Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Jan. 19, 2018

Пройшов симпозіум «Михайло Грушевський: знане і незнане»

Автор:

|

Вересень 22, 2016

|

Рубрика:

Пройшов симпозіум «Михайло Грушевський: знане і незнане»

Афіша

У вересні минуло 150-років від дня народження епохальної постаті української історії — Михайла Грушевського (1866-1934), видатного українського історика, будівничого української державності та модерної української нації, людини з когорти тих, що визначали орієнтири українського національного руху кінця ХІХ та в перші десятиліття ХХ ст. Підкреслюючи нерозривний зв’язок сьогодення з минулим, учений був основоположником модерної української історіографії та дав початок новому баченню не лише минулого України, але й усієї Східної Європи. Не менш важливе значення для сучасності має всебічно обґрунтована ним ідея суверенності українського народу, або, як казав сам історик, «право самому порядкувати на власній землі».
Олександр Оглоблин, засновник і голова Українського історичного товариства і президент Української вільної академії наук у США, писав: «Грушевський, як і кожна людина, належав своїй добі. Вона — єдине мірило оцінки історичного діяча. Доба Грушевського цю оцінку зробила. Але творчість Грушевського — це вічна власність українства. І в історичній перспективі «Історія України-Руси» завжди стоятиме поруч із Шевченковим «Кобзарем». Доля й досягнення Михайла Грушевського — настільки відомі, наскільки й незнані співвітчизникам.

На трибуні Євген Савенко (Татарстан), за столом — Дарина Блохин (Німеччина) та Григорій Купріянович (Польща)

На трибуні Євген Савенко (Татарстан), за столом — Дарина Блохин (Німеччина) та Григорій Купріянович (Польща)

Зустріч у Львові
Із метою відкриття раніше невідомих фактів його життя та діяльності як історика та політика Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків із діаспорою (МІОК) спільно з українсько-турецьким центром «Сяйво» та Львівським товариством «Холмщина» зібрав дослідників спадщини Михайла Грушевського з усього світу.
У доповідях українські науковці й їхні колеги з Польщі, Німеччини та Татарстану зазначали значення ролі Михайла Грушевського в українському державотворенні у контексті сучасності. Доповідачі розповідали про постать цього вченого в історичній пам’яті Холмського краю, казанський період його життя, про визначення окремішності української нації у працях дослідника й інші невідомі факти.
З-поміж доповідей присутні зацікавлено слухали Дарину Блохин, доктора філософії, професора з Німеччини, котра розповіла про неоціненний внесок Михайла Грушевського у відродження української науки, Ігоря Турянського, колишнього Надзвичайного й Повноважного посла України в Південній Африці, Світлану Панькову, директора історико-меморіального музею Михайла Грушевського у Києві, інших високоповажних учасників Симпозіуму.
Зараз, коли Україна переживає дуже непростий час, є велика потреба пізнати й осмислити вчення Михайла Грушевського. «Маємо слухати та пізнавати того, хто ще 1918 року написав для усіх нас: «Я підчеркую, і кілька разів робив се, що ми не являємося, як часто висловлюються, якоюсь новою і молодою республікою, ми відновляємо нашу державність, якою ми жили й яка була відібрана нам проти нашої волі» (М. Грушевський, «На порозі нової України», квітень 1918)», — наголосила Ірина Ключковська, директор МІОК.

Холм
Григорій Купріянович, історик, голова Українського товариства та викладач Вищої школи адміністрації та підприємництва в Любліні (Польща), зазначив: «Знаменно, що Михайло Грушевський народився у Холмі, — місті, заснованому Данилом Галицьким. Достойне відзначення 150-річчя народження Грушевського є обов’язком сучасного покоління українців, особливо на Холмщині, адже історик залишається постаттю епохальною та сином цієї землі». Про зв’язок видатного українця з Холмом нагадує меморіальна дошка на будинку, де він народився. Цього року запланований цикл заходів, присвячених вшануванню пам’яті великого українця. У православній кафедральній церкві св. Івана Богослова, в якій у жовтні 1866-го був хрещений Михайло Грушевський, відбулася зустріч представників, духовенства, громади міста. Імениті гості мали змогу пізнати постать видатного науковця. Проте питання встановлення пам’ятника видатному українцю у Холмі відкрите й досі.

Казань
Казанський період життя Грушевського дотепер згадувався лише побіжно і не був досліджений належним чином. Казань у житті історика презентували татарстанські українці Євген Савенко та Людмила Найденко. З біографії Михайла Грушевського відомо, що 1915-го і 1916 року він був на засланні. Працюючи професором Львівського університету, вчений, звинувачений в українському сепаратизмі й австро-угорській орієнтації, після Лук’янівської в’язниці, у лютому 1915-го потрапляє у заслання до міста Симбірськ. Із часом він одержав дозвіл переїхати до університетської Казані, де жив упродовж року.
Відтак, Євген Савенко як голова Нижнєкамської національно-культурної автономії «Українське товариство «Вербиченька», громадський діяч українського руху в Татарстані, на початку 2004 року в тамтешньому національному архіві віднайшов документи, які раніше бачили тільки співробітники НКВС і працівники архіву. «На подив архіваріуса, котра, мабуть й сама тих документів не бачила, — жартує п. Євген, — я віднайшов особисте «Дело ссыльного профессора Львовского университета», яке дозволило докладніше дізнатися про життя Михайла Сергійовича в Казані».
Серед інших документів зберігся Рапорт казанського поліцмейстера в Жандармське управління про те, що Грушевський із родиною прибув до Казані 3 вересня 1915 року й оселився в мебльованих номерах «Франція» на вулиці Воскресенській. Цей будинок зберігся. Зараз це — вулиця Кремлівська, 15/25. «Віднайдені мною документи вперше були опубліковані в українських історичних виданнях, — продовжує доповідач. — Майже відразу на зборах «Вербиченьки» постало питання про вшанування пам’яті Грушевського в Казані, про встановлення меморіальної дошки на фасаді будинку на вулиці Кремлівській. Виникало безліч великих і малих питань і проблем. Необхідно було зібрати та підготувати на розгляд Кабінету міністрів Республіки Татарстан пакет документів. Гостро стояло питання згоди на встановлення дошки власників будинку. Зараз ця споруда належить підприємцю Джузеппе Спарта, там розташований готель «Джузеппе». На щастя, власники пішли нам назустріч».
Понад два роки тривала робота «Вербиченьки» над виготовленням цього пам’ятного знаку. Автор меморіальної дошки — казанський скульптор Махмут Гасімов. І тепер меморіальна дошка, на якій татарською, російською та українською мовами написано: «У цьому будинку у 1915 році жив перший Президент Української Народної Республіки Михайло Грушевський», прикрашає фасад історичного будинку.
Прожив Грушевський у Казані до вересня 1916-го. Далі, пославшись на стан здоров’я (збереглося медичне свідоцтво, підписане професором медицини Казанського університету Олексієм Казем-Беком), та завдяки піклуванню професора Давида Грімма, Михайло Сергійович звернувся до Міністерства юстиції з проханням дозволити переїзд у Москву.

Оксана Нагірна

 

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...