Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 28, 2020

Українській діаспорі в Австралії — 65!

Автор:

|

Червень 06, 2013

|

Рубрика:

Українській діаспорі в Австралії — 65!

Українська спільнота в Австралії є одним із наймолодших українських поселень на світі. 1947 року сюди приїхало кілька десятків українських родин. 1948-го й 1949 року політичні емігранти вже масово прибували до Австралії. Тому початок української діаспори в цій країні датується 1948-1949 рр. і 2013 рік є тут ювілейним.

65 років, здається, не так уже й багато. А за цей час виросло в Австралії три покоління австралійців українського походження. До 1947-го наших земляків на цьому континенті бувало небагато. Є інформація про те, що були поодинокі українці, які після Першої світової війни прибилися сюди з групами росіян із Китаю — із Маньчжурії та Харбіну.
Статистика перепису населення 2006 року свідчить, що на території Австралії живе 37,8 тис. українців. Та ніхто не може вказати точно, скільки їх є насправді.
На початках українці будували тут своє життя з нічого. Брак старої еміґрації, власних домівок, організацій не давали змоги обминути перші важкі роки життя. Люди не знали англійської мови. Та тяжкою працею поступово підносилося українське громадське життя.

Демоґрафічна структура
Майже всі українці тоді оселились у містах і працювали чи ще працюють у різних галузях промисловості. Покоління, які народилися та закінчили школу й університети в Австралії, працюють за фахом. Є серед українців багато лікарів, стоматологів, правників, учителів, інженерів, комп’ютерних спеціалістів і кілька підприємців.
Найбільше українців розселялося в околицях великих індустріальних міст Австралії – Сиднея, Мельбурна й Аделаїди. Менші скупчення виникли в Перті, Брізбені, Окслі, Нюкаслі, Волонґонзі, Джилонґу, Саншайні та невеличка громада – у Канберрі, столиці Австралії, та її передмісті Квінбієн. Мешкають поодинокі родини й у містах Кернсі та Аліс-Спринґс. Купка українців живе на Тасманії.
У кожній зі згаданих місцевостей діє Українська громада, Спілка української молоді (СУМ), «Пласт», Союз українок, Українська школа, кредитівки та низка суспільно-політичних організацій, змішані хори, танцювальні групи, ансамблі бандуристів, театральні гуртки, літературні клуби, товариства професіоналів і підприємців, спортивні клуби копаного м’яча, відбиванки та ґольфу.
Громади відіграють важливу роль як структури, бо об’єднують українців усіх штатів. Існують сумівські та пластові таборові площі, де молодечі організації влаштовують свої літні табори, свята й розважальні імпрези. Союз українських організацій Австралії є центральним представництвом і речником усіх українців у цій країні: представляє їх перед урядовими чинниками.

Культурно-мистецька діяльність
Найуспішнішим аспектом зовнішніх зв’язків української спільноти в Австралії треба вважати виступи наших мистецьких ансамблів, зокрема танцювальних, й окремих мистців. Успішними концертами й участю у збірних австралійських імпрезах українські мистецькі одиниці здобули собі велику популярність і визнання. Вони популяризують наше мистецтво серед австралійської спільноти, представляють австралійській громадськості українську спільноту й, загалом, збуджують в австралійському довкіллі зацікавлення українською проблематикою й Україною.

Шкільництво
У всіх скупченнях українців тут діють суботні школи та садочки. Відтоді, як постала Фундація українознавчих студій у Австралії, у сиднейському Університеті Мак-Ворі та в мельбурнському Університеті Монаш діють лекторати українознавства. Незважаючи на 65 років нашого проживання в цій країні учнів у школах не так уже й багато: 2013-го навчається до 300 дітей.
Але в деяких штатах австралійський уряд визнав українську мову як предмет матуральних іспитів.

Матеріальні здобутки
Здобутки українців у Австралії в матеріальному плані за 65 років поселення є такими, що навряд чи якась із наших спільнот у інших країнах світу могла би похвалитися такими досягненнями за такий короткий час.
Насамперед у вічі впадає велика кількість Народних домів і церков УАПЦ й УГКЦ, порівняно з чисельністю українців. У Мельбурні побудовано катедру Української греко-католицької церкви імені верх. апп. Петра і Павла. Споруджено також кілька пам’ятників на вшанування тих, хто загинув під час Голодомору 1932-1933 рр., тих, хто поліг за волю України, а також на честь 1000-ліття Хрещення України.
За 65 років відійшло в засвіти дуже, дуже багато українців, основоположників у всіх ділянках нашого суспільства. Та не всі їхні спадкоємці, на жаль, перебувають у лавах нашої спільноти.
Еміґрація українців із Польщі (1980-ті рр.), а ще — із колишньої Югославії, і недавня — з України – не поповнила рядів нашої громади так, як цього бажали основоположники українства в Австралії. Починаючи з 1991-го приїхало понад 10 тис. українців з України. Нова хвиля доповнює певні галузі життя, головно в культурно-мистецькій ділянці та в рідному шкільництві.
Виходило в Австралії кілька українських газет — «Українець в Австралії», «Єдність». Зараз залишилося дві — «Вільна думка» (Сидней) і «Церква й життя» (Мельбурн). Було також видано два томи праці «Українці в Австралії».

Допомога Україні
Широкого визнання в цій галузі серед нашої спільноти заслужив Союз українок, а також Українське лікарське товариство Австралії. Допомога у вигляді медичних препаратів і приладів була доставлена в кілька лікарень України. Наші лікарі, їдучи в Україну, везли з собою хірургічні інструменти. Вони проводили там показові операції, консультували, читали лекції. Допомогли фінансово видати «Словник української медицини».
«Чорнобильська фундація» й інші організації надавали свою допомогу.

Зв’язки з Батьківщиною
Можна сміливо твердити, що зв’язок з Україною виник 1989 року, коли до нас приїхав народний депутат, поет Дмитро Павличко, тоді голова Товариства української мови імені Т. Шевченка. Після нього Австралію відвідало багато письменників, артистів, співаків і ансамблів, учених різних галузей, професорів, політиків, зокрема екс-президент Леонід Кравчук, народний депутат-поет Іван Драч, колишні в’язні концтаборів СРСР Богдан Горинь, Левко Лук’яненко, владика Павло Василик, президент Києво-Могилянської Академії В’ячеслав Брюховецький, а також делегацій підприємців, спортсменів, навіть ціла олімпійська команда 2000 року. Цей список можна ще довго продовжувати.
З Австралії в Україну їздили бандурист Віктор Мішалов, танцювальна група «Веселка», Ансамбль імені Володимира Івасюка, ансамбль бандуристок «Ластівка», діти з української школи імені Св. Андрія (Сидней), танцювальний ансамбль СУМ «Верховина» (Мельбурн), ансамбль «Каштан» (Аделаїда), діти з української школи міста Саншайна, діти з української школи й СУМ міста Перта; сумівці та пластуни — на з’їзди та світові злети.
Офіційні зв’язки з Україною розпочалися в грудні 1991-го, коли Австралія визнала незалежну Україну, а відтак Україна призначила своє представництво в Австралії.
16 січня 2000 року до Австралії приїхав перший консул України Вадим Пристайко, а Генеральний консул Василь Корзаченко прибув у травні того ж року. Доти ж обов’язки Почесного консула України виконувала бл. пам. Зіна Ботте з Мельбурна. Після смерті активістки цю роль перебрав на себе її чоловік Валерій. 14 квітня 2003 року Генеральне консульство України було перетворене на посольство. Консули та посли України Олександр Міщенко, Валентин Адомайтіс, тимчасові представники в посольстві Микола Джиджора, Станіслав Сташевський і консул Олександр Фоменко тісно співпрацювали й співпрацюють з управою Союзу українських організацій у Австралії (СУОА).

Політична діяльністъ
Українська спільнота Австралії відзначилася й своєю політичною активністю. До проголошення незалежності України 1991 року українська громада в Австралії проводила величезні демонстрації в справах Голодомору 1932-1933 рр., в обороні людських і національних прав, проти совєтсько-комуністичного знущання з українського народу.
1991-го відбувалися маніфестації, де люди вимагали від австралійського уряду визнання самостійної держави Україна та встановлення диплoмaтичних зв’язків із нею. 2003 року по всій Австралії було проведено акції на підтримку демократизації України в межах Помаранчевої революції.
Акція «Смолоскип — Незгасима свічка» розпочалася в Канберрі 6 квітня 2008 року, щоби провезти Смолоскип по цілому світі з Україною включно. 2009-го в столиці Австралії відбулися демонстрації з нагоди роковин Голодомору 1932-1933 рр., вони були дуже успішними. Визнання австралійським урядом Голодомору Ґеноцидом — теж вагоме досягнення СУОА.

Заокеанська діяльністъ
Хоч Австралія розташована далеко від інших континентів, де поселені українці, представники української спільноти брали й надалі беруть активну участь у конґресах і роботі Світового конґресу українців, політичних угрупувань, молодіжних організацій і злетів.
Стефан Романів, голова СУОА, каже, що «ми, як спільнота, оптимістично та реально підходимо до дійсного стану справ і пам’ятаємо слова Івана Франка: «Кожен думай, що на тобі мільйонів стан стоїть, що за долю мільйонів мусиш дати ти одвіт».

Марічка Галабурда-Чигрин

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply