Новини для українців всього свту

Saturday, Aug. 24, 2019

Конкурс імені Петра Яцика вшанував своїх переможців

Автор:

|

Травень 26, 2016

|

Рубрика:

Конкурс імені Петра Яцика вшанував своїх переможців
Петро Яцик

Петро Яцик

Офіційне закриття XVI Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика відбулося в Києві. Про це повідомляє прес-служба Ліґи українських меценатів, яка разом із Міністерством освіти та науки (МОН) України стала організатором конкурсу. Церемонія відбулася Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка. Зустрічі саме в цій залі переможців і призерів турніру, вчителів, меценатів, політичних, культурних і громадських діячів, а також мистців стала традицією. Тут показали яскраву мистецьку програму, в якій юні таланти проявили себе. Головною на сцені цього дня була Полтавщина, котра починала у себе XVI-й конкурс, вона передала естафету Київщині, яка 9 листопада ц. р., в День української писемності, відкриє вже XVIІ Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика.
У конкурсі взяли участь мільйони школярів, учнів вищих училищ і коледжів, студентів і військовиків. Крім України, конкурс відбувається у багатьох країнах світу. Він спрямований на піднесення соціального престижу української мови в Українській державі. Ініціатором конкурсу виступив свого часу Петро Яцик, видатний український бізнесмен і меценат із Канади. Після смерті великого українця 2001 року конкурс носить його ім’я.
Патріотичний мовний марафон відбувається головним чином коштом меценатів із України, США, Канади й Австралії. Всі грошові премії носять імена своїх фундаторів-меценатів. Найвищі премії за перемогу в національному етапі конкурсу — по 7 тис. грн. Загалом цього дня в театрі премію одержало більше 70 осіб.
Талановитих дітей серед інших нагороджувала Ірина Фаріон, голова наглядової ради конкурсу, доктор філологічних наук і депутат Верховної Ради України (ВРУ) VII скликання від Всеукраїнського об’єднання «Свобода». Вона вручила грамоти та пам’ятні призи призерам конкурсу та відзначила переможницю премії імені Олени Пчілки.
Премію Олени Пчілки, яку заснувала особисто д-р Фаріон, здобула Ганна Шаповалюк, учениця 11-го класу Вінницької загальноосвітньої школи № 3. Крім цього, мовознавець нагородила всіх дітей, котрі посіли у ньому друге місце. «Мабуть, у цій залі сидять ті, хто вміє відділити полову від зерна. Чому моя премія — імені Олени Пчілки? Софія Русова, ще одна геніальна жінка та ровесниця театру, в якому ми перебуваємо зараз, казала, що Олена Пчілка належить до типу найвидатніших жінок України, бо це — «мармурова» жінка, котра за все своє життя не поступалася своїми ідеалами та принципами. Можливо, тому вона народила таку доньку — Лесю Українку, давши їй прізвище — знак нашої нації», — заявила Ірина Фаріон.
Вона також звернулася до присутнього у залі Павла Хобзея, заступника міністра освіти, та нагадала, що Софія Русова, засновниця системи національного виховання й освіти, була переконана, що освіта має розвиватися винятково на національних засадах. Мовознавець закликала МОН згадати, що воно обслуговує не Англію і не Америку, тому має збільшувати кількість годин вивчення не лише чужоземних мов, а передусім — української мови.
«Поверніть у вищі навчальні заклади обов’язковість викладання української мови, історії та культури, бо попередній міністр освіти скасував відповідний указ. До такого жаху не додумався навіть Дмитро Табачник (міністр освіти часів Януковича. — Ред.). У результаті таких дій Велика Україна, а за нею і схід, і Галичина втрачають курси української історії, мови та літератури. Я вдячна пану Михайлові Слабошпицькому, котрий сказав, що цей конкурс має передусім виховне значення, але освіта за своєю суттю не може бути лише формою вкладання інформації в голови наших дітей. Бо знання без виховання — це меч у руках божевільного. Історія, філософія та культура — це ті дисципліни вищої школи, які формують світогляд. Що мені з тих знань, якщо в них немає ні крихти любові?» — заявила науковець.
Ірина Фаріон висловила сподівання, що працівники МОН почують прохання освітян. «Іван Франко знав 14 мов, Леся Українка знала десять мов, але ці вони потрібні були їм для комунікації. До того часу, як у наших підручниках першим правилом буде те, що мова — це засіб комунікації, ми будемо вторинною державою, бо найважливіша функція мови — функція творення. Треба, щоб вчитель не почувався донкіхотом, котрий змагається з вітряками. Бісмарк писав, що окупант зі зброєю в руках приходить тільки на ті терени, де програє вчитель і священик. А щоб цей вчитель і священик не програвали, треба надати їм пріоритет із боку держави, — сказала вона. — Перемагають найвитриваліші, найпослідовніші, найнаступальніші та найупевненіші. Тому цей конкурс тривав 16 років і тому ми увійшли в 17-й рік. Цей конкурс є тому, що є такі двигуни, як Михайло Слабошпицький, Володимир Загорій, Павло Гриценко, є такі святі викладачі й є такі дивовижні діти. Нас не спинити й усе те, що зараз відбувається в державі, лише стимулює нас на боротьбу. Сподіваюся, що та атмосфера, яка сьогодні панувала в залі, яскраво це підтвердила».

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...