпопулярнішими країнами для працевлаштування вважаються США, Канада та ЄС. За даними компанії DJS Research, найпривабливішою для трудових міґрантів є Ірландія, особливо це стосується працівників сфери ІТ. Останніми роками все більше зростає популярність Німеччини. Кількість працівників із держав ЄС у 2012-2013 рр. збільшилаася у цій країні на 132 тис. осіб, з інших країн — на 37 тис. 2012-го, і на 21 тис. — 2013 року.
Водночас, через високий рівень безробіття заробітчани полишають Іспанію. 2012-го в цю країну прибуло 210 тис. міґрантів проти 700 тис. — 2007 року.
На жаль, в Україні не так часто проводять дослідження, які б описували географію трудової міґрації співвітчизників. За даними Держкомстату й Інституту демографії і соціальних досліджень імені Птухи, у 2010-2012 рр. найбільше трудових міґрантів з України було в таких країнах: РФ — 496 тис., РП — 168 тис., Італії — 153 тис., ЧР — 151 тис., Іспанії — 52,6 тис.
Розвиток будівництва у Білорусі посилив інтерес заробітчан і до цієї країни. Натомість, Росією українські трудові міґранти цікавляться все менше. «Це зумовлено політичними мотивами. Українців, особливо зі заходу, не так радо зустрічають, як раніше, а вони становили майже половину міґраційного потоку до РФ», — зауважує Григорій Селещук, експерт організації «Карітас України». Для українців створені додаткові перешкоди з боку російської влади: з 1 січня 2015-го вона вимагає отримувати так звані трудові патенти.
За останній рік міґрація з РФ в Україну активізувалася, особливо у Західний реґіон. За неточними даними, в Україну виїхало від 500 тис. до 1 млн етнічних українців, котрі не бачать перспектив у цій країні через терор із боку російської влади. Однак українці, котрі мають сталі робочі контракти, залишаються. «Офіційна статистика свідчить, що їх є 500-600 тис. у Сибіру і близьких нафтових районах і 50-200 тис. — у центральному реґіоні та Московській області», — розповідає Віктор Ідзьо, ректор Українського державного університету в Москві.
Поки РФ втрачає популярність серед заробітчан, працевлаштування в західних країнах стає щораз привабливішим на тлі зростання курсів долара та євро.

Praca w Polsce
До 2008-го Польща посідала третє за популярністю серед українських трудових міґрантів місце. За три роки вона вже стала другою, а зараз через погіршення економічної ситуації в Україні Польща є особливо привабливою для заробітчан.
2013 року РП видала громадянам України 20 416 дозволів на роботу, що становить 52,2 % від загальної їх кількості. 2014-го число таких документів сягнуло 26 315, або 60 % від загального числа виданих дозволів. «2013 року місцеві центри зайнятості зареєстрували 217 571 заяву працедавців про намір доручити громадянину України виконання роботи. Їх частка становить 92,3 % від загальної кількості зареєстрованих заяв 2013-го. З січня по листопад 2014 року кількість таких документів зросла на 65,7 %, порівняно з аналогічним періодом 2013-го, і склала 345 312 заяв», — повідомили у Міністерстві праці та соціальної політики РП.
Як поінформував Януш Сеймей, прес-секретар Міністерства праці та соціальної політики РП, число українців, котрі працюють у Польщі, може відрізнятися від кількості дозволів чи заяв роботодавців. За його словами, частина громадян України має й дозвіл, і заяву, дехто не наважується приїхати в Польщу або ж не отримує візи, а частина – йде на роботу не в Польщі.
Крім того, деяким категоріям громадян не потрібен дозвіл на роботу, наприклад, учителям іноземної мови або тим, хто має посвідку на проживання. Оцінити кількість українців, котрі працюють у РП нелегально, — непросто.
Деякі дані має Державна інспекція праці РП. Так, у 2009-2013 рр. кількість нелегалів з України становила 2 265 осіб. Однак ця інформація — неточна, бо не враховує заробітчан, котрі працюють у сфері послуг чи на сімейних фермах. У Польщі українці знаходять роботу в сільському господарстві, будівництві, виробництві, громадському харчуванні й туризмі.

Дорога Німеччина
Заробітки українських міґрантів залежать від сфери діяльності та країни. До того ж, варто розрізняти заробітчан і людей, котрі працюють за спеціальністю. «Тимчасові трудові міґранти, зайняті у будівництві, сільському господарстві, сфері послуг, торгівлі чи туризмі, отримують 500-1200 EUR», — каже п. Терещенко.
За дослідженнями, середній місячний дохід українських заробітчан у 2010-2012 роках становив: у Росії — 874 USD, Польщі — 560 USD, Німеччині — 1 798 USD.
За словами п. Райчинця, у ЧР є близько 150 тис. трудових міґрантів із України. «Більшість українців працює на будівництві, жінки — в лікарнях і крамницях. Багато хто має бізнес. Зарплати подібні до тих, які отримують чехи», — каже він.
Як розповідає Павло Садоха, голова Спілки українців у Португалії, у цій країні середня зарплата українців становить 800 EUR — як і в португальців. «Тут нечасто можна зустріти безробітного українця. Однак істотного збільшення числа міґрантів не спостерігається, адже в Португалії рівень безробіття сягає 14 %. Нелегалу дуже важко знайти роботу», — каже він.
Люди, котрі їдуть за кордон працювати за спеціальністю, — вимогливіші до оплати праці. Нерідко вони планують забрати зі собою сім’ї, та й рівень витрат на життя диктує вимоги до оплати праці. У пошуках кар’єрних перспектив за кордон виїжджають представники різних професій. Найчастіше це — IT-спеціалісти, інженери, медики та технологи. Рідше — працівники фінансової сфери. «Рівень зарплати, на який зазвичай погоджуються спеціалісти, починається з 3,5 тис. EUR», — наголошує п. Терещенко.

Залишитися чи поїхати?
Очевидно, що сумніви стосовно їх майбутнього в Україні у професійному плані невдовзі мучитимуть багатьох громадян. У короткотерміновій перспективі зросте кількість заробітчан і охочих знайти постійну роботу за кордоном.
Те, чи стануть такі бажання та дії тенденцією, залежить від багатьох чинників: як від внутрішніх соціально-економічних, так і від міґраційної політики й економічної ситуації в інших країнах. Говорити про масову хвилю міґрації, мабуть, не варто, принаймні, якщо ситуація в Україні не загостриться.
Водночас, на думку Анастасії Винниченко, експерта представництва Міжнародної організації з міґрації в Україні, можуть спостерігатися певні зміни в міґраційному профілі України. За її словами, мігруватиме молодь, жінки, міське населення. Міґранти виконуватимуть більш кваліфіковану роботу.
«Посилення правил для трудових міґрантів у РФ, девальвація рубля та продовження війни в Україні можуть вплинути на подальшу переорієнтацію трудової міґрації з РФ на ЄС і інші країни», — прогнозує експерт.

Ольга Дубенська, УП

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...