Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 17, 2017

Про актуальні проблеми української діаспори

Автор:

|

Вересень 06, 2017

|

Рубрика:

Про актуальні проблеми української діаспори

Іванна Климпуш-Цинцадзе й Евген Чолій

Під час Міжнародної конференції «СКУ в 50 років і далі: Європейський контекст» відбулися секційні сесії, на яких були проаналізовані актуальні проблеми. За словами Ярослави Хортяні, модератора сесії «Посилення українських громад у формуванні громадської думки у країнах проживання», «слід проаналізувати стан українських громад на європейському просторі, масштаби новітньої хвилі еміґрації, окреслити шляхи розвитку на наступні 50 років. Важливість цього питання зумовлена євроінтеграційними прагненнями України та роллю українських громад у формуванні громадської думки у країнах проживання».
Оксана Вінницька-Юсипович, голова Світової координаційної виховно-освітньої ради при СКУ та почесний консул Канади в Україні, очолювала секційну сесію «Українська освіта як чинник збереження національної ідентичності за кордоном», на якій розглядалися проблеми освіти українського зарубіжжя як одного з найважливіших факторів збереження українства за кордоном та були визначені шляхи її розвитку в сучасних реаліях, поглиблюючи співпрацю з Україною».
Ірина Мицак, голова Світової комісії з відзначення 50-ліття СКУ та голова Світової ради засобів масової інформації при СКУ, модерувала секційну сесію «Просування іміджу нової України у світі» та «Захист людських прав: гуманітарні виклики перед Україною». Головним завданням вона назвала аналіз форм і методів діяльності українських громад Європи у поширенні правдивої інформації про Україну включно з реформами в рамках дезінформаційної війни, розв’язаної РФ; виробити механізми протидії російській інформаційній аґресії, тісно співпрацюючи з органами влади України, розвиваючи й утілюючи спільні завдання стратегічних комунікацій.
Чи не найгострішою була секційна сесія на тему «Захист людських прав: гуманітарні виклики перед Україною», модерована Петром Штиком, головою Світової комісії людських і громадських прав про СКУ. Мета цієї сесії — висвітлити роль СКУ та його складових організацій у боротьбі з дотриманнями прав людини, які порушуються в результаті аґресії з боку РФ та окупації нею Криму, а також визначити ефективні засоби зменшення та зупинення порушень людських прав, використовуючи всі можливі форми та методи, що відповідають міжнародним стандартам.
Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу, у своєму виступі, зокрема, наголосив: «За 26 років незалежності Україна переживає найважче випробування — країна у стані війни, а саме так потрібно розглядати сьогодення України, яка стала жертвою з боку Москви. У найтрагічнішій ситуації опинилися люди, котрих власна держава не змогла захистити від зовнішнього ворога, котрий окупував частину української території та встановив режим масових репресій і переслідувань. Той режим, який Кремль укріплює в Криму, спрямований на масове попрання прав людей, котрі живуть на тій землі, незалежно від того, чи вони залишаються вірними Україні, чи вітали вторгнення РФ».
Кримськотатарський лідер наголосив, що, всупереч припущенням окремих політиків щодо виїзду мешканці Криму на безпечну територію, татари ніколи більше не полишать своєї землі. «Для нас не прийнятна навіть думка про те, що ми могли б покинути Крим. Про це добре відомо окупантам, тому й розгортають масові системні переслідування, аби зламати волю народу та змусити покинути півострів. Кримські татари Й етнічні українці, котрі мешкають у Криму — небажані на території, яку Москва розглядає виключно як військовий плацдарм і форпост на південному фланзі НАТО», — додав п. Чубаров.
Про складні порушення прав громадян України у РФ розповів правозахисник Сергій Винник. Там нещадно переслідують людей за будь-який вияв власної думки. Наприклад, п. Винник захищав хлопчину з Харкова, котрий, перебуваючи у РФ, поширив в одній із соціальних мереж інформацію про Україну. І таких прикладів — чимало. Представники української діаспори у РФ розповідали, що там знищують все українське: школи, бібліотеки, а іноді з українцями бояться спілкуватися навіть товариші по службі. Іноді, аби допомогти людині, котру притягнули до відповідальності, можуть допомогти лише авторитетні міжнародні організації.
До конструктивної допомоги українцям РФ закликав Павло Ґрод, президент Конґресу українців Канади. «Я не можу приїхати особисто у Росію, оскільки перебуває в переліку 13-х канадійців, кому заборонений в’їзд туди, — зазначив він, — тому, на жаль, не можу зустрітися з такою численною українською діаспорою. Але за посередництвом СКУ закликаю до конкретних дій, щоб не допускати порушення людських прав».
За статистикою, поданою Бенджаміном Зиффом, заступником державного секретаря США з питань Європи й Євразії, під час свідчень у Сенаті США 2015 року, Кремль виділяє на пропаганду 1,4 млрд USD як усередині країни, так і за її межами. Охоплення кремлівських кампаній — 600 млн людей у 130 країнах тридцятьма мовами. У таких умовах першим і основним пріоритетом СКУ є сприяти тому, щоб міжнародне співтовариство реально допомогло Україні перемогти гібридну війну Путіна, яка передбачає і мілітарну війну, і кібератаки, і надзвичайно потужну інформаційну кампанію проти України. «РФ намагається переконати весь світ у тому, що Україна невдала, — сказав президент СКУ. — Наше ж завдання — використовуючи нашу велику мережу, де живе 20-мільйонна українська діаспора, доносити усім правдиву інформацію про ситуацію в Україні».
Про діяльність російської пропагандистської машини розповідали українці Греції, Іспанії, Італії, Німеччини й інших країн. Зокрема, ворожу пропаганду в умовах гібридної війни відчувають у Польщі. За словами Петра Тими, «у Польщі діють кілька десятків громадських структур, які займаються деструктивною діяльністю, розігруванням ментального конфлікту. Дуже часто вони стають партнерами дипломатичних установ, адже мають величезні кошти, вишколених працівників, котрі вчасно «світяться» на кожному телеканалі, запросять кожного депутата чи експерта. Тож мусимо створити систему протидії російській пропаганді».
Віра Коник, голова Об’єднання українців Естонії, зазначила: «Криза, яку переживає Україна, породила кризу і в українських громадах. На жаль, чимало українських громадських організацій потрапили під російську пропаганду. Ми закликаємо до об’єднання, але в умовах потужної російської пропаганди мусимо добре думати, з ким об’єднуватися». Активістка наголосила, що в Естонії утворюються організації, які працюють на «руський мір», причому, діють завуальовано. «Вони ходять у вишиванках вітаються нашим гаслом «Слава Україні», але працюють на РФ. Їхні меседжі про неважливість, якою мовою люди спілкуються, громадянську війну в Україні не минають надаремно, — додала п. Коник. — Ці так звані українці є частими гостями на місцевих телеканалах, вносячи деструктивний елемент у життя громади. Тож суспільство дезінформовано, людям нелегко розібратися, хто ж говорить правду. Нам необхідно вибудувати тактику спілкування з такими організаціями, щоб дати їм гідну відсіч».

Оксана Нагірна

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...