Новини для українців всього свту

Saturday, Aug. 8, 2020

Канада та ФРН запрошують працівників із України

Автор:

|

Грудень 18, 2019

|

Рубрика:

Канада та ФРН запрошують працівників із України

На початку тижня одразу в двох світових столицях майже синхронно були озвучені плани щодо масового залучення іноземних працівників. У мандаті, переданому Джастіном Трюдо, прем’єром Канади, Марку Мендічіно, міністру імміґрації та біженців, сказано, що до 2022 року країна планує прийняти понад 1 млн міґрантів із усього світу. «Ви маєте упевнитися в ефективному впровадженні підвищених показників міґраційного плану на 2020-2022 рр., залучивши до Канади більше мільйона постійних жителів упродовж цього періоду», — йдеться в документі. За словами Джастіна Трюдо, держава має сфокусуватись на запрошенні висококваліфікованих фахівців, здатних «допомогти збудувати сильнішу Канаду».
Своєю чергою, Анґела Меркель, канцлерка Федеративної Республіки Німеччина (ФРН), заявила, що її країна потребує більше кваліфікованих працівників із країн, які не є членами Європейського Союзу (ЄС). «Багато підприємств невідкладно шукають спеціалістів. Федеральний уряд ухвалив стратегію залучення кваліфікованих фахівців», — зазначила вона. Крім кадрів «академічного рівня», не вистачає також кваліфікованих робітників, а без таких кадрів неможливий розвиток економіки, додала глава німецького уряду. За її словами, урядова стратегія містить три пункти: використання власних кадрових ресурсів шляхом підвищення рівня підготовки; залучення робітників із країн ЄС (зараз таких у ФРН 2,5 млн) і, зрештою, запрошення працівників із держав, які не є членами ЄС.
Обидві пропозиції, поза сумнівами, є цікавими і для українців, мільйони яких у пошуках кращої долі їдуть на роботу за межі Батьківщини.

Ніхто нічого не знає
Хоча про українських заробітчан пишуть часто і багато, точної їхньої кількості в Україні не знає ніхто. Зазвичай урядовці різного рівня називають показники від семи до дев’яти мільйонів осіб. Показовим прикладом плутанини є Республіка Польща (РП), яка залишається найпопулярнішою країною працевлаштування українців. Близько 20 % польських роботодавців співпрацюють із українцями, винаймаючи їх на постійній основі або укладаючи з ними тимчасові трудові контракти.
«Згідно зі соціологічними дослідженнями, більшість трудових міґрантів, попрацювавши три місяці у РП, їдуть додому і, зрештою, повертаються на заробітки знову. Крім цього, існує великий ринок нелегального працевлаштування, який може сягати 40 % від всіх українських міґрантів», — розповів інформаційної аґенції «Укрінформ» Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування. Таким чином, за його словами, за рік у РП встигають попрацювати приблизно 1,5 млн українців. Водночас, за даними Яцека Котловського, заступника директора Департаменту економічного аналізу Національного банку РП, наразі в цій країні перебувають лише 900 тис. працівників із України.
Так само невідомою є точна кількість грошей, які трудові міґранти переказують додому. Національний банк України (НБУ) оперує сумою 11-12 млрд USD на рік. Водночас за даними Світового банку, обсяги грошових переказів українців 2018 року склали 14 млрд USD, і Україна стала реґіональним лідером у Європі та Центральній Азії за цим показником. «Дірку» в кілька мільярдів можна пояснити тим, що багато заробітчан не користуються послугами банків або платіжних систем, а передають зароблене готівкою через знайомих.
Єдине, що більш-менш очевидно — рейтинґ привабливості країн із точки зору працевлаштування. Українці найбільше хочуть працювати у ФРН, РП і Чехії. Такі дані на початку грудня озвучила Інна Волосевич, заступниця директора InfoSapiens, під час презентації результатів дослідження з питань міґрації та торгівлі людьми «Україна, Молдова, Білорусь та Грузія, 2019» на замовлення Представництва Міжнародної організації з міґрації в Україні. За її словами, найпривабливішими країнами для трудової міґрації українців є ФРН, де хотіли б працювати 43 % опитаних, РП (35 %), Чехія (23 %), Італія (19 %) та Канада (10 %). У Російській Федерації (РФ) та США хотіли б працювати по 9 % опитаних.

Заробітчанські «плюси» і «мінуси»
Величезні обсяги трудової міґрації багатьма сприймаються позитивно, мовляв, заробітчани не лише пересилають з-за кордону величезні гроші, але й «звикають до західних цінностей». Чиновники також відзначають позитивний вплив трудової міґрації на зменшення безробіття в Україні та зростання заробітної плати.
За даними Державної служби статистики (Держстат), рівень безробіття за рік скоротився з 8,9 % до 8,5 % робочої сили (у віці 15-70 років). Кількість зареєстрованих безробітних, за підсумками жовтня 2019-го, зменшилася до 259,3 тис. осіб, хоча станом на січень їх було більше 364 тис.
Але існує інша статистика — від Євростату. 2018 року країни ЄС видали громадянам інших країн 3,2 млн перших посвідок на проживання, із них 527 тис. отримали українці (із них 78 % переїхали до РП). Саме з цим явищем пов’язують деякі експерти «позитивні тенденції» в українському безробітті, адже за кордон виїжджають найбільш активні і кваліфіковані, які, відповідно, більше не звертаються до центрів зайнятості.
Тим не менше чиновники наполягають на тому, що обсяги трудової міґрації нібито зменшуються і пов’язано це зі зростанням доходів у самій Україні. За даними Міністерства фінансів, середня заробітна плата в Україні (без урахування окупованих територій — Криму, Севастополя, частини Донбасу) в жовтні ц. р. становила 10 727 грн. Найвищий показник був зафіксований у Києві (15 862 грн), найнижчий — в Чернівецькій обл. (8 211 грн).
Загалом цього року номінальне зростання зарплат становить близько 20 %, що не в останню чергу спричинено кадровим голодом через брак кваліфікованих кадрів, перш за все робітничих професій, які масово їдуть за кордон. Відповідно, українські роботодавці змушені постійно піднімати зарплати, щоб втримати працівників.
«Додайте до цього, що гривня зміцнилася відносно USD та EUR на 12 %. Отже, коли переводити в іноземну валюту, доходи громадян зросли майже на третину. Така ситуація є позитивним фактом для того, щоб українці залишалися працювати на Батьківщині», — заявив у інтерв’ю UA.TV Олег Чурій, заступник голови НБУ.
Йому заперечує Ігар Тишкевич, експерт програми «Міжнародна і внутрішня політика» Українського інституту майбутнього: «Українці отримують кращі доходи і за кордоном, і в себе дома. Але враження хибне. Зростання зарплат без зростання продуктивності праці означає зменшення доходів бізнесу і гальмування його розвитку. Умовно кажучи, робітник за годину виробив не більше доларів, ніж зазвичай, але отримав більшу їхню кількість як зарплату».
І наостанок — ще одна тривожна тенденція. Їдучи за кордон «підзаробити» на кілька місяців, все більше українців залишаються там на постійно. Цьому сприяють й державні програми возз’єднання родин, започатковані урядами РП, Угорщини та Чехії, які чітко зрозуміли: оскільки іноземні працівники значну частину зароблених коштів виводять за межі їхніх держав, то треба зробити так, аби отримувачі цих грошей жили в їхніх межах. За даними Управління соціального страхування РП, внески соціального страхування в цій країні вже платять приблизно 610 тис. іноземців, із них 455 тис. — українці.
Водночас в Україні обсяги сплати Єдиного соціального внеску (ЄСВ), за рахунок якого, зокрема, формується бюджет Пенсійного фонду (ПФ), з року в рік зменшується. Станом на початок 2019 року в країні було 13,4 млн платників ЄСВ, пенсіонерів — 11,9 млн. Експерти полічили: для того, щоб сьогодні хтось отримав 3 тис. грн пенсії, інший має сплатити близько 4 тис. грн ЄСВ (з урахуванням видатків на адміністрування ПФ).
На жаль, зважаючи на, м’яко кажучи, не зовсім сприятливу економічну ситуацію в Україні, тема заробітчан ще довго не зникне зі шпальт мас-медіа. І все більше українців зароблятимуть на життя і на майбутню пенсію, працюючи на економіку інших держав.

Ігор Берчак

Мовою чисел
За десять місяців 2019-го перекази українських трудових міґрантів з-за кордону становили 9,7 млрд USD, заявив Дмитро Сологуб, заступник голови НБУ. «Це майже як показники минулого року: тоді було на 7 % менше. На кінець року ми очікуємо 11,5 млрд USD», — сказав він. Більшість переказів Україна й надалі отримує з РП. Такий висновок можна зробити з аналізу НБУ, зробленого за підсумками першого півріччя 2019 року, останнього опублікованого аналізу щодо країн надходження переказів. Отож, зі загального показника за січень — червень ц. р. зі загального обсягу в 5,54 млрд USD власне з РП надійшло 1,9 млрд USD. На другому місці — Чехія (505 млн USD). Наступні: РФ (498 млн USD) і США (458 млн USD). Загалом із країн ЄС українці надіслали 3,65 млрд USD, з країн колишнього СРСР — 559 млн USD.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply