Новини для українців всього свту

Tuesday, Sep. 22, 2020

Про життя діаспори XIX-ХХ ст. розкажуть експонати

Автор:

|

Липень 24, 2020

|

Рубрика:

Про життя діаспори XIX-ХХ ст. розкажуть експонати
Чорна кам’яниця у Львові

Музейні пам’ятки, які зберігають у відділі історії української діаспори Львівського історичного музею, висвітлюють фрагменти трьох головних потоків українського еміґраційного руху. Відділ історії української діаспори розташований у будинку № 4 на Площі Ринок, в так званій Чорній кам’яниці. Там висвітлено окремі фрагменти трьох головних потоків українського еміґраційного руху, хронологічні рамки якого охоплюють кін. XIX — кін. ХХ ст.
Перша масштабна хвиля еміґрації тривала з 1891-го по 1920 рік і понесла у світи головним чином галицьке селянство. Світлини та документи, елементи одягу та побутові речі, якими користувалися першопоселенці, розширюють уяву про перші кроки галицьких селян у країнах їхнього поселення.
Другий потік еміґрації (1920-1939) захопив із собою українську політичну та науково-мистецьку еліту. У цьому розділі головна увага зосереджена на окремих аспектах діяльності українських політичних лідерів та українських наукових інституцій. Серед пам’яток, що висвітлюють цю тему, особливо цікавими видаються оригінали листів президента Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) Є. Петрушевича, закордонний паспорт часів ЗУНР, диплом Карлового університету (Прага). Завершують розділ низка документів, світлин і друкованої продукції, що висвітлюють життя та діяльність українців у таборах переміщених осіб.
Більш широко та різноманітно представлена третя (повоєнна) хвиля еміґрації. Численна кількість музейних пам’яток знайомить відвідувачів із різними жанрами малярства та літератури, діяльністю наукових, релігійних і громадських організацій. В експозиції представлені твори відомих майстрів живопису: Е. Козака, А. Синитар, П. Лопати, Я. Креховецького, А. Бабич, Ю. Скорупського й інших. Літературну творчість репрезентують творами Є. Маланюка, Т. Осьмачки, Ю. Клена, Е. Козака, І. Качуровського та Б. Олександріва.
Духовне життя українців діаспори можна простежити крізь призму листування кардинала Й. Сліпого. Яскравим доповненням теми є священничий одяг о. Шевціва з Австралії, в якому він поряд із Іваном Павлом II відслужив службу божу у Львові 2001-го.
Серед музейних пам’яток, що висвітлюють громадську діяльність, особливу увагу привертає реконструкція українського жіночого одягу від часів Київської Русі (ІХ ст.) до Гетьманщини (ХVІІІ ст.), виготовлений нью-йоркським осередком Союзу українок, а також елементи одностроїв українських молодіжних організацій Америки «Пласт» і Спілка української молоді.
Пам’ятки, зібрані в експозиції, допомагають глибше зрозуміти, що українці, котрі живуть поза межами України, є вагомою гілкою українського народу, яка поповнює скарбницю нашої спільної історії, науки, культури та мистецтва.
Як повідомляв «Міст», Музей української діаспори знову відчинив двері для відвідувачів.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply