Новини для українців всього свту

Tuesday, Nov. 24, 2020

Про розвиток і значення музичного мистецтва діаспори

Автор:

|

Листопад 03, 2020

|

Рубрика:

Про розвиток і значення музичного мистецтва діаспори
Працівники ЦДАЗУ

Центральний державний архів зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) пропонує віртуальні виставки «З піснею через світ» та «Взяв би я бандуру» про роль музичного мистецтва в житті діаспори та внесок українських музикантів закордону у світову музичну спадщину ХХ ст.
Проєкти репрезентовані на офіційній сторінці Світової федерації українських жіночих організацій (СФУЖО), партнера ЦДАЗУ. «Музика ніколи не старіє, вона дозволяє нам торкнутися не тільки до часів їхніх авторів, але і зазирнути в наше майбутнє, відчути автентичність цього моменту. Вона скрашує життя людей, змушує їх радіти та співпереживати, відчиняючи двері в прекрасний світ звуків і коливань наших власних струн душі. Тому не дивно, що саме музичне мистецтво, було одним із шляхів збереження українською еміграцією своєї національної ідентичності в умовах життя на чужині, формування історичної пам’яті українського народу та популяризації національної української ідеї у світі, і, зокрема, української музичної та пісенної спадщини», — йдеться в дописі.
Українські митці, хорові колективи та музичні товариства Польщі, Чехо-Словаччини, Франції, Нідерландів, Австрії, Великої Британії, Німеччини, Швеції, Канади, США, Австралії, Арґентині й інших країнах світу за період із 1920-х рр. до початку ХХІ ст. зробили неоціненний внесок у світову історію музичного мистецтва, збереження та розвиток національної музичної культури.
Яскравими представниками когорти всесвітньовідомих високопрофесійних музикантів, співаків, хорових дириґентів і композиторів ХХ ст., котрі утвердили славу українського музичного мистецтва в світі, справедливо вважають Михайла Гайворонського, Миколу Леонтовича, Кирила Стеценка, Гната Хоткевича, Олександра Кошиця, Василя Ємця, Григорія Китастого, Павла Маценка, Володимира Моту, Романа Придаткевича, Володимира Луціва, Модеста Менцинського, Ігоря Стравінського, Ярослава Бабуняка, Мирослава Антоновича й інших.
Архівні документи, які українська діаспора передала до ЦДАЗУ, свідчать про яскравий внесок українських композиторів, хорових дириґентів, музикантів у світове музичне мистецтво ХХ ст., зокрема, Олександра Кошиця, завдяки якому українська пісня стала відома в світі й здобула визнання як унікальне художнє явище. До популяризації українського музичного мистецтва у світі також доклали сил і душі й такі відомі музиканти та бандуристи, як Василь Ємець, котрий перший із кобзарів «перетнув світ» і з концертами української народної пісні здобув блискуче визнання в салонах Парижа, та композитор-кобзар Григорій Китастий, котрий разом із всесвітньо відомою Капелою бандуристів ім. Т. Шевченка зміцнив і поглибив серед народів світу славу української пісні.
Саме бандура стала символом української музики на Заході, в багатьох країнах засновували кобзарські курси, семінари, школи, капели бандуристів, товариства бандуристів, у США почав виходити навіть спеціальний журнал «Бандура». Імена Василя Ємця, Григорія Китастого та його Української капели бандуристів ім. Тараса Шевченка відомі всьому світу і досі.
Як повідомляв «Міст», ЦДАЗУ представив виставку про українське шкільництво в діаспорі.

About Author

Meest-Online