Новини для українців всього свту

Thursday, Aug. 6, 2020

МІОК презентував результати дослідження активності міґрантів

Автор:

|

Липень 08, 2020

|

Рубрика:

МІОК презентував результати дослідження активності міґрантів
Учасники віртуальної презентції

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою (МІОК) Національного університету «Львівська політехніка» організував презентацію й обговорення результатів дослідження активності українських міґрантів у країнах Європейського Союзу (ЄС). Це дослідження є черговим кроком у реалізації масштабного проєкту МІОК щодо вивчення міґраційних процесів із України і складається з наукового та культурно-просвітницького компонентів. У цьому соціальному дослідженні команда науковців застосувала якісну методологію, а саме: глибинні інтерв’ю з українськими молодіжними громадськими активістами в Німеччині, Франції, Італії, Іспанії, Португалії, Польщі та Чехії.
Ірина Ключковська, директорка МІОК, яка була модераторкою презентації в Інтернеті, зазначила, що це дослідження вписується в мозаїку попередньої роботи інституту, а також підкреслила роль, яку відіграють наукові напрацювання в діяльності установи. «Нам завжди було важливо, щоб усі наші висновки та рекомендації мали наукове обґрунтування, лише тоді ми могли їх адресувати до органів виконавчої та законодавчої влади», — заявила вона.
Іван Демидов, проректор із наукової роботи «Львівської політехніки», привітав учасників, наголосивши на важливості досліджень міґраційних процесів. «Щороку ми готуємо тисячі фахівців широкого спектру спеціальностей і в сучасних умовах нам надзвичайно важливо, щоб українська молодь могла залишатися та працювати в Україні, сприяла модернізації та розвитку її економіки. Водночас нам не менш важливо розуміти міґраційні процеси та ті можливості, які забезпечує наявність суспільно активних українців у країнах Європи», — повідомив він.
Також виступав Павло Садоха з Португалії, реґіональний віцепрезидент північної, південної та західної Європи Світового конґресу українців (СКУ). Він звернув увагу на необхідність взаємодії між міґрантами й Україною. Сергій Касянчук, директор Представництва СКУ в Україні, наголосив на тому, що українська активність у Європі надзвичайно турбує СКУ. «Нам важливо, щоб ті українці, котрі виїхали, там працюють, вчаться, не втрачали свій зв’язок із Україною; щоб вони розвивали свою самоідентифікацію, щоб це стало основою їхнього активізму», — сказав він.
Віра Коник із Естонії, реґіональна віцепрезидентка східної Європи СКУ порушила тему збереження національної ідентичності, та наголосила, що МІОК — єдина установа, яка системно займається питаннями діаспори.
Богдан Райчинець із Чехії, голова Європейського конґресу українців (ЄКУ), виступив із доповіддю про свій досвід і з описом актуальної ситуації у сфері української активності в Чехії. Він окреслив принципи різносторонньої роботи ЄКУ для об’єднання традиційних діаспор у Європі та працю з новоприбулими міґрантами й новими організаціями.
Команда МІОК у складі заступниці директора Оксани П’ятковської, наукового співробітника Юрія Марусика, провідної соціологині Вікторії Гойсан презентувала результати дослідження активістів у країнах ЄС. Результати дослідження стосувалися таких тем: хто, чому і як займається громадською діяльністю; над чим саме працюють українські об’єднання активістів за кордоном; які виклики постають перед активістами, їхніми неформальними групами й організаціями; з ким співпрацюють і хочуть співпрацювати українські громадські активісти; яким активісти бачать своє майбутнє та чи готові вони повертатися в Україну.
Юрій Марусик розповів про методологію, якою послуговувалися в дослідженні, після чого зосередив свою увагу на тому, чим займаються активісти, хто саме це робить і як організовуються українські суспільно активні міґранти. У своєму виступі наголосив, що українській громадській активності притаманна низка переваг: гнучкість, відповідність запитам громад або окремих індивідів, які потребують допомоги, врахування актуальної ситуації в Україні.
Оксана П’ятковська окреслила, з якими організаціями відбувається співпраця українських громадських активістів за кордоном, у чому полягають особливості такої співпраці та кого б активісти хотіли бачити як свого потенційного партнера. «Вагомим внеском для розвитку співпраці та партнерських стосунків може стати безпосередня комунікація, інтеграційні зустрічі, зокрема, у форматі форумів громадських активістів із України та з-за кордону, з обов’язковим залученням українських державних структур», — зауважила вона.
Вікторія Гойсан репрезентувала бачення майбутнього й осмислення ролі міґрації з боку опитаних. «Українські громадські активісти оптимістично оцінюють розвиток українських громад і громадських організацій українців за кордоном. Попри те, що декотрі активісти вирішили залишитися за кордоном, а декотрі повернутися до України, майже всі радять міґрувати за кордон задля здобуття нового досвіду (як професійного, так і з організації соціального ладу), але обов’язково повертатися в Україну», — підсумувала вона.
Учасники заходу жваво дискутували, ділилися власними рефлексіями щодо громадської активності українських міґрантів, а також запитували доповідачів про методологію, вибір об’єкту дослідження, особливості портрету українського громадського активіста та взаємодію громадських організацій із іншими структурами.
Евген Чолій, президент СКУ в 2008-2018 рр., а тепер — президент громадської організації «Україна-2050», закликав і надалі цікавитися питанням української активності, обговорювати тему й на підставі цього планувати всю подальшу роботу.
Павло Садоха зосередився на тому, хто саме є авторитетами для української молоді, а також на ризиках асиміляції української молоді, відчуження її від усього українського, наголосивши на відповідальності батьків за збереження національної ідентичності. У цьому контексті, на думку діяча, особливу небезпеку становить російський впливу на українську молодь за кордоном.
Галина Маслюк із Греції, голова Товариства української діаспори «Українсько-грецька думка», говорила про роль батьків в ініціюванні та підтримці навчання своїх дітей в українських школах вихідного дня як елементу збереження мови та національної ідентичності, отже, й підвалин майбутнього лідерства в українських активістських середовищах.
Насамкінець п. Ключковська наголосила, що МІОК продовжує дослідження українців, котрі проживають за кордоном.

About Author

Meest-Online