Новини для українців всього свту

Thursday, Oct. 1, 2020

Еміґранти з України відкривають бізнес на чужині

Автор:

|

Січень 22, 2020

|

Рубрика:

Еміґранти з України відкривають бізнес на чужині

52-річний Михайло Скороход почав працювати програмістом у 46, а рік тому переїхав до Грузії. Він розповідає про життя, роботу та бізнес за кордоном. «Першу роботу PHP-програміста я знайшов в Інтернеті та працював із дому. Я був зеленим-зеленим джуном. Зазвичай після завершення проєкту шукав нову роботу. Коли вже мав три роки досвіду, мені запропонували роботу в офісі з релокацією в Латвію. Три місяці зайняло оформлення документів. А пропрацював півроку. Це проблема роботи в Європейському Союзі: треба купи часу, сил, грошей для того, щоб просто оформити дозвіл на працю. А потім проєкт закривають. Тобі кажуть: «Упродовж п’яти днів залиште нашу країну». А ти тут вже зібрався жити, у тебе налагоджений побут.
Мені пощастило: нова робота знайшлася одразу. Також у Латвії, але знову два місяці витратив на документи. Знову пропрацював півроку, і мене звільнили. У фірмі всі розмовляли на латиською. Я не міг нормально брати участь у нарадах, бо не знав її. Сидиш і нічого не тямиш. Після цього вирішив, що, мабуть, не працюватиму в офісі.
Коли сидиш із хлопцями та дівчатами, котрим від 22 до 28 років, а тобі 50, тебе сприймають як когось, хто має знати ліпше за них. Але ти не можеш знати ліпше. У них сучасна освіта, у них навіть досвіду може бути більше. До того ж у 20 років мозок працює швидше, ніж у 50. Тобі навпаки треба битись, щоб вийти на ту позицію, яка їм дається легко. Я звернув увагу, що якщо працюєш віддалено, ніхто різниці у віці взагалі не помічає. Тому що спілкуєшся або голосом, або письмово через чат, і тебе просто ніхто не бачить. Ніхто навіть не здогадується, скільки тобі років.
Торік я вирішив перебратися до Грузії, щоб займатися там IT-бізнесом. Кавказ не чужий для мене. Замолоду прожив кілька років в Азербайджані. Бував і в Тбілісі. Потім не приїжджав на Кавказ 22 роки, але цікавився грузинськими реформами та хотів побачити зміни на власні очі. Це країна з поки що найліберальнішим міґраційним законодавством і хорошим бізнес-кліматом. Просто набридло отримувати дозволи.
У жовтні 2017-го ми з дружиною приземлилися в Кутаїсі. Спершу оселилися в Кобулеті, біля моря, але незабаром переїхали до Тбілісі. Зареєстрували там фірму. Прийшли, хотіли просто дізнатися, як це зробити. За годину вийшли зі зареєстрованою фірмою. У Грузії дозволено жити 365 днів на рік без посвідки на проживання. Це єдина країна, де тебе ніхто не питає, чому тут живеш.
У Грузії майже немає своїх програмістів. Тут особливо ніхто не рветься бути програмістом. Уся Грузія сидить на туризмі, плюс торгівля. Я можу назвати лише кілька IT-компаній із реальними офісами в Грузії, що мають менше 50 співробітників. Від зарплат, що їх пропонують програмістам на сайтах вакансій, стає сумно: це може бути 300 EUR. Звісно, хтось може отримувати і 2 тис., але коли немає компаній, ринку праці також не буде».

Олександр Євтєрєв

А українець Олександр Євтєрєв заснував найпопулярнішу мережу крамниць в Арґентині. Продає цигарки, солодощі, предмети особистої гігієни. Його мережа не найбільша у місті, однак його магазин під назвою El Jevi в Буенос-Айресі можна зустріти практично на кожному кроці.
Сашко переїхав з батьками до Арґентини, втікаючи від кризи після розпаду Радянського Союзу, коли йому було дев’ять. Місцеві звали його el jevi — через те, що часто вмикав у своєму магазині пісні Megadeth і Metallica. Свою першу крамницю відкрив п’ять років тому. Сьогодні їх уже 28 по всьому місту. Побудувати успішний бізнес йому вдалося з колишньої дружиною завдяки поєднанню арґентинської й української культур.
Близько 60 % підлеглих El Jevi — іноземці, вихідці з семи різних країн. Сім супервайзерів, 70 % адміністраторів і 60 % продавців у його крамницях — жінки. «Арґентинці — амбітні. Хочуть проводити час із найкращою манекенницею, але не мають коштів на те, щоб повезти її в Путна-дель-Есте (курорт на півдні Уруґваю. — Ред.); почуваються європейцями; хочуть заробляти, не докладаючи зусиль, як власники крамниць, у яких працюють», — каже п. Євтєрєв.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply